ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА ТА КОМУНІКАТИВНА ПАМ'ЯТЬ МЕШКАНЦІВ СІЛ ДНІПРОВСЬКОГО СТЕПУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.11209Ключові слова:
історична політика, сакральні місця пам’яті, церква, «колективна» пам'ять, «Поема про море», Грушівка, Кут, КапулівкаАнотація
Мета роботи полягає у дослідженні механізмів конструювання комунікативної пам’яті мешканців сучасних сіл Грушівка (Апостолівського р-ну Дніпропетровської області) та Капулівкі (Нікопольського р-ну, Дніпропетровської області). Названі населені пункти безпосередньо пов’язані як із розташуванням на цих територіях Базавлуцької (1593-1638 рр.) й Чортомлицької (1652-1709 рр.) Січей, так і з реалізацією одного з найбільш гучних радянських економічних експериментів - програму загальної електрифікації, яка передбачала створення штучних морів та будівництва на них гідроелектростанцій. Методологія дослідження. Спираючись на сучасні методологічні підходи в сфері пам’ятєвих студій, інструментарій усної історії, узагальнення фрагментарних регіональних досліджень, проаналізовано взаємозв’язок національного метанаративу з локальною історією. В статті використано й методи фільмографії, які дозволили, спираючись на доступні тексти сценаріїв, документальні та художні фільми 20-50-х рр. ХХ ст. відтворити як офіційні установки та оцінки радянських перетворень, що безпосередньо пов’язані із територією та населеними пунктами, про які йдеться в статті, так і ставлення місцевих мешканців до цих процесів. Названі методи та їх використання підтверджують новизну запропонованого дослідження. Висновки. Морям потрібен простір, який вирішили відібрати у людей. Знищені села та затоплені разом із ними шари культури, церкви, інші унікальні культові споруди, природні явища стали об’єктами меморіалізації та комунікативної пам’яті мешканців названих населених пунктів. Розглянуто способи «накладання» загальнополітичної ситуації в країні на регіональні контексти пам’ятання, які від початку 90-х рр. ХХ ст. адаптувались/вписувались до нового загальнонаціонального міфу, в якому помітне місце належить козацьким сторінкам історії. Формування нового історичного наративу на початку 90-х рр. та відповідної моделі пам’яті, її комунікативний варіант лише отримав додаткові стимули для збереження й адаптації до вимог часу. Таким чином, пам’ять про минуле, з відповідними кодами пам’яті, й «слава» сіл Грушівка та Капулівка використовується з позицій нинішнього часу.
Посилання
Apanovych, О. (1991). Rozpovidi pro zaporizkykh kozakiv [Stories about the Zaporizhian Cossacks]. К: Dnipro, 333 p. [in Ukrainian].
Apanovych, О. Hetmany Ukraiiny i koshovi otamany Zaporizkoi Sichi [Hetmans of Ukraine and Kosh Otamans of the Zaporizhian Sich]. К.: Lybid, 1993. 288 p. [in Ukrainian].
Assmann, А. (2014). Dlinnaya ten proshlogo: memorialnaya kultura i istoricheskaya politika [Long Shadow of the Past: Memorial Culture and Historical Policy] / transl. from German by Boris Khlebnikov. М.: Novoye literaturnoye obozrenie, 328 p. URL: http://www.nlobooks.ru/node/4345#sthash.KdGseEhL.dpufhttps:// books.google.com.ua/books?id=dEmaBQAAQBAJ&pg=PP330&lpg=PP330&dq= травматические+места+памяти&source=bl&ots= [in Russian]. (Accessed 01 March 2020).
Assmann, А. (2012). Formy ta transformatsiia kulturnoi pamiati [Forms and Transformation of Cultural Memory] / transl. from German by K. Dmytrenko, L. Doronicheva, O. Yudin. К.: Nika-Tsentr, 440 p. [in Ukrainian].
Assmann, J. (2004). Kulturnaya pamyat: Pismo, pamyat o proshlom i politicheskaya identichnosti v vysokikh kulturakh drevnosti [Cultural Memory: Writing, Memory of Past and Political Identity in High Cultures of the Ancient Times]. М.: Yazyki slavyanskoy kultury. 368 p. [in Russian].
Vasyliuk, О. Kontseptualni mezhi poniattia “travmatychna pamiat” u zarubizhnii ta vitchyznianii literaturi [Conceptual Borders of the Notion “Traumnatic Memory” in Foreign and Native Literature]. URL: http://social-science.com.ua/article/1061. [in Ukrainian]. (Accessed 10 March 2020).
Vengerska, V. (2017) Toponimichni obiekty v istorychnii politytsi Ukrainy ta Polshchi: mistsia pamiati chy zabuttia? [Toponymical Objects in the Historical Policies of Ukraine and Poland: Places of Memory or Forgetfulness?] Intermarum: istoriia, polityka, kultura. № 4. 42-57. [in Ukrainian].
Hrebin, V. (2014). Vodnyi fond Ukrainy: Shtuchni vodoimy – vodoskhovyshcha i stavky: Dovidnyk [Water Fund of Ukraine: Artificial Water Bodies – Reservoirs and Ponds] / Khilchevskyi, V., Stashuk, O., Chunariov, O., Yaroshevych Ye.] / Ed. by V.K. Khilchevskyi, V.V. Hrebin. К.: “Interpres-LTD”, 164 p. [in Ukrainian].
Dovzhenko, O. Poema pro more [The Poem of the Sea]. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4165. [in Ukrainian]. (Accessed 03 April 2020).
