Про журнал

Галузь та проблематика

У журналі друкуються статті на широку історичну проблематику за темою видання: історія та культура країн Східноєвропейського регіону, вплив третіх сил на процеси, які окреслювали особливості його розвитку, сучасні та історичні геополітичні проблеми, пограничні впливи, зміст національних та культурних ідентичностей, особливості реалізації політики пам'яті та змісту історичної політики в країнах регіону.

Процес рецензування

The peer reviewing procedure is applied for all articles submitted to the editorial board. The peer reviewing procedure is used for the maximum objective evaluation of the content of a research article, determination of their compliance with journal requirements, and supposes detailed analysis of merits and shortcomings of the materials presented in the article.

Stages for reviewing

1. The author provides an article to the editorial board, the article should meet the requirements of the journal.
2. Checking the article for the degree of uniqueness copyright text. For all articles which are provided for reviewing, the degree of uniqueness copyright text is determined using appropriate software program.
3. All manuscripts submitted to Editorial Board are directed to the profile of research to reviewer. Executive editor assigns reviewers.
4.The reviewers can be either members of the editorial board of the scientific journal, or third-party highly skilled professionals who have profound professional knowledge and experience in the specific field of the research.
5. The reviewer usually within 14 days concludes if the article can be printed or not (fills in the standardized form containing the final recommendations).
6. The review is conducted confidentially on the principles of double-blind review (neither the author nor the reviewer knows each other). The interaction between the author and the reviewers is taking place through the executive editor of the journal.
7. If the reviewer indicates the necessity of making certain corrections in the article, the article is sent to the author with the suggestion to take into consideration the comments in order to prepare an updated version of the article or to substantiate their refutation. To the revised article, the author attaches a letter, which contains answers to all comments and explains all the changes that were made in the article. The corrected version is re-submitted to the reviewer for making a decision and preparing a motivated conclusion about the possibility of publication.
8. Reviewers should maintain racial, gender, national and institutional impartiality.
9. The final decision on the possibility and appropriateness of publication is taken by the Chief Editor and, if necessary, by the meeting of the editorial board in general.

Рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті.

Етапи рецензування:

1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам журналу.
2. Перевірка статті на антиплагіат. Для всіх статей, що подаються на рецензування, визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.
3. Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем дослідження рецензентам. Призначає рецензентів відповідальний редактор журналу.
4. Для проведення рецензування статей у якості рецензентів можуть виступати як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком.
5. Рецензент, як правило, протягом 14 діб робить висновок про можливість друкування статті (заповнює стандартизовану форму, яка містить підсумкові рекомендації).
6. Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind рецензування (двостороннє "сліпе" рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через відповідального редактора журналу.
7. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації.
8. Рецензенти повинні дотримуватись расової, гендерної, національної та інституційної неупередженості.
9. Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головним редактором, а при необхідності – засіданням редакційної колегії загалом.

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Процедура рецензування

The peer reviewing procedure is applied for all articles submitted to the editorial board. The peer reviewing procedure is used for the maximum objective evaluation of the content of a research article, determination of their compliance with journal requirements, and supposes detailed analysis of merits and shortcomings of the materials presented in the article.

Stages for reviewing

1. The author provides an article to the editorial board, the article should meet the requirements of the journal.
2. Checking the article for the degree of uniqueness copyright text. For all articles which are provided for reviewing, the degree of uniqueness copyright text is determined using appropriate software program.
3. All manuscripts submitted to Editorial Board are directed to the profile of research to reviewer. Executive editor assigns reviewers.
4.The reviewers can be either members of the editorial board of the scientific journal, or third-party highly skilled professionals who have profound professional knowledge and experience in the specific field of the research.
5. The reviewer usually within 14 days concludes if the article can be printed or not (fills in the standardized form containing the final recommendations).
6. The review is conducted confidentially on the principles of double-blind review (neither the author nor the reviewer knows each other). The interaction between the author and the reviewers is taking place through the executive editor of the journal.
7. If the reviewer indicates the necessity of making certain corrections in the article, the article is sent to the author with the suggestion to take into consideration the comments in order to prepare an updated version of the article or to substantiate their refutation. To the revised article, the author attaches a letter, which contains answers to all comments and explains all the changes that were made in the article. The corrected version is re-submitted to the reviewer for making a decision and preparing a motivated conclusion about the possibility of publication.
8. Reviewers should maintain racial, gender, national and institutional impartiality.
9. The final decision on the possibility and appropriateness of publication is taken by the Chief Editor and, if necessary, by the meeting of the editorial board in general.

