Інтермарум: історія, політика, культура http://intermarum.zu.edu.ua/ <br></br> <b> Наукове періодичне видання «Інтермарум: історія, політика, культура»</b> <br></br> Журнал підтримує політику відкритого доступу <br></br> <b>Рік заснування:</b> 2014 <br></br> <b> Галузь та проблематика:</b> У журналі друкуються статті на широку історичну проблематику за темою видання: історія та культура країн Східноєвропейського регіону, вплив третіх сил на процеси, які окреслювали особливості його розвитку, сучасні та історичні геополітичні проблеми, пограничні впливи, зміст національних та культурних ідентичностей, особливості реалізації політики пам`яті та змісту історичної політики в країнах регіону. <br></br> <b> ISSN </b> 2518-7694 (Print) </br> <b> ISSN </b> 2518-7708 (Online) <br></br> <b> Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації </b> Серія КВ № 22983-12883Р від 13.11.2017 р. <br></br> Наказом МОН України № 326 від 04.04.2018 збірник включено до Переліку наукових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з історичних наук. <br></br> <b> Збірник включено в міжнародні бази даних: </b> Index Copernicus (ICV 2019 79.04). </br> <b>Представництво в системах реферування:</b> журнал реферується у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. <br></br> <b> Періодичність:</b> 1 раз на рік</br> <b> Мова видання:</b> українська, англійська, польська, російська. </br> <b> Засновник і видавець:</b> Житомирський державний університет імені Івана Франка <br></br> <b> Головний редактор:</b> Кругляк Марина – кандидат історичних наук, доцент кафедри гуманітарних та соціальних наук Державного університету «Житомирська політехніка» (Україна). </br> <b>Заступник головного редактора:</b> Венгерська Вікторія – доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна). </br> <b> Адреса редакції: </b> вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна, 10008. </br> <b> Тел.</b> +38(068) 821-88-930 <br></br> <b> E-mail:</b> vengerska@ukr.net</br> <b> E-mail:</b> intermarium.zh@gmail.com Zhytomyr Ivan Franko State University uk-UA Інтермарум: історія, політика, культура 2518-7694 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p><p>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</p><p>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</p><p>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).</p> РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ПИТАННЯ ІСТОРІОГРАФІЇ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222152 <p><strong><em>Мета роботи </em></strong><em>полягає в<strong> </strong>аналізі наукових праць та досліджень української та зарубіжної історіографії Римо-католицької церкви, що проводила свою діяльність на Правобережній Україні в складі Російської імперії, Української Народної Республіки, Гетьманату Скоропадського, Української Соціалістичної Радянської Республіки в період з 1914 по 1921 рр. <strong>Методологія дослідження. </strong>За основу методології дослідження покладено </em><em>системний підхід до вивчення суспільно-політичних, соціально­-економічних явищ у їх розвитку й взаємозв’язку, що ґрунтується на принципах науковості, об’єктивності та історизму. В ході написання роботи були використанні загальнонаукові та спеціальні історичні методи: порівняльно-історичний та критичний; хронологічний; статистично-аналітичний методи</em><em>. <strong>Наукова новизна. </strong></em><em>Полягає, насамперед, у комплексному аналізі історіографії питання діяльності органів Католицької Церкви, що до цього часу не отримала всебічного та цілісного висвітлення в історичній науці та не була предметом окремого регіонального дослідження. <strong>Висновки. </strong>Незважаючи на постійно зростаючу активність наукових пошуків в зазначеній тематиці, недостатній розбір обраної теми, кількість «білих плям» в історіографії ще залишається значною, особливо це стосується долі польської общини Правобережної України, що вказує на значний потенціал нових історичних розвідок та наукових досліджень в майбутньому.