ВПЛИВ ДЕМОКРАТИЧНИХ ІДЕЙ НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ МІЖДЕРЖАВНІ ВІДНОСИН: ВІД ПОЛЬСЬКИХ ДЕМОКРАТІВ УКРАЇНИ ДО ПАРИЗЬКОЇ «КУЛЬТУРИ»
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112109Ключові слова:
українсько-польські відносини, польські демократи, Україна, польська еміграція, часопис «Культура», Єжи ҐедройцьАнотація
Мета дослідження – дослідити вплив демократичних ідей та переконань польської інтелігенції з України на формування українсько-польських державних відносин та їх спадкоємність у колах польської опозиції, об’єднаної навколо паризького часопису «Культура» у ХХ ст. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів та методів дослідження – системності, об’єктивності та історизму. Використання методів компаративістського та текстуального аналізу в часовому та регіональному вимірах дозволило з’ясувати спадкоємність демократичних ідей впродовж ХХ ст. Наукова новизна полягає у дослідженні процесу поширення, втілення, спадкоємності прогресивних ідей польських демократів першої третини ХХ ст. та їх логічне продовження в опозиційному середовищі польської інтелігенції, що сформувалося навколо журналів «Культура» та «Історичні записки». Важливим є визначення позитивного впливу цих ідей на демократичні процеси в Польщі та формування партнерських українсько-польських міждержавних стосунків. Висновки. Під час Української національної революції польське демократичне середовище в Україні створило партію Польська демократична Централізація, представники якої підтримали українські державницькі прагнення та взяли активну участь у роботі органів української влади. Під час боротьби УНР з більшовицькою Росією польські демократи взяли участь в українсько-польських переговорах, у формуванні східної політики Польщі, стали членами уряду УНР, входили у близьке оточення Ю. Пілсудського і були прихильниками політики федералізму та протетеїзму. Після Другої світової війни польські опозиційні сили, що сконцентрувалися у Парижі навколо журналу «Культура», його редактора Є. Ґедройця сформували середовище, ідейним підґрунтям якого були демократичні ідеї, налагодження дружніх українсько-польських відносин, визнання існуючих кордонів та відсутність територіальних претензій. Спадкоємність прогресивних ідей польських демократів з України, їх ставлення до польських «східних кресів» та української державності проявилося у публікаціях спогадів С. Стемповського та Г. Юзевського, листах та низці есе Єжи Стемповського. Наслідком активної діяльності польських опозиційних сил у Парижі, просування ідей українсько-польського партнерства стало сприяння демократичним процесам у комуністичній Польщі, що змінило свідомість більшості поляків та дозволило польському керівництву у 1991 році першими визнати незалежність України.
Посилання
Bruskyi, Yan (2020). Ideia ukrainsko-polskoho soiuzu v ukrainskii politychnii dumtsi 1918-1920 rr.: pro et contra. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, № 2, 22- 37. [in Ukrainian]
Okhrimenko, O. Istorychni pohliady Yezhy Hedroitsia. S. 194-206. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/11520/Okhrimenko.pdf?sequence= 1&isAllowed=y [in Ukrainian]
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, Kyiv, f. 275, op. 2, spr. 94, ark. 22. [in Ukrainian]
Archiwum Akt Nowych, zespól 1741, syg. 128, k. 1. [in Polish] Archiwum Akt Nowych, zespól 1741. syg. 1, k. 6. [in Polish]
Bartoszewicz, H. (2018). Roman Knoll. Polityk i dyplomata. Warszawa. 264 s. [in Polish]
Bartoszewicz, H. (2005). Roman Knoll wobec sprawy niepodległej Ukrainy 1917-1921. Z dzjejów prometeizmu polskiego. Polska i jej wschodni sąsiedzi, t. 6, 11-30. [in Polish]
