ТАДЕУШ ВІЛЬЧИНСЬКИЙ (1888–1981) – ВЧЕНИЙ І ЕНТУЗІАСТ

Krzysztof Duda

Анотація


Львівське наукове середовище початку двадцятого століття було
зосереджено, насамперед, навколо Львівського Університету і подарувало багатьох видатних представників науки. Особливою і на жаль, мало відомою, на сьогодні є історія розвитку природничих наук, яка об'єднувала таких вчених як, зокрема Антоній Рехман, Мар'ян Ратиборский та ін. Людиною, яка походить з цього середовища та – майже забутою в Польщі – є видатний флорист проф. Тадеуш Вільчинський (1888-1981). Тадеуш Вільчинський в 1908 році розпочав навчання на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав ботаніку під керівництвом проф. Мар`яна Рациборского у Інституті біології та ботаніки. Він закінчив навчання у 1912 році, а від 1910 року Вільчинський вивчав флору Східних Карпат та Поділля. У
1920 році отримав постійну роботу, як молодий учений в Інституті Ботаніки Університету Яна Казимира у Львові. Він працював там до 1922 року. Після роботи в університеті він почав працювати в Музеї Дзєдушицьких. З 1923 року Тадеуш Вільчинський почав роботу на Пожижевській полонинi. У 1929 році засновує Сад лікарських рослин у Львові, а з 1932 року він повертається до Університету Яна Казимира, в якості наукового співробітника. Протягом 1946-1950 років був деканом Факультету фармації Львівського медичного інституту. Він помер 4 квітня 1981 року у Львові і був похований на Личаківському цвинтарі. Вільчинський, як колекціонер і любитель залишив після себе кількатисячну колекцію судинних рослин, яка знаходиться у Польській академії наук та велику колекцію фотографій і документів, що ілюструють міжвоєнне 20-річчя Львова та Східних Карпат. У колекції Вільчинського важливе місце займають негативи Юзефа Трезки,
які являють собою документ, що є відмінним матеріалом для історії культури та візуальної антропології і подальшого аналізу результатів наукових досліджень.


Ключові слова


Тадеуш Вільчинський; Мар'ян Ратиборский; Юзеф Трезка; історія культури; візуальна антропологія; Львів

Повний текст:

PDF (Polski) PDF

Посилання


Albert Z., Lwowski Wydział Lekarski w czasie okupacji hitlerowskiej

(1941–1944), Wrocław 1975.

Aleksander Kozikowski (wspomnienie pośmiertne), [w:] „Sprawozdania Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk”, nr 3/1956.

Brzęk G., Muzeum Dzieduszyckich we Lwowie i jego twórca, Lublin

Brzozowski S., Krzemieniewski Seweryn Józef (1871 –1945), [w:]

Słownik Biologów Polskich, Kraków 1970.

Bukowiecki H., Kulczyński Stanisław Leon (1895–1975), [w:] S.

Feliksiak red., Słownik Biologów Polskich, Warszawa 1987.

Czarniecki S., Polski Słownik Biograficzny, tom XVIII, WrocławWarszawa-Kraków-Gdańsk, Wydawnictwo PAN, 1973.

Fuliński B., Żywa przyroda w Karpatach Wschodnich, Stanisławów

Gordijewska A., Prezentacja Katalogu polskich medalionów i medali we Lwowie, „Kurier Galicyjski”, 4 (248) 2016.

Gulko R., Freifeld E., Główna sprawa jego życia. Pamięci profesora

Tadeusza Wilczyńskiego, „Gazeta Lwowska”, 8 lipca 1997, nr 13 (153).

Kacnelson D., Polscy naukowcy w Wilnie i Lwowie, „Kultura”, nr 12,

Paryż 1993.

Kulczyński S., Kozikowski A., Wilczyński T., Czarnohora jako

rezerwat przyrodniczy, Kraków, „Ochrona przyrody” 6, 1926.

