DOI: https://doi.org/10.33287/10.35433/history.11202

ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ В ІСТОРИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ)

Vitalii Matviichuk

Анотація


Метою статті є дослідження історичної політики Другої Речі Посполитої у 1920-х–1930-х роках. на західноукраїнських землях, пов’язаних з відновленням польської державності. Методологія наукового дослідження ґрунтується на основі загальнонаукових і спеціальних історичних методів з урахуванням базових принципів історичного пізнання. Принципи історизму та науковості дозволили відтворити історичну політику Другої Речі Посполитої на західноукраїнських землях в усій її складності та багатоманітності, у взаємозв’язку і взаємозумовленості з тогочасними подіями. Принцип об’єктивності допоміг підійти до розгляду окресленої проблематики з урахуванням об’єктивних історичних закономірностей, з критичним аналізом літературно-джерельної бази. Принцип системності дозволив сформувати цілісну картину відповідних комеморативних практик. Наукова новизна роботи полягає в тому, що тут уперше на основі широкої джерельної бази досліджено проблему відображення історичного сюжету відновлення Польщі у владній політиці пам’яті на західноукраїнських землях. У результаті автор приходить до висновку, що «пам’ять» про відновлення держави активно впроваджувались на всій її території, в тому числі і на західноукраїнських землях. Через відповідну історичну політику польська влада намагалась інтегрувати західноукраїнські землі в єдиний соціокультурний простір, створення якого було доволі важким питанням для повоєнної Польщі. Історичні сюжети та різного роду комеморації ставали уніфікованими для всієї території держави. Частина ж локальних сюжетів, наприклад, «львівські орлята» чи бої легіонерів під Костюхнівкою стали загальнодержавними, що посилило позицію польського державного наративу в західноукраїнському регіоні. Доведено активність меморіалізації західноукраїнських міст, що призводило до заповнення простору пам’яті польськими символами. Також розглядається питання формалізму та одноманітності польських комеморативних практик в Західній Україні.


Ключові слова


комеморативні практики; історична політика; західноукраїнські землі; міжвоєнний період; Друга Річ Посполита

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Biskupski, M. (2012). Independence Day: Myth, Symbol, and the Creation of Modern Poland. Oxford: Oxford University Press. 200 p. [in English].

Böhler, J. (2018). Wojna domowa. Nowe spojrzenie na odrodzenie Polski. Kraków: Znak Horyzont. 336 s. [in Polish].

Charczuk, K. (2014). Działalność Polskiego towarzystwa opieki nad grоbami bogaterów we Lwowie w okresie mięndzywojennym, Young Scientist, 8(11), ss. 50–54. [in Polish].

Cicharacki, P. (2010). Legenda Yuzefa Pilsudskogo v pol'skom obshchestve mezhvoiennogo perioda (1918–1939 годы) [Josef Pilsudski's Legend in the interwar Polish Society]. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/legenda-yuzefa-pilsudskogo-v-polskom-obschestve-mezhvoennogo-perioda-1918-1939-gody. [in Russian]. (Accessed 19 February 2020).

Czy marsz. Piłsudski wie o tem? (1929). Dziennik Ludowy: organ Polskiej Partji Socjalistycznej, 18 marca, s. 3. [in Polish].

Davies, N. (2008). God's Playground. A History of Poland. Kyiv: Osnovy. 1080 p. [in Ukrainian].

Fedevych, K. (2009). Halystki ukraintsi u Polschchi 1920–1939 rr. (Intehratsia halytskykh ukraintsiv do Pol'skoii derzhavy y 1920-1930-ti rr.) [Halytski Urkainians in Poland in 1920s–1930s (Halytski Urkainians Integration into the Polish State in 1920s–1930s. Kyiv: Osnovy. 280 p. [in Ukrainian].

Havrylyshyn, P., Chornenkyi, R. Pilsudski in Stanislawow and voivodeship. URL: http://gk-press.if.ua/pilsudskyj-u-stanyslavovi-ta-voyevodstvi/. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).

Holyk, R. (2009). The West Ukrainian People’s Republic or Malopolska Wshodnia?: the image of 1918 Galicia in the Ukrainian and Polish mentality. Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statehood, 18, pp. 62–75. [in Ukrainian].

Kaczyński, A. (2016). Historia pobojowiska Legionów Polskich pod Kostiuchnówką w okresie II RP. Niepodległość i Pamięć, 2(54), ss. 135–151. [in Polish].

Kasianov, H. (2016). Historical Memory and Historical Policy: to the Problem of Terminology and Genealogy of Concepts. Ukrainian Historical Journal, 2, pp.118–137. [in Ukrainian].

Kronika polityczna. (1920). Robotnik: centralny organ P.P.S., 23 listopada, s. 4. [in Polish].

Krutikov, A. (2019). Fenomen Yuzefa Pilsudskogo i stoletiie polskoi nezavisimosti [Josef Pilsudki's phenomenon and the 100th anniversary of Poland's Independence]. URL: http://www.perspektivy.info/history/fenomen_juzefa_pilsudskogo_i_stoletije_polskoj_nezavisimosti_2019-01-30.htm. [in Russian]. (Accessed 19 February 2020).