</em></p> Yaroslav Veselsky Авторське право (c) 2020 Yaroslav Veselsky https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 8 23 10.35433/history.11201 ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ В ІСТОРИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ) http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222162 <p><strong><em>Метою</em></strong><em> статті є дослідження історичної політики Другої Речі Посполитої у 1920-х–1930-х роках. на західноукраїнських землях, пов’язаних з відновленням польської державності. <strong>Методологія</strong> наукового дослідження ґрунтується на основі загальнонаукових і спеціальних історичних методів з урахуванням базових принципів історичного пізнання. Принципи історизму та науковості дозволили відтворити історичну політику Другої Речі Посполитої на західноукраїнських землях в усій її складності та багатоманітності, у взаємозв’язку і взаємозумовленості з тогочасними подіями. Принцип об’єктивності допоміг підійти до розгляду окресленої проблематики з урахуванням об’єктивних історичних закономірностей, з критичним аналізом літературно-джерельної бази. Принцип системності дозволив сформувати цілісну картину відповідних комеморативних практик. <strong>Наукова новизна</strong> роботи полягає в тому, що тут уперше на основі широкої джерельної бази досліджено проблему відображення історичного сюжету відновлення Польщі у владній політиці пам’яті на західноукраїнських землях. У результаті автор приходить до висновку, що «пам’ять» про відновлення держави активно впроваджувались на всій її території, в тому числі і на західноукраїнських землях. Через відповідну історичну політику польська влада намагалась інтегрувати західноукраїнські землі в єдиний соціокультурний простір, створення якого було доволі важким питанням для повоєнної Польщі. Історичні сюжети та різного роду комеморації ставали уніфікованими для всієї території держави. Частина ж локальних сюжетів, наприклад, «львівські орлята» чи бої легіонерів під Костюхнівкою стали загальнодержавними, що посилило позицію польського державного наративу в західноукраїнському регіоні. Доведено активність меморіалізації західноукраїнських міст, що призводило до заповнення простору пам’яті польськими символами. Також розглядається питання формалізму та одноманітності польських комеморативних практик в Західній Україні</em>.</p> Vitalii Matviichuk Авторське право (c) 2020 Vitalii Matviichuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 24 40 10.35433/history.11202 ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРАЦІВНИКІВ В УСРР (1921-1928 РР.) http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222166 <p><em><strong>Мета роботи – </strong></em><em>дослідження правового статусу працівників в УСРР у 1921 – 1928 рр., який мав свої характерні особливості у зв’язку із проведенням радянською владою нової економічної політики (далі - НЕП). <em><strong>Методологія:</strong> дотримання принципів об’єктивності, науковості та історизму сприяли послідовному розкриттю передумов, змісту та наслідків соціальної політики радянської влади в УСРР та виокремлення в ній уваги до правового статусу працівників й особливостей його закріплення. Поєднання історичних та правознавчих методів сприяло системності, й одночасно дозволяє стверджувати про новизну запропонованого матеріалу. Історичне дослідження НЕПу в поєднанні з вивченням нормативно-правових актів створює нові можливості для міждисциплінарних наукових розробок. Застосування загальнонаукових методів – систематизації і узагальнення та проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, історико-правового методів дозволили прослідкувати вплив юридичної складової на історію запровадження та розвиток НЕПу в УСРР у вказаний період. <strong>Наукова новизна </strong>полягає у детальному історико-юридичному аналізі змісту законодавства УСРР щодо правового статусу працівників у період НЕПу, комплексно досліджено його позитивні сторони, прогалини та перспективи практичного застосування у вказаний період.</em></em></p><p><em><strong>Висновки. </strong></em><em>У статті було вперше здійснено постатейний аналіз нормативно-правових актів, що регулювали правовий статус працівників в УСРР в період нової економічної політики (1921 – 1928 рр.). Такий історико-юридичний розгляд правових норм дозволив визначити їхні позитивні сторони, прогалини та перспективи практичного застосування. З початком згортання НЕПу змінилася діяльність органів соціального страхування, яка стала орієнтуватися на курс індустріалізації країни.