. ВБИВСТВО ДИТИНИ ЯК ПРОЯВ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ЖІНОК ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ В КІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ОКРУЖНОГО СУДУ)

Анотація

Метою статті є комплексний аналіз суб’єкта та мотивів злочину проти життя новонародженої дитини на Правобережній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологія наукового вивчення явищ дітозгубництва ґрунтується на основі таких загальнонаукових принципів як історизму, об’єктивності, системності, всебічності. Застосування принципу історизму дало можливість розглянути дітозгубництво відповідно до конкретно-історичних обставин періоду та дозволило простежити динаміку поширення цього явища в модерному українському суспільстві. Принцип об’єктивності також полягав у залученні судових справ щодо випадків дітозгубництва з метою представлення лише реальних фактів щодо цього явища. Принцип системності сприяв виявленню місця дітозгубництва в проявах девіантної поведінки жінок. Принцип всебічності проявився при комплексному аналізі літературно-джерельної бази, фактичному врахуванні усіх можливих сюжетних ліній окресленої проблематики. Застосування міждисциплінарного підходу дозволило залучити науковий інструментарій інших суспільно-гуманітарних наук. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі широкої джерельної бази було розглянуто явище дітозгубництва на Правобережній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., крізь призму суб’єкта та мотивів вчинення даного злочину. У результаті проведених досліджень, автори приходять до таких висновків: існували пасивні та активні способи вбивства дітей. Новонароджений міг померти як від бездіяльності матері так і від активних дій, спрямованих на позбавлення життя дитини. Суб’єктом злочину, в переважній більшості, були жінки незаміжні, що перебували в складному матеріальному становищі, та, як правило, належали до нижчих соціальних прошарків. Основні мотиви такого злочину були приховані у ставленні модерного суспільства до позашлюбних стосунків та незаконнонароджених дітей, які автоматично потрапляли в категорію маргіналів. Подібна доля очікувала й їх матерів, порушення неписаних норм якими тягнуло за собою осуд громадою та близькими родичами.
Висвітлення лише одного аспекту – дітозгубництва дає перспективи для подальших досліджень девіантної та делінквентної поведінки жінок в умовах модерного суспільства.