Liebe, G. (2009). Istoriia mista L'vova v yogo politychnykh pam`iatkakh [Lviv's History in Its Political Monuments], Seriia onlain publikatsii Tsentru miskoii istorii Tsentralno-Skhidnoii Yevropu, 6. URL: https://www.academia.edu/530732/Історія_міста_Львова_в_його_політичних_пам_ятниках. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).

Lypovetskiy, S. (2019). Nevidomyi soldat iz lvivskogo Lychakova [Unknown Soldier from Lviv Lychakov]. URL: https://tyzhden.ua/publication/237646. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).

Lys, S. (2012). Pro bratske pokhovannia ta pam'yatnyk polehlym v period padiansko-polskoii viiny 1920 roku u misti Lutsku [About Mass Grave and Monument to the killed in Soviet – Polish War of 1920 in Lutsk. URL: http://volyn-museum.com.ua/publ/volinskij_kraeznavchij_muzej/pro_bratske_pokhovannja_ta_pam_jatnik_poleglim_v_period_radjansko_polskoji_vijni_1920_roku_u_misti_lucku/2-1-0-121. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).

Medyński, A. (1937). Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. Lwów: Inlroligatornia Aleksandra Nynki. 232 s. [in Polish].

Megill, A. (2007). Istoricheskaia epistemologiia [Historical epistemology], Moscow: «Kanon+», 480 p. [in Russian].

Mick, C. (2016). Lemberg, Lwów, L'viv, 1914–1947: Violence and Ethnicity in a Contested City. West Lafayette: Purdue University Press. 445 p. [in English].

Mick, C. (2016). The dead and the living: war veterans and memorial culture in interwar Polish Galicia, Sacrifice and rebirth: the legacy of the last Habsburg War. New York, Oxford: Berghahn, pp. 233–257. [in English].

Nahirnyi, V. (2010). Idoly na zadvirkakh pam'yati [Idols in the Backround of the Memory]. Nezalezhnyi kulturologichnyi chasopys «Ї», 62, pp. 199–201. [in Ukrainian].

Obchód imenin Naczelnika Państwa (1922). Polska Zbrojna: pismo codzienne, 22 marca, s. 4. [in Polish].

Po imieninach marsz. Piłsudskiego. (1920). Robotnik: centralny organ P.P.S., 20 marca, s. 2. [in Polish].

Sakivskii, I. (2017). Diialnist' OUN u Ternopilskomu voievodstvi u 1929–1939 rr. [OUN activities in Ternopil Voivodeship in 1929–1939]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovogo stupenia kandydata istorychnykh nauk, Kyiv, 232 p. [in Ukrainian].

Tarnopol na starych zdjęciach. Kresy Wschodnie przed II wojną światową. URL: https://www.kawiarniany.pl/2018/06/11/tarnopol-na-starych-zdjeciach-kresy-wschodnie-przed-ii-wojna-swiatowa/. [in Polish]. (Accessed 19 February 2020).

The wheel of history. Monument to Polish defenders of Lutsk. http://www.hroniky.com/news/view/5317-koleso-istorii-pam-iatnyk-polskym-oborontsiam-lutska. [in Ukrainian]. (Accessed 19 February 2020).

Vynnyk, O. (2018). Postwar “Normalization”: The Reintegration of Disabled Veterans to Civilian Life in Interwar Lviv. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in History. Alberta: Department of History and Classics University of Alberta. 348 p. [in English].

W drugę rocznicę oswobodzenia Lwowa. (1920). Gazeta Lwowska, 16 listopada, s. 3. [in Polish].

W drugę rocznicę oswobodzenia Lwowa. (1920). Gazeta Lwowska, 20 listopada, s. 3. [in Polish].

W dzień chwały. (1920). Wiek Nowy: popularny dziennik ilustrowany, 23 listopada, ss. 1–3. [in Polish].

Waingertner, P. (2017). Wołyński klucz do niepodległości. Bitwa pod Kostiuchnówką 4–6 lipca 1916 roku i pamięć o niej, Dzieje Najnowsze, Rocznik XLIX, 2, ss. 39–51. [in Polish].

Wzdłuż ostatniej drogi Nieznanego Żołnierza. (1925). Gazeta Poranna: ilustrowany dziennik informacyjny wschodnich kresów, 3 listopada, s. 2. [in Polish].

Załęczny, J. (2016). Kult Piłsudskiego przed i po maju. Niepodległość i Pamięć, 23/3, (55), ss. 55–91. [in Polish].

Załęczny, J. (2017). Tradycje patriotyczne elementem kształtowania zbiorowej świadomości historycznej w II Rzeczypospolitej. Warszawa: Fundacja im. Władysława Orkana. 444 s. [in Polish].

Załęczny, J. (2019). Pamięć o uczestnikach wojny 1920 roku w świadomości społeczeństwa II RP, Niepodległość i Pamięć, 3/67, (55), ss. 185–209. [in Polish].




Copyright (c) 2020 Vitalii Matviichuk


Scientific Periodical «Intermarum: history, policy, culture» 
ISSN 2518-7694 (Print) 
ISSN 2518-7708 (Online) 
Zhytomyr Ivan Franko State University 
Zhytomyr (Ukraine), Velyka Berdychivska Str., 40, Building 4, Room 204
(Department of History of Ukraine)

 

 

 

© 2014-2020 Copyright: Intermarum: history, policy, culture