</em></p><p><em>Політика, яка реалізовувалась радянською владою наприкінці 20 – х років ХХ ст. на чолі з Й. Сталіним, демонструвала швидкий рух до авторитаризму, який несумісний з ринковими відносинами та особливою турботою про «гвинтиків» системи. Поступово формується система, що базувалася на командно – адміністративних методах управління економікою. Посилення експлуатації селян та робітників, застосування насилля та політичних репресій змінило правовий статус працівників в багатьох галузях господарства. </em></p> Olha Rudnytska Nataliia Rudnytska Авторське право (c) 2020 Olha Rudnytska, Nataliia Rudnytska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 41 60 10.35433/history.11203 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РАЙОННОЇ ПРЕСИ ЯК ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РР.: ВИПАДОК МАЛИНСЬКОЇ ГАЗЕТИ «ЗА БІЛЬШОВИЦЬКІ ТЕМПИ» http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222169 <p><strong><em>Мета</em></strong><em> дослідження полягає у з’ясуванні закономірностей відображення в районних газетах Голодомору 1932–1933 рр. на прикладі малинської «За більшовицькі темпи». <strong>Методологія</strong> дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: джерелознавчого, контекстуального аналізу, проблемно-хронологічного, порівняльного, структурно-функціонального аналізу. <strong>Наукова новизна</strong> дослідження полягає насамперед у тому, що матеріали цієї газети вперше вводяться до наукового обігу. Так само вперше вони </em><em>c</em><em>тали об’єктом системного аналізу під кутом дослідження інформаційних можливостей районної преси стосовно перебігу Голодомору 1932–1933 рр. <strong>Висновки.</strong> Газета «За більшовицькі темпи» сигналізує про значний інформаційний потенціал районної преси для дослідження Голодомору. Вона містить пласт цінної інформації, яка поглиблює уявлення про стратегії влад, роль преси у їх реалізації, буксирні бригади, перебіг хлібозаготівлі, уповноважених, робсількорів, сільську верхівку, масштаби й форми спротиву селян, просопографічні дані виконавців і жертв Голодомору. </em></p> Ihor Yakubovskyy Авторське право (c) 2020 Ihor Yakubovskyy https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 61 75 10.35433/history.11204 НАЦИСТСЬКА ОКУПАЦІЯ ТА ДЕМОНТАЖ КОМУНІСТИЧНИХ ПАМ’ЯТНИКІВ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222170 <p><strong><em>Метою</em></strong><em> статті є розгляд заходів нацистської окупаційної адміністрації з демонтажу комуністичних пам’ятників в Україні в період Другої світової війни. </em><strong><em>Методологія</em></strong><em> наукового дослідження ґрунтується на основі загальнонаукових і спеціальних історичних методів з урахуванням </em><em>базових принципів історичного пізнання: історизму, науковості, об’єктивності, системності. Принципи історизму та науковості дозволили відтворити процеси демонтажу більшовицьких монументів в усій складності та багатоманітності, у взаємозв’язку і взаємозумовленості з тогочасними подіями. Принцип об’єктивності допоміг підійти до розгляду окресленої проблематики з урахуванням об’єктивних історичних закономірностей, з критичним аналізом наявної літературно-джерельної бази. Принцип системності дозволив сформувати цілісну картину процесів демонтажу комуністичних пам’ятників в Україні в роки Другої світової війни. <strong>Наукова новизна</strong> роботи полягає у тому, що тут уперше на основі широкої джерельної бази розглянуто заходи з демонтажу комуністичних монументів в Україні в умовах нацистської окупації. </em><strong><em>У результаті автори приходять до висновку</em></strong><em>, що демонтаж комуністичних пам’ятників в Україні розпочався на початку нацистської окупації. Він нерідко зводився до звичайного руйнування більшовицьких монументів. При цьому демонтажу не підлягали пам’ятники, які були позбавлені </em><em>ідеологічного змісту. Значною мірою така політика підтримувалася місцевим населенням, для якого відповідні ідеологічні монументи асоціювалися з більшовицькою антиукраїнською політикою міжвоєнної доби. Окупаційна адміністрація у рамках підтримання антирадянських настроїв не виступила проти ініціативи місцевих активістів щодо спорудження локальних монументів антибільшовицького змісту (переважно монументів у пам’ять про знищених українців органами НКВС). Автори також наголошують, що у роки Другої світової війни в Україні повністю були демонтовані більшовицькі ідеологічні монументи.