ПОЗИЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ В УКРАЇНІ ЩОДО СПІВПРАЦІ З УКРАЇНСЬКИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ (КІНЕЦЬ 1917 – 1918 РР.)

Ольга Матвіївна Білобровець

Анотація


У статті представлено позицію польських політичних сил в Україні по відношенню до політики та діяльності українських органів влади. Показано їх реакцію на проголошення незалежності УНР та підписання Брестського миру. Протилежність базових ідеологічних засад зумовила відстороненість від участі в органах влади націоналістичних і консервативних сил. Ліберально-демократичний табір виступив за співпрацю з українськими органами влади і був представлений в законодавчих та виконавчих органах влади. Ліві соціалісти, відмовившись від співпраці з українською владою, після більшовицького перевороту солідаризувалися з більшовиками на основі спільних класових інтересів. Прихід до влади консервативних сил на чолі з гетьманом П. Скоропадським знайшов підтримку в польських консерваторів і відхід від співпраці лібералів.

Ключові слова


Польські політичні сили; Брестський мир; УЦР; П. Скоропадський; Міністерство польських справ

Повний текст:

PDF

Посилання


Державний архів Львівської області. – Ф. 350. – Оп. 1. – Спр. 4502. – 8 арк.

Державний архів Харківської області. – Ф. 18. – Оп. 17. – Спр. 2845. – 64 арк.

Лазарович М. Політика Української Центральної Ради та Другого Гетьманату щодо національних меншин: компаративний аналіз // Вісник Київського національного університету. Серія: Історія, економіка, філософія. – 2012. – Вип. 17. – С. 94-100.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів // В’ячеслав Липинський і його доба. – Кн. 1. – К.: Темпора, 2010. – С. 92-215.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. – Київ, 1993. – 413 с.

Потапенко М. Польський політикум в Українській державі (квітень-грудень 1918 р.) // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. – 2013. – Вип. 9. – С. 101-112.

Терещенко Ю. Гетьманат Павла Скоропадського як прояв консервативної революції. // Український історичний журнал, № 4, 2008, C. 19-37.

Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. / упоряд. В. Ф. Верстюк [та ін.]; відп. ред. В. А. Смолій [та ін.] / НАН України, Ін-т історії України. – К.: Наук. думка, 1997. Т. 2: грудень 1917 р. – квітень 1918 р. – 422 с.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 3766. – Оп. 1. – Спр. 137. – 28 арк.

Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Ф. 17. – Оп. 1. – Спр. 28. – 86 арк.

Ядловська Ольга. Польський чинник у діяльності Центральної Ради / Поляки на Півдні України: історія і сьогодення у 2 т. – Т. 1. – Жешов; Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. – С. 260-265.

Archiwum Akt Nowych. – Z. 2. – S. 2.2. /250. – k. 21.

Archiwum Narodowe w Krakowie. – Z. 29. – S. 230/44. – k. 14.

Buszko J. Rewolucja pażdziernikowa i jej wpływ na sprawę niepodległości Polski oraz rozwój polskiego rachu robotniczego // Z żródeł niepodległości 1914-1918: Z dziejów polskiego czynu zbrojowego / Red/ P. Stawiecki. Warszawa: Wojskowy Instytut Historii, 1988. – S. 105-132.

Dziennik Kijowski. – Kijów. – 1918. – 26 lutego. – S. 3.

Hołówko T. Przez dwa fronty. Ze wspomnień emisariusza politycznego z 1918 r. Z Warszawy do Kijowa. – Warszawa, 1931. – 274 s.

Hud B. Ukraińcy i polacy na Naddnieprzu, Wołuniu i w Galicji Wschodniej w XIX i w pierwszej połowie XX wieku. – Lwów-Warszawa: Pracownia wydawnicza, 2013. – 400 s.

Jabłoński H. Polska autonomia narodowa na Ukrainie 1917-1918. W.: Nakl. T-wa Miłośników Historii z zasiłku Ministerswa Oświaty, 1948. – 165 s.

Kamiński S. Lata walk a zamętu na Ukrainie. 1917-1921. – Warszawa: księgrnia polska Towarzystwo Polskiej Macierzy Szkolnej. – 1928. – 167 s.

Kossak-Szczucka Z. Pożoga. Wspomnienia z Wołynia. 1917-1919. – Kraków, 1922. – S. 272 s.

Tanty M. Rewolucja rosyjska a sprawa polska 1917-1918. – Warszawa: Młodzieżowa Agencja Wydawnicza, 1987. – 207 s.

Tarasiuk D. Polski obóz narodowy w Rosji w latacj 1917-1918. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2014. – 292 s.

Tygodnik Kresowy. – Żytomierz. – 1918. – nr. 13. – 03 marca.

Tygodnik Kresowy. – Żytomierz. – 1918. – nr. 16. – 24 marca.

Wapiński R. Spucizna Wielkiej Wojny // Problemy narodowościowe Europy Środkowo-Wschodniej w XIX i XX wieku. Praca zbiorowa pod red. A. Czubińskiego, P. Okulewicza, T. Schramma. – Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM, 2002. – S. 235-244.

Zieliński Z. Generał broni Jozef Dowbor-Muśnicki 1867-1937 // «Niepodległość i Pamięć». Polacy na Wschodzie. XVIII-XX wiek. – Rocznik V, Nr 2 (11). Warszawa, 1998. – S. 143-158.




Copyright (c) 2018 Ольга Матвіївна Білобровець