 

Рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті.

Етапи рецензування:

1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам журналу.
2. Перевірка статті на антиплагіат. Для всіх статей, що подаються на рецензування, визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.
3. Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем дослідження рецензентам. Призначає рецензентів відповідальний редактор журналу.
4. Для проведення рецензування статей у якості рецензентів можуть виступати як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком.
5. Рецензент, як правило, протягом 14 діб робить висновок про можливість друкування статті (заповнює стандартизовану форму, яка містить підсумкові рекомендації).
6. Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind рецензування (двостороннє "сліпе" рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через відповідального редактора журналу.
7. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації.
8. Рецензенти повинні дотримуватись расової, гендерної, національної та інституційної неупередженості.
9. Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головним редактором, а при необхідності – засіданням редакційної колегії загалом.

Мета журналу:

Створення платформи для публікацій наукових досліджень з проблем історії, політики та культури. Журнал покликаний сприяти осмисленню регіону Міжмор’я (Інтермаруму), як простору перетину імперських, національних і транснаціональних проєктів, взаємодії народів, культур і політичних традицій; а також діалогу між вітчизняними та зарубіжним дослідниками. 

Завдання:  

  1. Публікація наукових статей з актуальних тем історії, політики та культури: зокрема з питань історії України, всесвітньої історії, історіографії, суспільно-політичних трансформацій, історичної політики та історичної пам’яті, культурних процесів.
  2. Дослідження історії простору Міжмор’я: вивчення політичних, соціальних і культурних процесів у країнах між Балтійським та Чорним морем; дослідження еволюції ідей Міжмор’я як геополітичного та цивілізаційного проєкту; осмислення сучасних інтеграційних ініціатив у регіоні.
  3. Формування платформи наукового діалогу: обговорення дискусійних проблем історії регіону, теоретичних підходів до вивчення історичних і політичних явищ; розвиток історіографії та міждисциплінарних досліджень.
  4. Сприяння інтеграції української історичної науки у міжнародний науковий простір.

Процедура ідентифікації та розгляду звернень і повідомлень

  1. Загальні положення

Редакція наукового журналу «Інтермарум: Історія, Політика, Культура» забезпечує відкритий, прозорий і неупереджений розгляд звернень, скарг та повідомлень, що стосуються редакційної політики, процесу рецензування, авторських прав і можливих порушень академічної доброчесності.

Процедура розгляду звернень здійснюється відповідно до:  Закону України «Про авторське право і суміжні права»; Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; Принципів академічної доброчесності; Рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE).

  1. Суб’єкти звернень

2.1. Редакція розглядає звернення, подані:
Авторами (щодо редакційних рішень, рецензування, термінів розгляду);
Рецензентами;
Членами редакційної колегії;
Третіми особами (читачами, науковими установами, інституціями).

  1. Предмет звернень

3.1. Предметом звернень можуть бути:
Апеляція на редакційні рішення;
Скарги на порушення процедур рецензування;
Повідомлення про можливі порушення академічної доброчесності (плагіат, самоплагіат, фабрикацію або фальсифікацію даних);
Конфлікт інтересів;
Порушення авторських прав;
Зауваження щодо вже опублікованих матеріалів.

  1. Подання звернень:

4.1. Звернення подаються в письмовій формі на офіційну електронну адресу редакції журналу.
4.2. Звернення повинно містити:
Прізвище, ім’я, по батькові заявника;
Афіліацію (за наявності); контактні дані;
Чіткий опис суті питання;
Посилання на відповідний матеріал
Наявні докази або обґрунтування.
4.3. Анонімні звернення розглядаються лише у випадках, коли вони містять фактичні дані, які можливо перевірити.