</em></p> Serhii Stelnykovych Oleksandr Zhukovskyi Olga Bilobrovets Авторське право (c) 2020 Serhii Stelnykovych, Oleksandr Zhukovskyi, Olga Bilobrovets https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 76 88 10.35433/history.11205 ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕГА ШТУЛЯ-ЖДАНОВИЧА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222172 <p><strong><em>Мета</em></strong><em> статті полягає у дослідженні </em><em>політичної, громадської, культурницької діяльності Олега Штуля-Ждановича під час Другої світової війни. У процесі написання роботи використано загальнонаукові і спеціальні історичні методи дослідження, основні принципи історичного пізнання. <strong>Методологія.</strong> Принципи історизму і науковості дозволили відтворити діяльність Олега Штуля-Ждановича у взаємозв’язку з тогочасними суспільно-політичними подіями. Принцип об’єктивності допоміг критично проаналізувати літературно-джерельну базу дослідження. Принцип системності дозволив сформувати цілісну картину діяльності Олега Штуля-Ждановича у роки Другої світової війни. <strong>Наукова новизна</strong> дослідження полягає в тому, що тут уперше на основі наявної джерельної бази подано узагальнюючу картину діяльності Олега Штуля-Ждановича в роки Другої світової війни. <strong>У результаті</strong> автор приходить до <strong>висновків,</strong> що політична діяльність Олега Штуля-Ждановича у роки Другої світової війни була досить активною та різносторонньою. Він став учасником Похідних Груп ОУН(М) та брав активну участь у політичному житті окупованого Києва, тісно співпрацював з провідними діячами націоналістичного руху, передусім з Оленою Телігою та Олегом Ольжичем. Громадсько-культурна діяльність Олега Штуля-Ждановича у роки Другої світової війни представлена його роботою у редакції газети «Українське слово» (Київ). Вагоме значення мала співпраця Олега Штуля-Ждановича з Тарасом Бульбою-Боровцем, оскільки мета співпраці полягала в об’єднанні усіх самостійницьких сил перед спільним ворогом. По суті, саме завдяки їхній співпраці можна говорити про постійний політичний зв’язок між ОУН(М) та силами Тараса Бульби-Боровця. Згідно поглядів Олега Штуля-Ждановича, головна ціль будь-якої боротьби полягала у здобутті незалежності України. Загалом, у дослідженні надано оцінку політичній, громадській, культурницькій діяльності Олега Штуля-Ждановича на українських землях під час Другої світової війни.</em></p><p class="a"><em>Oleh Shtul-Zhdanovych</em><em>’</em><em>s social and cultural activity during World War II is represented by his work in the editorial office of the newspaper “Ukrainske Slovo” (“Ukrainian Word”) (Kyiv). Oleh Shtul-Zhdanovych</em><em>’</em><em>s cooperation with Taras Bulba-Borovets was of great importance, while its purpose was to unite all independent forces against a common enemy. In fact, their cooperation supported a permanent political connection between the OUN (M) and the forces of Taras Bulba-Borovets. According to Oleh Shtul-Zhdanovych, the main goal of any struggle was to gain Ukraine</em><em>’</em><em>s independence. In general, the research provides an estimation of the political, social </em><em>and </em><em>cultural activities of Ole</em><em>h</em><em> Shtul-</em><em>Zhdanovych</em><em> in the Ukrainian lands during World War </em><em>II.