ТАДЕУШ ВІЛЬЧИНСЬКИЙ (1888–1981) – ВЧЕНИЙ І ЕНТУЗІАСТ
Ключові слова:
Тадеуш Вільчинський, Мар'ян Ратиборский, Юзеф Трезка, історія культури, візуальна антропологія, ЛьвівАнотація
Львівське наукове середовище початку двадцятого століття було
зосереджено, насамперед, навколо Львівського Університету і подарувало багатьох видатних представників науки. Особливою і на жаль, мало відомою, на сьогодні є історія розвитку природничих наук, яка об'єднувала таких вчених як, зокрема Антоній Рехман, Мар'ян Ратиборский та ін. Людиною, яка походить з цього середовища та – майже забутою в Польщі – є видатний флорист проф. Тадеуш Вільчинський (1888-1981). Тадеуш Вільчинський в 1908 році розпочав навчання на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав ботаніку під керівництвом проф. Мар`яна Рациборского у Інституті біології та ботаніки. Він закінчив навчання у 1912 році, а від 1910 року Вільчинський вивчав флору Східних Карпат та Поділля. У
1920 році отримав постійну роботу, як молодий учений в Інституті Ботаніки Університету Яна Казимира у Львові. Він працював там до 1922 року. Після роботи в університеті він почав працювати в Музеї Дзєдушицьких. З 1923 року Тадеуш Вільчинський почав роботу на Пожижевській полонинi. У 1929 році засновує Сад лікарських рослин у Львові, а з 1932 року він повертається до Університету Яна Казимира, в якості наукового співробітника. Протягом 1946-1950 років був деканом Факультету фармації Львівського медичного інституту. Він помер 4 квітня 1981 року у Львові і був похований на Личаківському цвинтарі. Вільчинський, як колекціонер і любитель залишив після себе кількатисячну колекцію судинних рослин, яка знаходиться у Польській академії наук та велику колекцію фотографій і документів, що ілюструють міжвоєнне 20-річчя Львова та Східних Карпат. У колекції Вільчинського важливе місце займають негативи Юзефа Трезки,
які являють собою документ, що є відмінним матеріалом для історії культури та візуальної антропології і подальшого аналізу результатів наукових досліджень.
Посилання
Albert Z., Lwowski Wydział Lekarski w czasie okupacji hitlerowskiej
(1941–1944), Wrocław 1975.
Aleksander Kozikowski (wspomnienie pośmiertne), [w:] „Sprawozdania Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk”, nr 3/1956.
Brzęk G., Muzeum Dzieduszyckich we Lwowie i jego twórca, Lublin
Brzozowski S., Krzemieniewski Seweryn Józef (1871 –1945), [w:]
Słownik Biologów Polskich, Kraków 1970.
Bukowiecki H., Kulczyński Stanisław Leon (1895–1975), [w:] S.
Feliksiak red., Słownik Biologów Polskich, Warszawa 1987.
Czarniecki S., Polski Słownik Biograficzny, tom XVIII, WrocławWarszawa-Kraków-Gdańsk, Wydawnictwo PAN, 1973.
Fuliński B., Żywa przyroda w Karpatach Wschodnich, Stanisławów
Gordijewska A., Prezentacja Katalogu polskich medalionów i medali we Lwowie, „Kurier Galicyjski”, 4 (248) 2016.
Gulko R., Freifeld E., Główna sprawa jego życia. Pamięci profesora
Tadeusza Wilczyńskiego, „Gazeta Lwowska”, 8 lipca 1997, nr 13 (153).
Kacnelson D., Polscy naukowcy w Wilnie i Lwowie, „Kultura”, nr 12,
Paryż 1993.
Kulczyński S., Kozikowski A., Wilczyński T., Czarnohora jako
rezerwat przyrodniczy, Kraków, „Ochrona przyrody” 6, 1926.
