ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ В ІСТОРИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.11202Ключові слова:
комеморативні практики, історична політика, західноукраїнські землі, міжвоєнний період, Друга Річ ПосполитаАнотація
Метою статті є дослідження історичної політики Другої Речі Посполитої у 1920-х–1930-х роках. на західноукраїнських землях, пов’язаних з відновленням польської державності. Методологія наукового дослідження ґрунтується на основі загальнонаукових і спеціальних історичних методів з урахуванням базових принципів історичного пізнання. Принципи історизму та науковості дозволили відтворити історичну політику Другої Речі Посполитої на західноукраїнських землях в усій її складності та багатоманітності, у взаємозв’язку і взаємозумовленості з тогочасними подіями. Принцип об’єктивності допоміг підійти до розгляду окресленої проблематики з урахуванням об’єктивних історичних закономірностей, з критичним аналізом літературно-джерельної бази. Принцип системності дозволив сформувати цілісну картину відповідних комеморативних практик. Наукова новизна роботи полягає в тому, що тут уперше на основі широкої джерельної бази досліджено проблему відображення історичного сюжету відновлення Польщі у владній політиці пам’яті на західноукраїнських землях. У результаті автор приходить до висновку, що «пам’ять» про відновлення держави активно впроваджувались на всій її території, в тому числі і на західноукраїнських землях. Через відповідну історичну політику польська влада намагалась інтегрувати західноукраїнські землі в єдиний соціокультурний простір, створення якого було доволі важким питанням для повоєнної Польщі. Історичні сюжети та різного роду комеморації ставали уніфікованими для всієї території держави. Частина ж локальних сюжетів, наприклад, «львівські орлята» чи бої легіонерів під Костюхнівкою стали загальнодержавними, що посилило позицію польського державного наративу в західноукраїнському регіоні. Доведено активність меморіалізації західноукраїнських міст, що призводило до заповнення простору пам’яті польськими символами. Також розглядається питання формалізму та одноманітності польських комеморативних практик в Західній Україні.
Посилання
Biskupski, M. (2012). Independence Day: Myth, Symbol, and the Creation of Modern Poland. Oxford: Oxford University Press. 200 p. [in English].
Böhler, J. (2018). Wojna domowa. Nowe spojrzenie na odrodzenie Polski. Kraków: Znak Horyzont. 336 s. [in Polish].
Charczuk, K. (2014). Działalność Polskiego towarzystwa opieki nad grоbami bogaterów we Lwowie w okresie mięndzywojennym, Young Scientist, 8(11), ss. 50–54. [in Polish].
Cicharacki, P. (2010). Legenda Yuzefa Pilsudskogo v pol'skom obshchestve mezhvoiennogo perioda (1918–1939 годы) [Josef Pilsudski's Legend in the interwar Polish Society]. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/legenda-yuzefa-pilsudskogo-v-polskom-obschestve-mezhvoennogo-perioda-1918-1939-gody. [in Russian]. (Accessed 19 February 2020).
Czy marsz. Piłsudski wie o tem? (1929). Dziennik Ludowy: organ Polskiej Partji Socjalistycznej, 18 marca, s. 3. [in Polish].
Davies, N. (2008). God's Playground. A History of Poland. Kyiv: Osnovy. 1080 p. [in Ukrainian].
Fedevych, K. (2009). Halystki ukraintsi u Polschchi 1920–1939 rr. (Intehratsia halytskykh ukraintsiv do Pol'skoii derzhavy y 1920-1930-ti rr.) [Halytski Urkainians in Poland in 1920s–1930s (Halytski Urkainians Integration into the Polish State in 1920s–1930s. Kyiv: Osnovy. 280 p. [in Ukrainian].
Havrylyshyn, P., Chornenkyi, R. Pilsudski in Stanislawow and voivodeship. URL: http://gk-press.if.ua/pilsudskyj-u-stanyslavovi-ta-voyevodstvi/. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).
Holyk, R. (2009). The West Ukrainian People’s Republic or Malopolska Wshodnia?: the image of 1918 Galicia in the Ukrainian and Polish mentality. Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statehood, 18, pp. 62–75. [in Ukrainian].
Kaczyński, A. (2016). Historia pobojowiska Legionów Polskich pod Kostiuchnówką w okresie II RP. Niepodległość i Pamięć, 2(54), ss. 135–151. [in Polish].
Kasianov, H. (2016). Historical Memory and Historical Policy: to the Problem of Terminology and Genealogy of Concepts. Ukrainian Historical Journal, 2, pp.118–137. [in Ukrainian].
Kronika polityczna. (1920). Robotnik: centralny organ P.P.S., 23 listopada, s. 4. [in Polish].
Krutikov, A. (2019). Fenomen Yuzefa Pilsudskogo i stoletiie polskoi nezavisimosti [Josef Pilsudki's phenomenon and the 100th anniversary of Poland's Independence]. URL: http://www.perspektivy.info/history/fenomen_juzefa_pilsudskogo_i_stoletije_polskoj_nezavisimosti_2019-01-30.htm. [in Russian]. (Accessed 19 February 2020).