  1. Попередня ідентифікація звернення

5.1. Первинний розгляд звернення здійснює головний редактор.
5.2. На цьому етапі визначається:
Належність звернення до компетенції журналу;
Достатність наданої інформації;
Необхідність проведення подальшого розгляду.

  1. Розгляд і розслідування

6.1. За потреби до розгляду можуть залучатися:
Члени редакційної колегії;
Незалежні експерти;
Зовнішні фахівці.
6.2. У разі підозри на серйозні порушення академічної доброчесності редакція може звернутися до установи, з якою афілійований автор.
6.3. Розгляд здійснюється з дотриманням принципів:
Неупередженості;
Конфіденційності;
Презумпції доброчесності;
Відповідності рекомендаціям COPE.

  1. Рішення та редакційні дії

7.1. За результатами розгляду редакція може ухвалити одне з таких рішень:
Відхилення звернення як необґрунтованого;
Повторне або додаткове рецензування;
Публікація виправлення (Correction);
Відкликання статті (Retraction).
7.2. Рішення ухвалюється колегіально та фіксується в редакційній документації.

  1. Інформування сторін

8.1. Заявник та залучені сторони інформуються про результати розгляду в письмовій формі.
8.2. Редакція гарантує конфіденційність персональних даних відповідно до чинного законодавства України.

  1. Заключні положення

Редакція журналу «Інтермарум: Історія, Політика, Культура» залишає за собою право уточнювати та оновлювати процедуру з урахуванням змін у законодавстві України та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Декларація про умови використання штучного інтелекту та технологій з підтримкою штучного інтелекту

  1. Загальні положення.

Ця декларація містить правила й умови використання технологій штучного інтелекту (ШІ) під час підготовки, рецензування та публікацій рукописів у наукових періодичних виданнях Житомирського державного університету імені Івана Франка. Декларація спрямована забезпечити дотримання принципів академічної доброчесності та відповідальності авторів наукових матеріалів, рецензентів і редакторів.

  1. Використання технологій штучного інтелекту у процесі підготовки рукописів.

2.1. Автор публікації має право користуватися технологіями ШІ для редагування та перекладу тексту, здійснення математично-статистичного аналізу та візуалізації даних. Технології ШІ використовуються як допоміжний інструмент, що передбачає відповідальність автора за контроль та перевірку отриманих результатів.
2.2. У розділі «Подяки», або ж у розділі «Методи дослідження» автори зобов’язані зазначати, які інструменти ШІ були використані під час підготовки рукопису, наприклад: покращення мови, граматики, форматування або пошук літератури.
2.3. ШІ не може бути зазначений як співавтор наукової статті.

  1. Академічна доброчесність та відповідальність.

3.1. Автор/и несе/несуть повну відповідальність за зміст статті, правильність і точність інтерпретації результатів, дані оформленої бібліографії та дотримання етичних аспектів дослідження, у тому числі у разі використання ШІ.
3.2. Журнал не несе відповідальності за помилки або недостовірну інформацію, згенеровану ШІ.
3.3. Забороняється використовувати технології ШІ з метою фабрикації даних та джерельної бази дослідження, маніпулювання отриманими показниками, фальсифікації емпіричних результатів.

  1. Використання ШІ під час рецензування.

4.1.Рецензенти оцінюють рукописи особисто. Технології ШІ можуть використовуватися ними як допоміжний інструмент, але не з метою формулювання повнотекстової рецензії. Рецензія має відображати власну експертну оцінку рецензента, а не бути згенерована повністю ШІ.
4.2. Рецензенти не повинні завантажувати повні тексти рукописів у загальнодоступні незахищені інструменти ШІ, оскільки це може порушити конфіденційність процесу рецензування.

  1. Використання ШІ у редакційній роботі.

