ЄВРЕЇ-БІЖЕНЦІ В ХАРКОВІ В ПЕРІОД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: (НЕ)ВИДИМА МЕЖА СМУГИ ОСІЛОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112112Ключові слова:
євреї, Смуга осілості, Харків, Перша світова війна, біженціАнотація
Вступ. В період Першої світової війни, який завершився політичною катастрофою для Російської імперії, і продовжився низкою революцій, єврейське населення було одним з головних акторів в подіях на українських землях. Обмеження мобільності євреїв в імперії на той час виглядало очевидною архаїкою, і політичні зміни певною мірою легалізували внутрішню міграцію, яка була активною з середини XIX ст. Велика війна порушила звичні міграційні потоки до Харківської губернії, вперше активно позначивши на міграційній мапі польські та білоруські землі, балтійські губернії. Втім, до революційних подій нові мігранти/біженці залежали від сталої моделі – бюрократичної процедури, яка змушувала пояснювати доцільність їх перебування у місті. Метою статті є дослідження мобільності єврейських біженців до Харківської губернії та її адміністративного центру в роки Великої війни. Науковою новизною статті є дослідження історіографічного питання стосовно фактичної відміни Смуги єврейської осілості з початком війни, що у випадку Харкова не підтверджується на рівні джерел. Висновки. Велика війна стала каталізатором до усунення обмежень єврейської спільноти, зокрема у питанні мобільності. Однак, лише падіння режиму і революційні події завершили цей процес. До того моменту, в Харківській губернії та її центрі опинилися тисячі євреїв, які не були позбавлені дотримання бюрократичних процедур щодо свого перебування за межею Смуги осілості, як і підозр стосовно політичної нелояльності. Біженці від війни, чи примусово переміщені з прифронтових територій, євреї мусили шукати легальних причин для свого перебування у місті. В той же час, для багатьох євреїв війна стала приводом переїхати до великого міста з його можливостями – шлях який долався єврейськими мігрантами вже пів століття перед війною.
Посилання
Abramson, H. (1999). Prayer for Government. Ukrainians and Jews in Revolutionary Times, 1917-1920. Cambridge: Harvard University Press.
Aronson, H. (1968). Yevreiska hromadskist u Rosii u 1917-1918 rr. u Knyzi pro rosiiske yevreistvo, 1917-1967. Niu-Iork: Soiuz rosiiskykh yevreiv
Bizhenets. (1915). 2. [rosiiskoiu movoiu].
Bizhenets. (1915). 3. [rosiiskoiu movoiu].
Bizhenets. (1915). 4. [rosiiskoiu movoiu].
Bizhenets. (1915). 6. [rosiiskoiu movoiu].
Bizhenets. (1915). 7-8. [rosiiskoiu movoiu].
Bizhenets. (1915). 9-10. [rosiiskoiu movoiu].
Bondarev, A. (2020). Kharkiv v roky Pershoi svitovoi viiny [rosiiskoiu movoiu].
Cretu, D. (2024). «War is destructive, but it reconstructs anew…:» Refugee Education and State Consolidation in Imperial Austria during the First World War. Nationalities Papers. 1-17.
Herasymov, T. (2019). «Pryneseni viinoiu»: «pryishli liudy» v mistakh Pravoberezhnoi Ukrainy, 1914–1917. Ukraina Moderna. https://uamoderna.com/md/gerasymov-ww1/
Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti, DAKhO. f. 4. op. 177. spr. 42.
DAKhO. f. 18. Kharkivske hubernske prysutstviie. Viddil z oblashtuvannia bizhentsiv. Op. 21. Spr. 1.
DAKhO. f. 18. Kharkivske hubernske prysutviie. Viddil z oblashtuvannia bizhentsiv. Op. 21. Spr. 3.
DAKhO. f. 18. Kharkivske hubernske prysutviie. Viddil z oblashtuvannia bizhentsiv. Op. 21. Spr. 104.
Estraikh, G. (2005). In Harness: Yiddish Writers’ Romance with Communism. New York: Syracuse University Press.
Gatrell, P. (2016). «Refugees – What’s Wrong with History?» Journal of Refugee Studies 30 (2). 170–89.
Zinhman, K. (2014). Edeniia: U misti maibutnoho. Peredmova Yokhanana Petrovskoho-Shterna. Judaica Ukrainica, 3. 231-255.
Kravchenko, V. (2023). Kharkov/Kharkiv: A Borderland Capital. New York: Berghahn Books. Natsionalnyi sklad silskoho naselennia Ukrainy (za natsionalnistiu hospodariv). (1927). Poperedni pidsumky Vsesoiuznoho perepysu naselennia 1926 r. Kharkiv: Tsentr. stat. upravlinnia USRR.
Lazanska, T. (2009). Stanovyshche bizhentsiv Ukrainy v roky pershoi svitovoi viiny.
Problemy istorii Ukrainy KhIKh – pochatku KhKh st. 16, 196-240.
Meir, N. (2010). Kiev, Jewish Metropolis: a History, 1859-1914. Bloomington: Indiana University Press.
Shekhtman, I. (1968). Yevreiska hromadskist v Ukraini u 1917-1919 rr. u Knyzi pro rosiiske yevreistvo, 1917-1967. Niu-Iork: Soiuz rosiiskykh yevreiv [rosiiskoiu movoiu].
Chornyi, M. (2015). Velyke misto v roky Pershoi svitovoi viiny. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. 20, 54-59.
Zavadivker, P. (2024). A Nation of Refugees: Russia's Jews in World War I. Oxford: Oxford University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
