Особливості самоідентифікації магнатерії Правобережної України у ХІХ ст.
Ключові слова:
стереотипи, магнатерія, Правобережна Україна, самоідентифікація, ідентичність, кресиАнотація
В статті розглянуто стереотипи поведінки польських магнатів
Правобережної України у ХІХ ст. Здійснено аналіз основних факторів,
які впливали на формування світоглядних установок типового магната, визначено характерні риси польського шляхетства. Здійснена
спроба виокремити методи збереження ідентичності польського
дворянства від імперських посягань та акцентувати увагу на регіональній специфіці.
Посилання
Байбурин А. Этнические аспекты изучения стереотипиых форм поведения и традиционная культура / А. К Байбурин. – [електронний ресурс. Режим доступу: http://journal.iea.ras.ru/archive/1980s/1985/Bayburin_1985_2.pdf]
Бакула Б. Креси без узаємних викреслювань – Б.Бакула. – [електронний ресурс. Режим доступу: http://krytyka.com/cms/upload/Okremi_statti/2010/2010-01-02/16-22-2010_1-2.pdf ]
Бердяєв М. Судьба России: сборник статей / М. Бердяев. – М. : Советский писатель, 1990. – 233 с.
Бовуа Д. Шляхтич, кріпак, ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831–1863 рр.) / Д. Бовуа; [Пер. з фр. З. Борисюк]. – К. : Інтел, 1996. – 416 с.
Бовуа Д. Битва за землю в Україні. 1863-1914 рр.: Поляки в соціо-етнічних конфліктах / Д. Бовуа. – К. : Критика, 1998. – 334 с.
Бухарин С. Н. Россия и Польша. Опыт политико-психологического исследования феномена лимитрофизации / С. Бухарин, Н. Ракитянский. – М. : институт русской цивилизации, 2011. – 944 с.
Васильев А. Г. Сарматизм: исторический миф и его роль в формировании польской национальной идентичности /А. Г. Васильев // Диалог со временем: альманах интеллектуальной истории. – М., 2007. – Вып. 21. – С.184-215.
Демчук Р. В. Український «сарматизм» як алгоритм організації спільноти / Р. В. Демчук. – [електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/1463/1/demchuk_ukr_sarmat.pdf
Записки Михала Чайковскаго (Садыкъ-Паши) / Михаилъ Чайковскій // Киевская старина. – 1891. – № 7. – С. 85-96.
Лескинен М. В. Стереотип «веселого поляка» в описаниях польского национального характера национального характера эпохи просвещения и романтизма / М. В Лескинен. – [електронний ресурс. Режим доступу:
http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99999999_West_2011_2/31.pdf]
Лескинен М. В. Мифы и образы сарматизма. истоки национальной идеологии Речи Посполитой / М. В. Лескинен. – М., 2002. – 178 с.
Сухомлинов О. М. Культурні пограниччя: Новий погляд на стару проблему: Монографія / О. М Сухомлинов. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 212 с.
Филатова Н. М. От Просвещения к романтизму. исторический лексикон Казимежа Бродзиньского / Н. М. Филатова. – М. : индрик, 2004. – 152 с.
Iwaszkiewicz J. Książka moich wspomnień / J. Iwaszkiewicz – Kraków, 1983. – 420 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Таїсія Вержанська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