</em><strong><em></em></strong></p> Olga Stepanchuk Авторське право (c) 2020 Olga Stepanchuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 89 100 10.35433/history.11206 РОЛЬ ПАРТІЙНИХ АРХІВІВ УКРАЇНИ У ФОРМУВАННІ РАДЯНСЬКОГО МІФУ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ В 60-80-Х РР. ХХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ АРХІВНОГО ВІДДІЛУ ХЕРСОНСЬКОГО ОБКОМУ КПУ) http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222173 <p><strong><em>Мета роботи:</em></strong><em> дослідити діяльність партійних архівів КПУ в 1960-1980 роках, спрямовану на створення документальних комплексів про Другу світову війну: документів особового походження й тематичних колекцій, визначити основні засади, котрими керувалися архівні установи, проводячи відбір фондоутворювачів та документів, які, на їх думку, мали адекватно відображати події Другої світової війни, охарактеризувати напрями пошукової, археографічної та публікаторської роботи радянських архівістів, проаналізувати інформативність, повноту та достовірність утворених документальних комплексів, наслідки результатів діяльності партійних архівів для історичної пам’яті про події Другої світової війни. </em></p><p><strong><em>Методологія дослідження. </em></strong><em>У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціально-історичні методи джерельної та архівної евристики, наукової критики джерел, дипломатичного, текстологічного, герменевтичного аналізу. </em></p><p><strong><em>Наукова новизна.</em></strong><em> Вводяться до наукового обігу раніше не опубліковані документи з історії партархівів, розкриваються технології фальсифікування історії про Другу світову війну на рівні архівних установ у вказаний період.</em></p><p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> У ході дослідження було з’ясовано, що формування документальних колекцій здійснювалось з порушенням принципів архівної науки, що призвело до створення радянського міфу про Велику Вітчизняну війну. Проте архівісти в результаті своєї діяльності накопичили багато цікавого історичного матеріалу, який не оприлюднювався через ідеологічні засади і створює певне поле діяльності для сучасних студій з історії Другої світової війни.</em></p> Natalia Kuzovova Авторське право (c) 2020 Natalia Kuzovova https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 101 120 10.35433/history.11207 МІФ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ ЯК ЗАСІБ ВПЛИВУ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ В СУЧАСНІЙ ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ ПРОТИ УКРАЇНИ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222174 <p class="1"><strong><em>Мета роботи</em></strong><em> полягає в </em><em>дослідженні процесу формування російського міфу про Велику Вітчизняну війну як засобу впливу російської пропаганди та його використання в сучасній російсько-українській війні. </em><strong><em>Методологія дослідження</em></strong><em> базується на застосуванні принципів історизму та об’єктивності, важливих при характеристиці історичних подій, пов’язаних з державною політикою. Історико-генетичний метод дозволяє з’ясувати витоки формування, шлях розвитку та застосування міфу про Велику вітчизняну війну як елементу пропаганди Російської Федерації. Історико-системний метод забезпечує розгляд суспільно-політичних процесів у їх взаємозв’язку та причинно-наслідковій залежності. <strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає у з’ясуванні передумов формування міфу про Велику Вітчизняну війну, його розвиток та подальше використання Російською Федерацією з пропагандистською метою в гібридній війні проти України. <strong>Висновки. </strong>Прихід до влади в Росії президента В. Путіна та його мета утвердити силу і могутність Росії у світі, активні імперські амбіції, намагання утримати контроль над пострадянським простором, які підтримуються військовими діями, зумовили необхідність відродження та активного використання міфу про Велику Вітчизняну війну. Міфологізація подій Другої світової війни стала елементом ідеологічної боротьби та пропагандистської роботи в Україні й інших країнах пострадянського простору. Військовим діям проти України передувало формування в російському суспільстві установки про «народ-переможець», складовою якої був міф про Велику Вітчизняну війну. Таким чином, Кремль зумів не просто відволікти увагу населення від внутрішніх проблем, а й домігся масової підтримки бойових дій Росії на територіях інших держав. Здійснюючи політику «привласнення» перемоги у війні, російська влада применшує тим самим вклад у здолання нацизму не тільки союзних держав, а й колишніх радянських республік.