Łańcucka-Środoniowa M., Bukowiecki H., Szafer Władysław (1886–
[w:] Słownik Biologów Polskich, Kraków 1970.
Michałowski W., Ossendowski Antoni, [w:] Polski Słownik
Biograficzny, Tom XXIV, Warszawa 1979.
Nesteruk J., Dzieje wysokogórskich stacji biologicznych na Połoninie
Pożyżewskiej, [w:] „Płaj. Almanach Karpacki. Półrocznik Towarzystwa Karpackiego”, 37/2008.
Ołdakowska-Kuflowa M., Stanisław Vincenz. Pisarz, humanista,
orędownik zbliżenia narodów. Biografia, Lublin 2006.
Ossendowski F.A., Huculszczyzna. Gorgany i Czarnohora, Poznań 1936
Orłowicz M., Lenartowicz S., Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich.
Protokół ankiety odbytej na zaproszenie Urzędu Wojewódzkiego w Stanisławowie z inicjatywy Ministerstwa Robót Publicznych w dniach 29 i 30 maja 1931 r., Warszawa 1931, ed. i red. N. Tarkowska, Kraków 2015.
Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1926/1927, Lwów 1926.
Raciborski M., Przegląd czynności Komisyi fizyograficznej
akademickiej w ciągu lat 1914/15 i 1915/16, [w:] Akademia Umiejętności w Krakowie. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej obejmujące pogląd na czynności dokonane w ciągu lat 1914 i 1915 oraz Materyały do fizyografii kraju, t. L, Kraków 1916.
Redzik A., Uniwersytet w latach 1939–1946, [w:] tenże, Academia
Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, Kraków 2015.
Riedl T., W Lwowie. Relacje, Wrocław 1996.
Rocznik Polskiej Akademii Umiejętności w Krakowie, 1924.
Rymarowicz L., Rezerwat limbowy na Jajku Perehińskim w Gorganach, „Płaj” 1995.
Sprawozdanie Dyrekcyi c.k. gimnazyum w Bochni za rok szkolny
/8, Kraków 1908.
Szafer W., Wspomnienia przyrodnika, Wrocław, Warszawa, Kraków,
Gdańsk, 1973.
Środoń A., Prof. dr Tadeusz Wilczyński, „Wiadomości botaniczne”,
T. 28, nr. 1.
Tasienkiewicz L., Jubileusz 90-lecia prof. Stepana Stojko, [w:]
„Infrastruktura i ekologia terenów wiejskich”, Nr 2/2010, Polska Akademia Nauk, Kraków 2010.
Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skład w roku szkolnym
-1921, Lwów 1921.
Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skład Uniwersytetu w roku
akademickim 1935/1936, Lwów 1935.
Wilczyński T., Harpagomyces Łomnickii nowy rodzaj i gatunek z grupy Harpagomycetów, „Kosmos, Czasopismo Polskiego Towarzystwa Przyrodników”, XXXVI, z. 3–6, Lwów 1911.
Wilczyński T., Księga Pamiątkowej Stacji Botanicznej na Połoninie
Pożyżewskiej, [w:] B. Śmigielski, A. Ruszczak, A Wielocha red., Księga Pamiątkowa Stacji Botanicznej na Połoninie Pożyżewskiej. Lektura po latach, [w:] Płaj, 37/2008.
Wilczyński T., Roślinność pasma Czarnohory. Krajobrazy Roślinne
Polski, red. Z. Wóycicki, z. 17. Wydawnictwo Kasy im. Mianowskiego, Warszawa 1930.
Woźniakowski M., Wycieczka w Czarnohorę, [w:] „Ziemia.
Dwutygodnik krajoznawczy Ilustrowany. Organ Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego”, R.XII, nr 15–16, Warszawa 1927 r.
Zięba A. A., red., Czcigodny Sługa Boży Kościoła katolickiego
Metropolita Andrzej Szeptycki, Kraków 1994.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Krzysztof Duda
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