5.1. Технології ШІ можуть використовуватися для технічної перевірки отриманих матеріалів, однак рішення про публікацію приймаються редакторами особисто.
5.2. Редколегія журналу може надавати авторам та рецензентам рекомендації щодо етичного та відповідального використання ШІ.
5.3. Усі рукописи, які надійшли до редакторського портфелю повинні проходити обов’язкову перевірку на плагіат, включаючи виявлення контенту, потенційно згенерованого ШІ.
5.4. Головний редактор та редколегія журналу приймає рішення щодо прийняття чи відхилення рукопису, спираючись на наукову цінність, якість та оригінальність дослідження. Використання ШІ під час підготовки матеріалу, у разі його коректності, не може бути причиною відхилення матеріалу

  1. Прозорість та відповідальність.

6.1. У випадку недекларованого або неприпустимого використання технологій ШІ, що порушує принципи академічної доброчесності, редакція відхиляє рукописи або відтерміновує їхню публікацію до моменту коригування.
6.2. У зв’язку із швидким розвитком ШІ, редколегія бере на себе зобов’язання постійно переглядати та оновлювати політику журналу щодо його використання.

Порядок відкликання опублікованих статей (ретракція)

Редакція журналу «Інтермарум: історія, політика, культура» щодо порядку відкликання статей керується рекомендаціями COPE та дотримується принципів академічної доброчесності.

Загальні положення:

  1. Порядок встановлює процедуру відкликання (ретракції) статей, опублікованих у журналі «Інтермарум: історія, політика, культура».

1.2. Метою процедури є забезпечення доброчесності наукових публікацій та можливості усунення помилок технічного характеру.
1.3. Ретракція може бути ініційована авторами, редакцією журналу, читачами або уповноваженим особами.

  1. Підстави для відкликання статті:

2.1. Встановлений факт плагіату або іншого прояву дослідницької  неетичності  у статті (раніше опублікована інформація без покликань, дозволу чи аргументування);
2.3. Ненадійні висновки, ґрунтовані на доказах фальсифікації або фабрикації даних;
2.4. Дублювання статті в різних виданнях, у тому числі й повторна публікація статті без згоди автора;
2.5. Конфлікт інтересів (прихований чи завуальований);
2.6. Виявлення фактів несанкціонованого (без посилання або обґрунтування)  використання технологій штучного інтелекту під час написання статті чи генерування графіків, таблиць або іншого графічного матеріалу.
2.7. Відкликання опублікованої статті (ретракція) також може відбуватися, якщо було скомпрометовано процедуру рецензування статті.

  1. Процедура відкликання статті:

3.1. Ініціатором відкликання може виступати редакція журналу;
3.2. Ініціатор/ка ретракції подає письмову заяву з обґрунтуванням причин відкликання.
3.3. Заява розглядається головним редактором протягом 7 днів.

  1. Ініціювати відкликання статті можуть:

4.1. Редакція іншого видання, яка офіційно звертається до редакції видання, де опубліковано статтю;
4.2. Автор/ка (автори) публікації;
4.3. Учасники конфлікту інтересів або інші суб’єкти, що надають докази порушення правових, етичних або публікаційних норм.

  1. Порядок ретракції статті:

5.1. Головний редактор створює комісію зі складу редакційної колегії.
5.2. Здійснюється аналіз матеріалу та змісту скарги.
5.3. Автору/ці/ам надається можливість надати свої пояснення або подати апеляцію. 
5.4. Термін розгляду – протягом місяця з моменту надходження скарги. 

  1. Оформлення ретракції:

6.1. У випадку прийняття рішення про відкликання:
Стаття позначається як «відкликана» у друкованих та електронних версіях журналу;
публікується чіткий заголовок «Повідомлення про ретракцію» із зазначенням причин, їх обґрунтування та дата набрання чинності рішення.

  1. Наслідки ретракції:

7.1. Відкликана стаття залишається в архіві журналу із відповідним позначенням.
7.2. Про ретракцію повідомляються: автор/и статті, індексаційні бази даних, наукова спільнота.
7.3. Інформація публікується у найближчому випуску журналу, а також  розміщується на сторінці статті на сайті журналу (до опублікованої версії статті й змісту додається водяний знак «ВІДКЛИКАНА/RETRACTED» та дата відкликання).