Liebe, G. (2009). Istoriia mista L'vova v yogo politychnykh pam`iatkakh [Lviv's History in Its Political Monuments], Seriia onlain publikatsii Tsentru miskoii istorii Tsentralno-Skhidnoii Yevropu, 6. URL: https://www.academia.edu/530732/Історія_міста_Львова_в_його_політичних_пам_ятниках. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).
Lypovetskiy, S. (2019). Nevidomyi soldat iz lvivskogo Lychakova [Unknown Soldier from Lviv Lychakov]. URL: https://tyzhden.ua/publication/237646. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).
Lys, S. (2012). Pro bratske pokhovannia ta pam'yatnyk polehlym v period padiansko-polskoii viiny 1920 roku u misti Lutsku [About Mass Grave and Monument to the killed in Soviet – Polish War of 1920 in Lutsk. URL: http://volyn-museum.com.ua/publ/volinskij_kraeznavchij_muzej/pro_bratske_pokhovannja_ta_pam_jatnik_poleglim_v_period_radjansko_polskoji_vijni_1920_roku_u_misti_lucku/2-1-0-121. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).
Medyński, A. (1937). Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. Lwów: Inlroligatornia Aleksandra Nynki. 232 s. [in Polish].
Megill, A. (2007). Istoricheskaia epistemologiia [Historical epistemology], Moscow: «Kanon+», 480 p. [in Russian].
Mick, C. (2016). Lemberg, Lwów, L'viv, 1914–1947: Violence and Ethnicity in a Contested City. West Lafayette: Purdue University Press. 445 p. [in English].
Mick, C. (2016). The dead and the living: war veterans and memorial culture in interwar Polish Galicia, Sacrifice and rebirth: the legacy of the last Habsburg War. New York, Oxford: Berghahn, pp. 233–257. [in English].
Nahirnyi, V. (2010). Idoly na zadvirkakh pam'yati [Idols in the Backround of the Memory]. Nezalezhnyi kulturologichnyi chasopys «Ї», 62, pp. 199–201. [in Ukrainian].
Obchód imenin Naczelnika Państwa (1922). Polska Zbrojna: pismo codzienne, 22 marca, s. 4. [in Polish].
Po imieninach marsz. Piłsudskiego. (1920). Robotnik: centralny organ P.P.S., 20 marca, s. 2. [in Polish].
Sakivskii, I. (2017). Diialnist' OUN u Ternopilskomu voievodstvi u 1929–1939 rr. [OUN activities in Ternopil Voivodeship in 1929–1939]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovogo stupenia kandydata istorychnykh nauk, Kyiv, 232 p. [in Ukrainian].
Tarnopol na starych zdjęciach. Kresy Wschodnie przed II wojną światową. URL: https://www.kawiarniany.pl/2018/06/11/tarnopol-na-starych-zdjeciach-kresy-wschodnie-przed-ii-wojna-swiatowa/. [in Polish]. (Accessed 19 February 2020).
The wheel of history. Monument to Polish defenders of Lutsk. http://www.hroniky.com/news/view/5317-koleso-istorii-pam-iatnyk-polskym-oborontsiam-lutska. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).
Vynnyk, O. (2018). Postwar “Normalization”: The Reintegration of Disabled Veterans to Civilian Life in Interwar Lviv. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in History. Alberta: Department of History and Classics University of Alberta. 348 p. [in English].
W drugę rocznicę oswobodzenia Lwowa. (1920). Gazeta Lwowska, 16 listopada, s. 3. [in Polish].
W drugę rocznicę oswobodzenia Lwowa. (1920). Gazeta Lwowska, 20 listopada, s. 3. [in Polish].
W dzień chwały. (1920). Wiek Nowy: popularny dziennik ilustrowany, 23 listopada, ss. 1–3. [in Polish].
Waingertner, P. (2017). Wołyński klucz do niepodległości. Bitwa pod Kostiuchnówką 4–6 lipca 1916 roku i pamięć o niej, Dzieje Najnowsze, Rocznik XLIX, 2, ss. 39–51. [in Polish].
Wzdłuż ostatniej drogi Nieznanego Żołnierza. (1925). Gazeta Poranna: ilustrowany dziennik informacyjny wschodnich kresów, 3 listopada, s. 2. [in Polish].
Załęczny, J. (2016). Kult Piłsudskiego przed i po maju. Niepodległość i Pamięć, 23/3, (55), ss. 55–91. [in Polish].
Załęczny, J. (2017). Tradycje patriotyczne elementem kształtowania zbiorowej świadomości historycznej w II Rzeczypospolitej. Warszawa: Fundacja im. Władysława Orkana. 444 s. [in Polish].
Załęczny, J. (2019). Pamięć o uczestnikach wojny 1920 roku w świadomości społeczeństwa II RP, Niepodległość i Pamięć, 3/67, (55), ss. 185–209. [in Polish].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vitalii Matviichuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