Borkowska, G. (1999). Maria Dąbrowska i Stanisław Stempowski. Kraków, Wydawnictwo Literackie, 162. [in Polish]
Bruski, Jan, Korzeniowski, M. (2023). „Notatki w sprawie ukraińskiej” Romana Knolla z grudnia 1917 r. Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej, t. 57, nr 2, s. 163–191. [in Polish]
Czoch, M. (2014). Kwestia granicy wschodniej. Legalizm czy realizmpolityczny. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. S. 133-148. [in Polish]
Eberhardt, P. Wizje i projekty polskiej granicy wschodniej w latach 1914-1921. Przeglad Wschodni, t. V, z. 2 (18), s. 337-360. [in Polish]
Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. 2014. 332 s. [in Polish]
Grygajtis, K. (2006). Federalizm paryskiej kultury i jego „twórcy” – Jerzy Giedroyc i Juliusz Mieroszewski. Państwo i społeczeństwo, nr 4, s. 97-135. [in Polish]
Grupa Demokratyczno Niepodległościowa. (1917). Dziennik Kijowski, nr 141, 11 czerwca. [in Polish]
Habelski, R. (2014). Jerzy Giedroyc, Juliusz Mieroszewski. Prolegomena i motywy polityki wschodniej. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. S. 93-103. [in Polish]
Hofman, I. (2018). Aktualność wschodnich koncepcji Jerzego Giedroyca. Wschód Europy. vol. 4 (2), s. 53-63. [in Polish]
Hofman, I. (2022). Jerzy Giedroyc wobec Europy Wschodniej i Środkowej. Zrozumieć Europę Środkową. Od Haleckiego do Kłoczowskiego, Lublin, s.47-63. [in Polish]
Jabłoński, H. (1948). Polska autonomia narodowa na Ukrainie 1917–1918. Warszawa, s. 49 [in Polish]
Korek, J. (2014). O jerzym Stempowskim, czyli jak Polacy powinni byli żegnać się z Ukrainą. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. s. 216-222. [in Polish]
Łastawski, K. (2019). Polityka wszchodnia Polski w publicystyce paryskiej „Kultury” i działalnoci Instytutu Literackiego. Studia Wschodnioeuropejskie, nr 11, s. 5-15. [in Polish]
Pisuliński, Jan. (2004). Nie tylko Petlura. Kwestia ukraińska w polskiej polityce zagranicznej w latach 1918-1923. Wrocław, 442 s. [in Polish]
Pisuliński, Jan. (2014). Białe kruki. Przedwojenni ukrainofile. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. s. 19-27. [in Polish]
Polski Związek Demokratyczny. (1917). Dziennik Kijowski, nr 83, 26 marca. [in Polish]
Po powodzi. Eseje i dzienniki podróży / Wybór, opracowanie i wstęp M. Chabiera. Paryż – Kraków, 2015. 340 s.
Ptasińska, M. (2014). Józef Łobodowski „przeciw upiorom przeszłości”. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. s. [in Polish]
Snyder, T. (2008). Tajna wojna. Henryk Józewski i polsko-sowiecka rozgrywka o Ukrainę, Wydawnictwo Znak, Kraków. [in Polish]
Starczewski, E. (1905). Ewolucya przyszłości : myśli na dobie. Kraków : skł. gł. w księg. G. Gebethnera, 164 s. [in Polish]
Starczewski, E. (1912). Sprawa polska. Kraków : Gebethner i S-ka, 329 s. [in Polish] Starczewski, E. (1916). Nasze sprawy. Kijów : L. Idzikowski, 170 s. [in Polish] Starczewski, E. (1917). Ku odbudowie. Kijów : Skład Główny w Księgarni N.
Gieryna, 228 s. [in Polish]
Semczyszyn, M. (2014). Stanisław Stempowski wobec spraw polsko-ukraińskich. Giedroyc a Ukraina. Ukraińska perspektywa Jerzego Giedroyca i środowiska Paryskiej „Kultury”. s. 204-215. [in Polish]
Stempowski, S. (1972). Ukraina (1919-1920). Zeszyty histiryczne. Instytut Literacki.
Paryz, nr 21, s. 64-88. [in Polish]
Stempowski, S. (1973). Z pamiętnika (Wojna. Pogrom – 1914-1917). Zeszyty histiryczne. Instytut Literacki. Paryz, nr 23, s. 101-140. [in Polish]
Związek Demokratyczny Młodzieży Polskiej. (1917). Dziennik Kijowski, nr 81, 24 marca. [in Polish]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).