  1. Права авторів:

8.1. Мають право отримати детальне обґрунтування рішення про ретракцію;

Подати апеляцію на рішення комісії; 
Опублікувати коментар до рішення про ретракцію.

8.2. Апеляція розглядається головним редактором протягом 14 днів.

Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі

Політика архівування й тривалого зберігання у відкритому доступі, що містить інформацію про репозитарії, технічні засоби та гарантії доступності.
Видання реалізує стратегію довгострокового цифрового збереження та безперешкодного доступу до наукового контенту відповідно до принципів Open Access та Academic Integrity. Стійкість екосистеми даних забезпечена такими рівнями інфраструктури:

  1. Система репозитаріїв та архівації

Для запобігання втраті даних та забезпечення постійної доступності використовувано багаторівневу модель зберігання «Локальний архів». Оперативний повнотекстовий доступ у режимі реального часу забезпечено через розділ «Архіви» на офіційному вебсайті видання. Термін зберігання – необмежений.
Інституційний репозитарій «Дублювання метаданих та повних текстів статей» здійснюється в репозитарії Житомирського державного університету імені Івана Франка (https://eprints.zu.edu.ua/).
Державне депонування. Відповідно до протоколів безпеки, копії електронного архіву передаються на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

  1. Технічні специфікації та стандартизація

Обробка та зберігання матеріалів здійснюється з дотриманням вимог до інтероперабельності та довговічності:
Формати даних. Використання стабільних електронних форматів (PDF/A, XML), що гарантують відтворюваність та коректне цитування незалежно від версій ПЗ.
Індексація. Структура метаданих оптимізована для автоматизованого збору (harvesting) національними та міжнародними наукометричними системами.
Технічний моніторинг. Регулярне резервне копіювання (Back-up) та аудит технологічних стеків для запобігання деградації даних або застарінню форматів.

  1. Гарантії доступності та ідентифікації.

Видання забезпечує перманентну доступність контенту через такі механізми:
Цифрова ідентифікація. Кожному об’єкту (статті) присвоюється унікальний ідентифікатор DOI (Digital Object Identifier) для стабільної лінкації.
Відповідність стандартам. Дотримання вимог OpenAIRE для забезпечення коректної індексації в глобальних мережах наукових даних.
Публічний доступ. Весь контент у спеціалізованих базах даних та репозитаріях надається на безоплатній основі без часових обмежень (Embargo free).

 

Учасник

  • Academia Ignatianum (Polska, Kraków)

Історія журналу

Журналу містить результати наукових напрацювань учасників Міжнародних конференцій «В єдності сила. Україна-Польща: спільні шляхи до свободи», якы проходили у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Термін «Intermarum» або Міжмор’я - альянс держав «від моря до моря» - Балто-Чорноморський союз, традиційно пов’язується із постаттю лідера ІІ Речі Посполитої Ю. Пілсудського. Після Першої світової війни він висунув ідею створення конфедеративної держави, до якої б увійшли Польща, Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Угорщина, Румунія, Югославія, Чехословаччина. Пропонована конфедерація повинна була продовжити багатонаціональну традицію колишньої Речі Посполитої. Пілсудський вважав, що її відновлення дозволить уникнути державам Центральної Європи дмінування Німіеччини або Росії. Протягом двох десятиліть після краху ідеї Міжмор’я (Intermarum) всі держави, які мали до неї входити, потрапили в зону впливу Радянського Союзу. В новітній час, за умов прагнення сучасної Росії відновити свої імперські позиції, ідея набула нового звучання та актуальності. Одним із завдань створення збірника, які ставили перед собою його засновники, сталоосмислення траєкторії розвитку країн Балто-Чорноморського регіону в цілому, та України зокрема протягом ХVI – XXІ ст. Серед проблематики, яку пропонують редактори для дослідження: історія та культура країн регіону, вплив третіх сил на процеси, які окреслювали особливості його розвитку, сучасні та історичні геополітичні проблеми, пограничні впливи, зміст національних та культурних ідентичностей, особливості реалізації політики пам'яті та змісту історичної політики в країнах регіону.