ГРОМАДСЬКА І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І. ФЕЩЕНКА-ЧОПІВСЬКОГО У ПОЛЬЩІ
Ключові слова:
Гірнича академія, еміграція, І. Фещенко-Чопівський, металознавство, Катовіце, Краків, НТШ, Рада Республіки, УНО, УНРАнотація
У статті висвітлюється період життя упродовж 1920-х – першої
половини 1940-х рр. українського науковця-металознавця, державного, політичного та громадського діяча Івана Андріяновича Фещенка-Чопівського під час його проживання у Польщі. Розглянута його участь у структурах та організаціях української еміграції – еміграційному уряді, переговорних комісіях та Раді Республіки у місті Тарнові. Основна увага приділена науковим здобуткам і громадській діяльності І. Фещенка-Чопівського. Підтверджується, що попри офіційну співпрацю із польською науковою спільнотою та військовим відомством він не поривав зв’язків із українською громадою Кракова та Катовіце. У роки Другої світової війни український вчений спочатку очолював Український допомоговий комітет, а згодом обласну філію Українського національного об’єднання.
Посилання
Аудиторія (Національний університет «Львівська політехніка»). –
– 22–28 жовтня.
Бабак О. Український вчений, громадський діяч І. А. Фещенко-
Чопівський / О. Бабак // Наукові записки. – Вип. 10. – Серія: Історичні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – 2007. – С. 14–23.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА
СБ України), ф. 6, спр. 70713, 140 арк.
Гутник М. В. Розвиток металознавства в Україні у ХХ ст.:
персоналії [Електронний ресурс] / М. В. Гутник – Режим доступу : http://oaji.net/articles/2014/1052-1417435695.pdf
Імена [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://imenatv.com/heroes/chop.htm
Ореньчук О. Ю. Видатна роль Івана Фещенко-Чопівського в
українському державотворенні першої половини ХХ ст. / О. Ю. Ореньчук // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Держава та армія», 2008. – № 612. – С. 120–124.
Полонский Л. Г. Наследники славы железорудного производства
Житомирского Полесья / Л. Г. Полонский, Л. Ю. Ноник // Питання історії науки і техніки. – 2011. – № 2(18). – С. 19–34.
Прилуцький В. І. Андрій Лівицький / В. І. Прилуцький //
Енциклопедія історії України : в 10 т. / [голова редкол. В. А. Смолій]. – К. : Наукова думка, 2003– .– Т. 6 : Ла–Мі. – 2009. – С. 199–200.
Свобода (Джерзі Ситі і Нью-Йорк). – 1964. – 16 січня.
Срібняк І. В. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-
українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність (1919–1924 рр.) / І. В. Срібняк. – К. : Київ. держ. лінгв. ун-т., 2000. – 324 c.
Чопівська-Богун І. Життя гідне слави / І. Чопівська-Богун //
Шляхами творення української державності: за матеріалами регіональної науково-практичної конференції «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)». – Житомир, 2006. – С. 103–109.
Шаповал Ю. Михайло Грушевський / Ю. Шаповал, І. Верба. – К. :
Альтернативи, 2005. – 352 с.
Iwan Feszczenko-Czopiwski [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : https://pl.wikipedia.org/wiki/Iwan_Feszczenko-Czopiwski
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Іван Ковальчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
