МІЖ ШЛЯХЕТСЬКОЮ ТРАДИЦІЄЮ І КОМУНІЗМОМ. ІЗ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РАЙОНУ – МАРХЛЕВЩИНИ (1925-1935)

Genrikh Josephovich Stroński

Анотація


Стаття присвячена показу процесу радянизації та ставлення до неї польського населення Мархлевщизни – єдиного польського національного району, створеного більшовицькою владою на Волині. Робиться висновок, що причиною непопулярності та несприйняття поляками політики радянської влади серед іншого послужили вікові глибоко закоріненні серед них шляхетські традиції. Автор на основі архівних матеріалів наводить конкретні їх прояви і особливості у зазначений час.

Ключові слова


польський національний район; Мархлевщизна; радянизація; дрібна шляхта; римо-католицька релігія; репресії; депортація

Повний текст:

PDF PDF (Polski)

Посилання


Адмiнiстративно-територiальний подiл УСРР. За станом на 1 грудня 1933 року. –Харкiв, 1933.

Горбуров К. З історії українсько-польського прикордоння міжвоєнної доби ХХ ст.: Мархлевський польський національний район УСРР 1925-1935 рр.// Регіональна історія України. Збірник наукових праць. - Інститут історії України НАН України. -Вип.9. –Київ, 2015.

Довідник з основних статистично-економічних показників господарства районів Київської області УСРР. –Харків, 1933.

До питання про польське населення Волиньщини. –Житомир, 1925.

Гуцало Л. Національно-територіальне районування в УСРР (20–30-ті роки ХХ ст.). – Житомир, 2009.

Державний архів Житомирської області. -Ф.42. -Оп.1.

Етнографічна спадщина Василя Кравченка, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України. -Т.1. -Ред. Т.Зубрицька [і ін.]. –Київ, 2007.

Зарецька Т. Політика радянської влади щодо створення польських національних районів в УСРР. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. -Інститут історії України НАН України. -Вип.16. –Київ, 2007.

Кондрацький А., Стронський Г. Польський національний район в історії і сучасності. // Україна: Короткі нариси з історії. -Інститут історії України НАН України. –Київ, 1992.

Лобода Т. Роль ВУАН в актуалізації культурної ідентичності національних меншин Правобережжя у міжвоєнний період (на прикладі роботи Волинського науково-дослідного музею) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. -Інститут історії України НАН України. -Вип. 22. –Київ, 2013.

Науковий архів Інституту мистецтвознавства, фолькльористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України.

Рафальська Т., Національні меншини Житомирщини в ХХ столітті: від «коренізації» до «Великого Терору» // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І. Ф. Кураса Національна Академія Наук України. -Вип.33. –Київ, 2007.

Рубльов О. «Українці-католики»: феномен польсько-українського порубіжжя ХІХ–ХХ ст. // Проблеми Історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. -Інститут історії України НАН України. -Вип. 20. –Київ, 2011.

Рубльов О. Ян Саулевич (1897–1937): біографія «хрещеного батька» Мархлевського району у контексті репресій 1930-х років // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. -Інститут історії України НАН України. -Вип. 34. –Київ, 2007.

Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30-ті роки. –Тернопіль, 1992.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України у Києві.

Чирко Б. Національні меншини в Україні (20-30 роки ХХ ст.). –Київ, 1995.

Якубова Л. Повсякденність поліетнічного українського суспільства в її етнічному

Вимірі // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.): Колективна монографія. -Відп. ред. С. В. Кульчицький. -Інститут історії України НАН України. -Ч. 2. –Київ, 2010.

Beauvois D., Trójkat ukraiński. Szlachta, carat i lud na Wołyniu, Podolu i Kijowszczyźnie 1793-1914, z języka francuskiego przełożył K. Rutkowski, Lublin 2005

Iwanow M., Pierwszy naród ukarany: Polacy w Związku Radzieckim 1921–1939, Warszawa – Wrocław 1991.

Iwanow N., Zapomniane ludobójstwo. Polacy w państwie Stalina. Operacja polska 1937-1938, Kraków 2014.

Kawecka K., Problemy rozwoju oświaty i kultury polonii radzieckiej w latach 1921-1929 ze szczególnym uwzględnieniem Ukrainy i Białorusi, [w:] Kultura skupisk polonijnych. Materiały sympozjum zorganizowanego przez Bibliotekę Narodową oraz Instytut Historyczny PAN, Radziejowice, 22 i 23 IV 1980 r., Warszawa 1980.

Kupczak J.M., Polacy na Ukrainie w latach 1921–1939. Acta Universitatis Wratislaviensis, Politologia, t. XII, Wroclaw 1994.

Marchlewszczyzna Radziecka. –Marchlewsk. -1931. -15 maja.

Stroński H., Język a polityka na Marchlewszczyźnie – polskim rejonie autonomicznym na Ukrainie Sowieckiej 1925-1935, [w:] Język Polski Dawnych Kresów Wschodnich, tom 5: Polskie Dziedzictwo Językowe na Dawnych Kresach, prace ofiarowane Profesorowi Januszowi Reigerowi, pod red. E. Dzięgiel, K.Czareckiej i D.Kowalskiej, Instytut Języka Polskiego PAN, Warszawa 2012.

Stroński H., O władaniu mową ojczystą przez ludność polską na Ukrainie w połowie lat dwudziestych, [w:] Język polski dawnych Kresów Wschodnich, tom 1, red. J.Rieger, Instytut Języka Polskiego PAN, Warszawa 1996.

Stroński H., Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929 – 1939, Warszawa 1998.

Stroński H., «Ukraińcy-katolicy» w latach dwudziestych, «Więź» 1993, nr 8.

Tęgoborski W. [T.Dąbal], Polacy Związku Radzieckiego. Ich pochodzenie, udział w Rewolucji Październikowej i w budownictwie socjalistycznym. Szkic historyczno-opisowy, Moskwa 1929.

Zowczak M., O długim trwaniu Polaków na Podolu. Imponderabilia tożsamości, [w:] Podole i Wołyń. Szkice etnograficzne, pod red. Łukasza Smyrskiego i Magdaleny Zowczak, Warszawa 2003.




Copyright (c) 2018 Genrikh Josephovich Stroński