Zbirnyk kozatskykh litopysiv [Collection of the Cossack Chronicles] (2006). Hustynskyi litopys, Litopys Samiila Velychka, Litopys Hrabianky. Compiled and translated by V. Krekoten, V. Shevchuk, R. Ivanchenko. К.: Dnipro, 974 p. [in Ukrainian].
Ivanov, V. Pochemy Moskva – port pyati morey? [Why is Moscow the Port of Five Seas?] URL: https://histrf.ru/biblioteka/b/pochiemu-moskva-port-piati-moriei [in Russian]. (Accessed 15 March 2020).
Kasianov, G. (2018). “Past Continuous: istorychna polityka 1980-2000. Ukraina i susidy” [“Past Continuous: Historical Policy of 1980-2000. Ukraine and Neighbours”]. К.: Laurus, 420 p. [in Ukrainian].
Kashchenko, A. (1991) Opovidannia pro slavne Viisko Zaporozke Nyzove. Velykyi Luh Zaporozkyi [Story of the Glorious Zaporizhian Army. The Zaporizhian Velykyi Luh]. Dnipropetrovsk. 373-428. URL: https://zp.gov.ua/upload/editor/adrian-kashhenko-velikiy-lug-zaporozkiy-.pdf [in Ukrainian]. (Accessed 01 March 2020).
Kyrydon, A. (2016). Heterotopii pamiati: Teoretyko-metodolohichni problemy studii pamiati [Memory Heterotopias: Theoretical and Methodological Problemsof Memory Studies]. К.: Nika-Tsentr, 320 p. [in Ukrainian].
Kozar, P. (2012) Lotsmany Dniprovykh porohiv. Dniprovski lotsmany: narysy z istorii ta istoriohrafii [The Dnipro Rapids Pilots. Essays on History and Historiography]. Kherson, 231-286. [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2011) Ukraina, imperiia, Rosia. Vybrani statti z modernoi istorii ta istoriohrafii [Ukraine, Empire, Russia. Selected Works from Modern History and Historiography]. К: Vydavnytstvo Chasopys “Krytyka”, 544 p. [in Ukrainian].
Krzhizhanovsky, G. Desyat let khozyaystvennogo stroitelstva SSSR [Ten Years of Economical Construction of the USSR]. 1917-1927. М.: Planovoye khozyaystvo; Gosplan SSSR, 1928, 75 p. URL: https://www.twirpx.com/file/2387831/ [in Russian]. (Accessed 13 April 2020).
Lebedieva, K. (2018). Viter z porohiv: film pro Dnipro 1929 roku [Wind from the Rapids: a Film about the Dnipro River of 1929]. URL: http://web.archive.org/web/20200327035119/http://kinoukraine.com/viter-z-porogiv-film-pro-dnipro-1929-roku/ [in Ukrainian]. (Accessed 04 March 2020).
Liuboiev, P. (2004). “Poema pro more”: Dovzhenkova proza pro Stalinske spustoshennia [“The Poem of the Sea”: Dovzhenko’s Prose about Stalin’s Devastation]. Kino-teatr, № 5. URL: https://ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=261// [in Ukrainian]. (Accessed 23 March 2020).
Materials of the author’s field research (2006). Recollections of Onyshchenko Oleksii Savvych, born in 1941 in the village Kut (modern Hrushivka, Apostolove District, Dnipropetrovsk Oblast).
Materials of the author’s field research (2007). Recollections of Onyshchenko Andrii Savelievych, born in 1935 in the village Kut (modern Hrushivka, Apostolove District, Dnipropetrovsk Oblast).
Materials of the author’s field research (2008). Recollections of Tarasevych Viktor Fedorovych, born in 1939 in the village Kut (modern Hrushivka, Apostolove District, Dnipropetrovsk Oblast).
Materials of the author’s field research (2018). Recollections of Onyshchenko Liudmyla Hryhorivna, born in 1943 in the village Hrushivka (Apostolove District, Dnipropetrovsk Oblast).
Materials of the author’s field research (2019). Recollections of Osaula Zoia Yakivna, born in 1945 in the village Hrushivka (Apostolove District, Dnipropetrovsk Oblast).
Plokhii, S. (2018) Kozatskyi mif. Istoria i natsiietvorennia v epokhu imperii [A Cossack Myth. History and Nation-Building in the Epoch of the Empire]. Kh.: Klub simeinoho dozvillia, 400 p. [in Ukrainian].
Resolutions of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR dated September 18 1965 (№ 911) “On the Perpetuation of Memorial Sites Associated with the History of the Zaporizhian Cossacks”. Sokuljsjkyj A.L. (2012) Kuljturni arkhetypy i koncepty Khortyci: kuljturologhichnyj vektor / A.L. Sokuljsjkyj // Kuljturologhichnyj visnyk: naukovo-teoretychnyj shhorichnyk Nyzhnjoji Naddniprjanshhyny. Zaporizhzhja: “Prosvita”, Issue 29. pр.9-15. [Sokulsky A. Cultural archetypes and concepts of Khortytsia: culturological vector. Cultural Bulletin: Scientific and Theoretical Yearbook of the Lower Dnieper Region. Zaporozhye: "Education", Issue 29. 9-15]. [in Ukrainian].
Halwachs, М. (2005) Kollektivnaya i istoricheskaya pamyat. Neprikosnovennyy zapas [Collective and Historical Memory. Reserve Fund]. № 2-3. 8-27. [in Russian].
Sereda, N. (2012) “Tut pokhovanyi koshovyi otaman Ivan Sirko” (istoriia stvorennia memorialy) [“Here Lies the Kosh Otaman Ivan Sirko” (the History of Constructing the Memorial)]. Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. Issue 23. 335-343. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnam_2012_23_36 [in Ukrainian]. (Accessed 04 March 2020).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Victoria Vengerska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