</em></p> Andrii Mahaletskyi Авторське право (c) 2020 Andrii Mahaletskyi https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 121 139 10.35433/history.11208 ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА ТА КОМУНІКАТИВНА ПАМ'ЯТЬ МЕШКАНЦІВ СІЛ ДНІПРОВСЬКОГО СТЕПУ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222175 <p><strong><em>Мета роботи полягає у </em></strong><em>дослідженні механізмів конструювання комунікативної пам’яті мешканців сучасних сіл Грушівка (Апостолівського р-ну Дніпропетровської області) та Капулівкі (Нікопольського р-ну, Дніпропетровської області). <em>Названі населені пункти<strong> </strong></em>безпосередньо пов’язані як із розташуванням на цих територіях Базавлуцької (1593-1638 рр.) й Чортомлицької (1652-1709 рр.) Січей, так і з реалізацією одного з найбільш гучних радянських економічних експериментів - програму загальної електрифікації, яка передбачала створення штучних морів та будівництва на них гідроелектростанцій. <strong>Методологія дослідження. </strong>Спираючись на сучасні методологічні підходи в сфері пам’ятєвих студій, інструментарій усної історії, узагальнення фрагментарних регіональних досліджень, проаналізовано взаємозв’язок національного метанаративу з локальною історією. <em>В статті використано й методи фільмографії, які дозволили, спираючись на доступні тексти сценаріїв, документальні та художні фільми 20-50-х рр. ХХ ст. відтворити як офіційні установки та оцінки радянських перетворень, що безпосередньо пов’язані із територією та населеними пунктами, про які йдеться в статті, так і ставлення місцевих мешканців до цих процесів. Названі методи та їх використання підтверджують <strong>новизну</strong> запропонованого дослідження.</em> <strong>Висновки. </strong>Морям потрібен простір, який вирішили відібрати у людей. Знищені села та затоплені разом із ними шари культури, церкви, інші унікальні культові споруди, природні явища стали об’єктами меморіалізації та комунікативної пам’яті мешканців названих населених пунктів. Розглянуто способи «накладання» загальнополітичної ситуації в країні на регіональні контексти пам’ятання, які від початку 90-х рр. ХХ ст. адаптувались/вписувались до нового загальнонаціонального міфу, в якому помітне місце належить козацьким сторінкам історії. <em>Ф</em>ормування нового історичного наративу на початку 90-х рр. та відповідної моделі пам’яті, її комунікативний варіант лише отримав додаткові стимули для збереження й адаптації до вимог часу. Таким чином, пам’ять про минуле, з відповідними кодами пам’яті, й «слава» сіл Грушівка та Капулівка використовується з позицій нинішнього часу. </em></p> Victoria Vengerska Авторське право (c) 2020 Victoria Vengerska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 140 160 10.35433/history.11209 СТАНОВЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ОСВІТИ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222176 <p><strong><em>Вступ </em></strong><em>На сучасному етапі в Україні тривають реформи, спричинені інтеграцією вітчизняної системи освіти в європейський простір, тому важливо вивчити та проаналізувати досвід формування та зміни попередніх, дорадянських систем освіти в Україні. </em><em>Метою дослідження є аналіз процесу формування комерційної освіти на Правобережній Україні в пореформений період та визначення факторів, що вплинули на її розвиток.</em><em> </em><em>У статті розглянуто розвиток комерційної освіти на Правобережній Україні пореформеного періоду в умовах соціально-економічної модернізації. Звернено увагу на роль створюваних комерційних навчальних закладів у підготовці спеціалістів для економіки. Зроблено висновок про формування під впливом якісних державотворчих змін нової еліти, яка прагнула до подальшого процвітання через поширення комерційної освіти і заснування навчальних закладів власним коштом.