МІФОЛОГІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОПАГАНДИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112113Ключові слова:
історія, історіографія, міф, міфологізація, пропаганда, російсько-українська війна, УкраїнаАнотація
Метою статті є висвітлення основних етапів формування російської міфологізації власної та української історії й використання сконструйованих міфів у своїй пропаганді впродовж попереднього періоду та в умовах збройної агресії і повномасштабного вторгнення в Україну. Методологія дослідження. У процесі підготовки цієї публікації нами були використані ряд взаємопов’язаних методологічних принципів, підходів і методів. Зокрема, культурологічний та системний підходи. Також методи аналізу та синтезу для розкриття змісту ряду ключових понять. Наукова новизна полягає у структурному розгляді формування російських історичних міфів і власне процесу міфологізації російської та української історії. Розкрито історичний розріз російського «викрадення» української історії, її підміна та фактичне заперечення самих понять «українська нація» та «українська історія», що безпосередньо вилилося у повномасштабну військову агресію проти нашої Батьківщини. Висновки. Міфологізація історії є одним із ключових інструментів російської пропаганди в умовах російсько-української війни. Її сутність полягає не лише у фальсифікації окремих історичних фактів, а й у створенні цілісної псевдоісторичної картини, покликаної легітимізувати імперські претензії Росії на українські землі, заперечити самостійність української нації та поставити під сумнів право України на власну державність. Російський історичний міф, сформований ще в імперський період і частково трансформований у радянській історіографії, ґрунтується на уявленні про «спільне походження», «єдиний народ», «історичну єдність» та нібито природну належність України до російського політичного й культурного простору. У сучасних умовах ці міфологеми набули виразно агресивного й мобілізаційного характеру. Вони використовуються не лише для впливу на масову свідомість російського суспільства, а й для ідеологічного обґрунтування анексії Криму, війни на Донбасі, повномасштабного вторгнення 2022 р. та спроби знищення української державності. Особливо небезпечною є підміна історичної реальності пропагандистськими конструкціями, у яких Україна постає не як суб’єкт власної історії, а як штучне утворення, створене зовнішніми силами або радянською владою.
Посилання
Artsyshevskyi, A. (2011). Istorychni typy svitohliadu. Dukhovne osiahnennia diisnosti. Lutsk: PF «Smarahd», ss. 153–236. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/4889/4/Istor_typy_svitogl.pdf [Data zvernennia: 15.02.2026]. [in Ukrainian].
Volodko, V. (2011). Ukraintsi, yaki tvoryly imperiiu. Ch. 1 – ideoloh Prokopovych. Istorychna pravda. 26 sichnia. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/26/18230/ [Data zvernennia: 17.02.2026]. [in Ukrainian].
Hyrych, I. (2000). Chy superechyt natsionalnyi mif istorychnii pravdi? Ukrainska istorychna dydaktyka: mizhnarodnyi dialoh (fakhivtsi riznykh krain pro suchasni ukrainski pidruchnyky z istorii): zb. nauk. st. Kyiv: Heneza, ss. 47–54. [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya. (2011). Pamiat i natsiia. Strasti za natsionalizmom: stara istoriia na novyi lad. Esei. Kyiv: Krytyka, 2011. ss. 261–278. [in Ukrainian].
Kinan, E. (2001). Rosiiski istorychni mify / Perekl. V. Shovkun; nauk. red. N. Yakovenko. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
Kovalchuk, I. (2021). Vvedennia ta vykorystannia u radiansko-komunistychnomu ideolohichnomu dyskursi propahandystskoho klishe «ukrainsko-nimetski natsionalisty» yak zasobu borotby z natsionalistychnym rukhom v Ukraini (istoriohrafichno-dzherelnyi analiz). Ukraina KhKh st.: kultura, ideolohiia, polityka. Zb. st. / Hol. red. V. Smolii, vidp. red. V. Danylenko, red.-uporiad. V. Shvydkyi. Vyp. 26. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, ss. 212–228. URL: http://resource.history.org.ua/publ/Uxxs_2021_26_14 [Data zvernennia: 25.02.2026]. [in Ukrainian]
Kuchma, L. (2004). Ukraina – ne Rosiia. Moskva: Vremia. [in Ukrainian].
Lashchenko, O. (2021). Miunkhenska promova Putina – pochatok krakhu Rosii? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/myunhenska-promova-putina/31095096.html [Data zvernennia: 05.03.2026]. [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2024). Zahublene tsarstvo. Istoriia «Russkoho myra» z 1470 roku do sohodennia; per. z anhl. V. Yevmenova, Ye. Yevmenova; nauk. red. ch. I–IV S. Lunin; khudozh.-oformliuvach M. Mendor. Kharkiv: Folio. [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2019). Ostannia imperiia. Zanepad i krakh Radianskoho Soiuzu; per. z anhl. Ya. Lebedenka, A. Sahana. Kharkiv: Knyzhkovyi klub «Klub Simeinoho Dozvillia». [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2023). Rosiisko-ukrainska viina: povernennia istorii; per. z anhl. M. Larchenka. Kharkiv: Knyzhkovyi klub «Klub Simeinoho Dozvillia». [in Ukrainian]
Promova Volodymyra Putina pro vyznannia LNR ta DNR, 2022. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Промова_Володимира_Путіна_про_визнання_ЛНР_та_ ДНР [Data zvernennia: 05.03.2026]. [in Ukrainian].
Putin nazvav rozpad SRSR «katastrofoiu», 2005. BBC UKRAINIAN. com. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/04/printable/050425_putin_rus [Data zvernennia: 03.03.2026]. [in Ukrainian].
Putin napysav stattiu z istorii Ukrainy. Znovu dovodyt tezu pro «odyn narod», 2021. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-57809308 [Data zvernennia: 19.02.2026]. [in Ukrainian].
Snaider, T. (2012). Peretvorennia natsii. Polshcha, Ukraina, Lytva, Bilorus 1569–1999. Per. z anh. Kyiv: Dukh i litera. [in Ukrainian].
Snaider, T. (2014). Ukrainska istoriia, rosiiska polityka, yevropeiske maibutnie. Kyiv: Dukh i litera. [in Ukrainian].
Spetsoperatsiia pid nazvoiu «stattia Putina», 2021. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/putin-stattia-odyn-narod/31354996.html [Data zvernennia: 21.02.2026]. [in Ukrainian].
Sudyn, D. (2014) Natsionalni mify v suchasnii Ukraini. Ukraina moderna. Ukraina moderna. Mizhnarodnyi intelektualnyi chasopys. URL: https://uamoderna.com/md/sudyn-national-myths/ [Data zvernennia: 10.02.2026]. [in Ukrainian].
Yusova, N. (2004). Davnoruskoi narodnosti kontseptsiia. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 2: H-D / Redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in. NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, ss. 275–276. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Davn_nar_koncepciya [Data zvernennia: 17.02.2026]. [in Ukrainian].
Yas, O. (2009). Mif istorychnyi. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 6: La–Mi. D / Redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in. NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, ss. 759–764. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FM T=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Mif_istorychny [Data zvernennia: 14.02.2026]. [in Ukrainian].
Wilson, A. (1998). National history and identity in Ukraine and Belarus. Nation-building in the Post-Soviet Borderlands: The Politics of National Identities. New York: Cambridge University Press, pp. 23–47. Available at: https://abkhazworld.com/aw/Pdf/nation-building-in-the-post-soviet-borderlands-the.pdf [Accessed 22 Mar. 2026]. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).









