ТАДЕУШ ВІЛЬЧИНСЬКИЙ (1888–1981) – ВЧЕНИЙ І ЕНТУЗІАСТ

Krzysztof Duda

Анотація


Львівське наукове середовище початку двадцятого століття було
зосереджено, насамперед, навколо Львівського Університету і подарувало багатьох видатних представників науки. Особливою і на жаль, мало відомою, на сьогодні є історія розвитку природничих наук, яка об'єднувала таких вчених як, зокрема Антоній Рехман, Мар'ян Ратиборский та ін. Людиною, яка походить з цього середовища та – майже забутою в Польщі – є видатний флорист проф. Тадеуш Вільчинський (1888-1981). Тадеуш Вільчинський в 1908 році розпочав навчання на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав ботаніку під керівництвом проф. Мар`яна Рациборского у Інституті біології та ботаніки. Він закінчив навчання у 1912 році, а від 1910 року Вільчинський вивчав флору Східних Карпат та Поділля. У
1920 році отримав постійну роботу, як молодий учений в Інституті Ботаніки Університету Яна Казимира у Львові. Він працював там до 1922 року. Після роботи в університеті він почав працювати в Музеї Дзєдушицьких. З 1923 року Тадеуш Вільчинський почав роботу на Пожижевській полонинi. У 1929 році засновує Сад лікарських рослин у Львові, а з 1932 року він повертається до Університету Яна Казимира, в якості наукового співробітника. Протягом 1946-1950 років був деканом Факультету фармації Львівського медичного інституту. Він помер 4 квітня 1981 року у Львові і був похований на Личаківському цвинтарі. Вільчинський, як колекціонер і любитель залишив після себе кількатисячну колекцію судинних рослин, яка знаходиться у Польській академії наук та велику колекцію фотографій і документів, що ілюструють міжвоєнне 20-річчя Львова та Східних Карпат. У колекції Вільчинського важливе місце займають негативи Юзефа Трезки,
які являють собою документ, що є відмінним матеріалом для історії культури та візуальної антропології і подальшого аналізу результатів наукових досліджень.


Ключові слова


Тадеуш Вільчинський; Мар'ян Ратиборский; Юзеф Трезка; історія культури; візуальна антропологія; Львів

Повний текст:

PDF (Polski) PDF

Посилання


Albert Z., Lwowski Wydział Lekarski w czasie okupacji hitlerowskiej

(1941–1944), Wrocław 1975.

Aleksander Kozikowski (wspomnienie pośmiertne), [w:] „Sprawozdania Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk”, nr 3/1956.

Brzęk G., Muzeum Dzieduszyckich we Lwowie i jego twórca, Lublin

Brzozowski S., Krzemieniewski Seweryn Józef (1871 –1945), [w:]

Słownik Biologów Polskich, Kraków 1970.

Bukowiecki H., Kulczyński Stanisław Leon (1895–1975), [w:] S.

Feliksiak red., Słownik Biologów Polskich, Warszawa 1987.

Czarniecki S., Polski Słownik Biograficzny, tom XVIII, WrocławWarszawa-Kraków-Gdańsk, Wydawnictwo PAN, 1973.

Fuliński B., Żywa przyroda w Karpatach Wschodnich, Stanisławów

Gordijewska A., Prezentacja Katalogu polskich medalionów i medali we Lwowie, „Kurier Galicyjski”, 4 (248) 2016.

Gulko R., Freifeld E., Główna sprawa jego życia. Pamięci profesora

Tadeusza Wilczyńskiego, „Gazeta Lwowska”, 8 lipca 1997, nr 13 (153).

Kacnelson D., Polscy naukowcy w Wilnie i Lwowie, „Kultura”, nr 12,

Paryż 1993.

Kulczyński S., Kozikowski A., Wilczyński T., Czarnohora jako

rezerwat przyrodniczy, Kraków, „Ochrona przyrody” 6, 1926.

