ЗМІНИ ТОПОНІМІКИ ЖИТОМИРЩИНИ У ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Анотація

Метою роботи є аналіз змін в топоніміці Житомирської області наприкінці XX – у першій чверті XXI ст. Методологія наукового дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, спеціальних історичних методів та міждисциплінарного підходу, інструментів регіонознавства, краєзнавчого аналізу та краєзнавчої персонології. Наукова новизна полягає в тому, що у статті уперше комплексно проаналізовано зміни в топоніміці Житомирської області кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. У результаті проведеного дослідження авторка приходить до висновків, що декомунізація та дерусифікація топонімів є необхідним кроком на шляху відновлення історичної пам’яті українського народу, що є складовою державної політики пам’яті. На Житомирщині процес перейменування топонімів (декомунізація, а згодом і дерусифікація) розпочався від початку 1990-х років і триває нині. Від початку незалежності України цьому сприяла розроблена нормативно-правова база та діяльність місцевих топонімічних комісій, зокрема у Житомирі. Передусім топонімічні зміни відбувалися у рамках декомунізаційних процесів, які активізувалися після ухвалення у 2015 р. Верховною Радою України відповідних законів. Дерусифікація топонімів Житомирщини активізувалася після повномасштабного російського вторгнення до України. В основному нові топонімічні назви Житомирщини пов’язані з історичними подіями або вшануванням пам’яті відомих історичних діячів, визначних постатей науки й культури, громадських діячів, які народилися чи працювали на Житомирщині; всесвітньовідомих вітчизняних вчених та митців.