</em> <strong><em>Методологія</em></strong><em> дослідження базується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності, історизму, системності. Використання історико-системного, історико-порівняльного та функціонального методів дозволило дослідити процес заснування та функціонування комерційних училищ, показати ситуаційну гнучкість верховної влади у задоволенні</em><em> </em><em>запитів місцевої еліти. </em><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Характерною особливістю розвитку Правобережної України </em><em>в пореформений період</em><em> стала поява </em><em>навчальних закладів</em><em>, які створювались </em><em>за власні кошти</em><em> представниками </em><em>нової еліти</em><em>, що усвідомила важливість розвитку професійної освіти. Ці процеси відбувались під впливом </em><em>якісних державотворчих змін та </em><em>стимулювались </em><em>прагн</em><em>енням </em><em>подальшого фінансового процвітання</em><em>. Державні інституції Російської імперії відігравали помітну роль, виконуючи </em><em>законодавчі, наглядові та регуляторні функції з метою обмеження політичних амбіцій та впливу польської та єврейської </em><em>громад на Правобережжі. </em><em></em></p> Світлана Кондратюк Авторське право (c) 2020 Світлана Кондратюк https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 161 188 10.35433/history.112010 ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222177 <p><em><strong>Мета роботи – </strong></em><em>дослідження історичних передумов та правової регламентації спостереження у протидії злочинності у ХІХ ст.</em><em> Одночасно, автор ставила за мету порівняння особливостей використання інструментів системи боротьби із злочинністю (</em><em>методу оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД) та негласної слідчої <em>(розшукової) </em>дії</em><em> в державах з різними формами правління та відмінними політичними системи. </em></p><p><em><strong>Методологія:</strong></em><em> дотримання принципів об’єктивності, науковості та історизму сприяли послідовному розкриттю передумов, змісту та принципів становлення спостереження як заходу, методу ОРД та негласної слідчої (розшукової) дії в боротьбі та протидії злочинності. Взаємне збагачення історичними та правознавчими методами сприяло системності. Історичне дослідження спостереження в поєднанні з вивченням нормативно-правових актів створює нові можливості для міждисциплінарних наукових розробок. Застосування загальнонаукових методів – систематизації і узагальнення та проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, історико-правового методів дозволили прослідкувати вплив юридичної складової на історію запровадження та розвиток спостереження у «довгому» ХІХ ст. та особливості його використання в умовах новопосталих держав та політичних систем у міжвоєнний період. </em></p><p><em><strong>Наукова новизна </strong></em><em>полягає у детальному історико-юридичному аналізі змісту нормативно-правових актів щодо правових підстав проведення спостереження, комплексно досліджено його зміст, прогалини та особливості використання в умовах недемократичних політичних режимів. </em></p><em><strong>Висновки. </strong></em><em>У статті здійснено історичний аналіз становлення і використання спостереження у протидії злочинності, яке пройшло кілька етапів, пов’язаних з удосконаленням виконання охоронних функцій. Зосереджено увагу на найбільш характерних особливостях використання спостереження – від універсального заходу отримання інформації та розподілу завдань між правоохоронними органами держав, до засобу боротьби з представниками політичних сил та структур, які несли реальну та гіпотетичну загрозу існування держави/режиму. Доведено</em> <em>подібність виконання функцій силовими структурами (та ролі спостереження) в умовах існування різних державних утворень попри фундаментальні розбіжності у формах державної устрою та характерів політичних систем. </em><em></em> Nataliia Voitovych Авторське право (c) 2020 Nataliia Voitovych https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 189 209 10.35433/history.112011 ЕПОХА ДІПІ У РЕЦЕПЦІЯХ ДИТИНИ І НАУКОВЦЯ http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/222178 <p><em>Рец.: Лариса Залеська Онишкевич. Бомби, границі і два праві черевички. Друга світова війна очима дитини-біженця. Львів: Літопис, 2018. 258 с.</em></p><p><em>Доведено, що книга спогадів Лариси Залеської Онишкевич становить цінне джерело з історії переміщених осіб і біженців з України у повоєнній Західній Німеччині. З її сторінок можна дізнатися, чим жила, що відчувала, про що мріяла, чого боялася дитина в епоху ДіПі, які фактори впливали на формування її світогляду і громадянської позиції.</em></p> Olena Podobied Авторське право (c) 2020 Olena Podobied https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 8 210 218 10.35433/history.112012