Łańcucka-Środoniowa M., Bukowiecki H., Szafer Władysław (1886–

[w:] Słownik Biologów Polskich, Kraków 1970.

Michałowski W., Ossendowski Antoni, [w:] Polski Słownik

Biograficzny, Tom XXIV, Warszawa 1979.

Nesteruk J., Dzieje wysokogórskich stacji biologicznych na Połoninie

Pożyżewskiej, [w:] „Płaj. Almanach Karpacki. Półrocznik Towarzystwa Karpackiego”, 37/2008.

Ołdakowska-Kuflowa M., Stanisław Vincenz. Pisarz, humanista,

orędownik zbliżenia narodów. Biografia, Lublin 2006.

Ossendowski F.A., Huculszczyzna. Gorgany i Czarnohora, Poznań 1936

Orłowicz M., Lenartowicz S., Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich.

Protokół ankiety odbytej na zaproszenie Urzędu Wojewódzkiego w Stanisławowie z inicjatywy Ministerstwa Robót Publicznych w dniach 29 i 30 maja 1931 r., Warszawa 1931, ed. i red. N. Tarkowska, Kraków 2015.

Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1926/1927, Lwów 1926.

Raciborski M., Przegląd czynności Komisyi fizyograficznej

akademickiej w ciągu lat 1914/15 i 1915/16, [w:] Akademia Umiejętności w Krakowie. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej obejmujące pogląd na czynności dokonane w ciągu lat 1914 i 1915 oraz Materyały do fizyografii kraju, t. L, Kraków 1916.

Redzik A., Uniwersytet w latach 1939–1946, [w:] tenże, Academia

Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, Kraków 2015.

Riedl T., W Lwowie. Relacje, Wrocław 1996.

Rocznik Polskiej Akademii Umiejętności w Krakowie, 1924.

Rymarowicz L., Rezerwat limbowy na Jajku Perehińskim w Gorganach, „Płaj” 1995.

Sprawozdanie Dyrekcyi c.k. gimnazyum w Bochni za rok szkolny

/8, Kraków 1908.

Szafer W., Wspomnienia przyrodnika, Wrocław, Warszawa, Kraków,

Gdańsk, 1973.

Środoń A., Prof. dr Tadeusz Wilczyński, „Wiadomości botaniczne”,

T. 28, nr. 1.

Tasienkiewicz L., Jubileusz 90-lecia prof. Stepana Stojko, [w:]

„Infrastruktura i ekologia terenów wiejskich”, Nr 2/2010, Polska Akademia Nauk, Kraków 2010.

Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skład w roku szkolnym

-1921, Lwów 1921.

Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skład Uniwersytetu w roku

akademickim 1935/1936, Lwów 1935.

Wilczyński T., Harpagomyces Łomnickii nowy rodzaj i gatunek z grupy Harpagomycetów, „Kosmos, Czasopismo Polskiego Towarzystwa Przyrodników”, XXXVI, z. 3–6, Lwów 1911.

Wilczyński T., Księga Pamiątkowej Stacji Botanicznej na Połoninie

Pożyżewskiej, [w:] B. Śmigielski, A. Ruszczak, A Wielocha red., Księga Pamiątkowa Stacji Botanicznej na Połoninie Pożyżewskiej. Lektura po latach, [w:] Płaj, 37/2008.

Wilczyński T., Roślinność pasma Czarnohory. Krajobrazy Roślinne

Polski, red. Z. Wóycicki, z. 17. Wydawnictwo Kasy im. Mianowskiego, Warszawa 1930.

Woźniakowski M., Wycieczka w Czarnohorę, [w:] „Ziemia.

Dwutygodnik krajoznawczy Ilustrowany. Organ Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego”, R.XII, nr 15–16, Warszawa 1927 r.

Zięba A. A., red., Czcigodny Sługa Boży Kościoła katolickiego

Metropolita Andrzej Szeptycki, Kraków 1994.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2017 Krzysztof Duda