Łańcucka-Środoniowa M., Bukowiecki H., Szafer Władysław (1886–

[w:] Słownik Biologów Polskich, Kraków 1970.

Michałowski W., Ossendowski Antoni, [w:] Polski Słownik

Biograficzny, Tom XXIV, Warszawa 1979.

Nesteruk J., Dzieje wysokogórskich stacji biologicznych na Połoninie

Pożyżewskiej, [w:] „Płaj. Almanach Karpacki. Półrocznik Towarzystwa Karpackiego”, 37/2008.

Ołdakowska-Kuflowa M., Stanisław Vincenz. Pisarz, humanista,

orędownik zbliżenia narodów. Biografia, Lublin 2006.

Ossendowski F.A., Huculszczyzna. Gorgany i Czarnohora, Poznań 1936

Orłowicz M., Lenartowicz S., Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich.

Protokół ankiety odbytej na zaproszenie Urzędu Wojewódzkiego w Stanisławowie z inicjatywy Ministerstwa Robót Publicznych w dniach 29 i 30 maja 1931 r., Warszawa 1931, ed. i red. N. Tarkowska, Kraków 2015.

Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1926/1927, Lwów 1926.

Raciborski M., Przegląd czynności Komisyi fizyograficznej

akademickiej w ciągu lat 1914/15 i 1915/16, [w:] Akademia Umiejętności w Krakowie. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej obejmujące pogląd na czynności dokonane w ciągu lat 1914 i 1915 oraz Materyały do fizyografii kraju, t. L, Kraków 1916.

Redzik A., Uniwersytet w latach 1939–1946, [w:] tenże, Academia

Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, Kraków 2015.

Riedl T., W Lwowie. Relacje, Wrocław 1996.

Rocznik Polskiej Akademii Umiejętności w Krakowie, 1924.

Rymarowicz L., Rezerwat limbowy na Jajku Perehińskim w Gorganach, „Płaj” 1995.

Sprawozdanie Dyrekcyi c.k. gimnazyum w Bochni za rok szkolny

/8, Kraków 1908.

Szafer W., Wspomnienia przyrodnika, Wrocław, Warszawa, Kraków,

Gdańsk, 1973.

Środoń A., Prof. dr Tadeusz Wilczyński, „Wiadomości botaniczne”,

T. 28, nr. 1.

Tasienkiewicz L., Jubileusz 90-lecia prof. Stepana Stojko, [w:]

„Infrastruktura i ekologia terenów wiejskich”, Nr 2/2010, Polska Akademia Nauk, Kraków 2010.

Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skład w roku szkolnym

-1921, Lwów 1921.

Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Skład Uniwersytetu w roku

akademickim 1935/1936, Lwów 1935.

Wilczyński T., Harpagomyces Łomnickii nowy rodzaj i gatunek z grupy Harpagomycetów, „Kosmos, Czasopismo Polskiego Towarzystwa Przyrodników”, XXXVI, z. 3–6, Lwów 1911.

Wilczyński T., Księga Pamiątkowej Stacji Botanicznej na Połoninie

Pożyżewskiej, [w:] B. Śmigielski, A. Ruszczak, A Wielocha red., Księga Pamiątkowa Stacji Botanicznej na Połoninie Pożyżewskiej. Lektura po latach, [w:] Płaj, 37/2008.

Wilczyński T., Roślinność pasma Czarnohory. Krajobrazy Roślinne

Polski, red. Z. Wóycicki, z. 17. Wydawnictwo Kasy im. Mianowskiego, Warszawa 1930.

Woźniakowski M., Wycieczka w Czarnohorę, [w:] „Ziemia.

Dwutygodnik krajoznawczy Ilustrowany. Organ Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego”, R.XII, nr 15–16, Warszawa 1927 r.

Zięba A. A., red., Czcigodny Sługa Boży Kościoła katolickiego

Metropolita Andrzej Szeptycki, Kraków 1994.




Copyright (c) 2016 Krzysztof Duda