ІМПЕРСЬКИЙ ТА РАДЯНСЬКІЙ ВИМІРИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДОРОБКУ О. ЛОТОЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112015Ключові слова:
О. Лотоцький, публіцистика, Російська імперія, Державна дума, СРСР, українське національне питанняАнотація
Мета. Полягає у дослідженні публіцистичного доробку О. Лотоцького як в період революцій 1905-1907 рр., 1917-1921 рр., так і в умовах еміграції 1920-1930 рр. Основна увага зосереджена на аналізі положення українських земель в імперську добу та радянський період, а також баченні ключових проблем та політичних перспектив, які запропоновані в статтях О. Лотоцького.
Методологія дослідження спирається на принципи історизму та об`єктивності. У роботі використано як загальнонаукові, так і спеціально-історичні методи: історико-порівняльний, проблемний, інструментарій історії ідей (інтелектуальної історії ) та біографістики. Наукова новизна полягає в зосереджені уваги на аналізі змісту публіцистичного доробку О. Лотоцького в контексті можливостей розв’язання українського національного питання в умовах Російської імперії та Радянського Союзу.
Висновки. Творчий доробок О. Лотоцького містить значну кількість публіцистичних матеріалів. Їх тематика різноманітна: від оглядів економічного положення українських земель, до аналізу стану освітніх установ в Російській імперії та проблем духовенства. Значна увага в цих матеріалах приділена й українському національному питанню. Зважаючи на активну громадську діяльність О. Лотоцького протягом 1906 – 1917 рр., тематика його нарисів досить часто перепліталася з тими проблемами, у розв’язанні яких він брав безпосередню участь (наприклад, статус української мови та відміна заборон щодо її використання). Положення українських земель як у складі Російської імперії, так й інших держав в окреслений період перебували в особливому фокусі його уваги.
В емігрантську добу публіцист продовжив висловлювати своє бачення щодо положення українських територій у складі СРСР. Головна ідея, що червоною ниткою проходить скрізь більшість матеріалів О. Лотоцького цього періоду: державна політика і Російської імперії, і СРСР не передбачала створення незалежної української держави, тож мова не могла йти навіть про підтримку української культури. Зважаючи на увесь історичний досвід українських земель, О. Лотоцький у 1920–1930-х рр. виступав як активний прихильник створення незалежної держави.
Різноплановий творчий доробок О. Лотоцького, його активна громадсько-політична діяльність залишають ще багато аспектів для подальшого опрацювання, аналізу та визначення значення його спадщини в інтелектуальній історії України та українського руху.
Посилання
Белоусенко, А. (псевдонім О. Лотоцького) (1916). На общественом посту. М.С. Грушевский как общественный деятель. Украинская жизнь, 12, 17–29.
Билоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1906). Украинский парламентский клуб. Украинский вестник, 1, 68–69.
Білоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1909). Борець за народну свободу і партія «Народної свободи». Рада, 56, 1–2.
Білоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1909). Комиші. Рада, 110, 1.
Білоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1909). Практичні наслідки Холмської справи. Рада, 90, 1–2.
Білоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1912). Украинские моменти в Холмсом вопросе. Украинская жизнь, 3, 10–23.
Білоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1909). Українці в холмській справі. Рада, 89, 1–2.
Білоусенко, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1909). Холмська справа. Рада, 86, 1.
Галичина, Буковина, Угорська Русь (составлено сотрудниками журнала «Украинская жизнь») (1915). Москва, 231 с.
Липовецкий, О. (псевдонім О. Лотоцького) (1909). Дни нашей жизни Украинская жизнь, 8-9, 35–45.
Лотоцкій, А. (1906). Шаблон и жизнь. Украинский вестник, 2, 91–96.
Лотоцький, О. (1926). Безконечна казка (на тему поворотництва). Тризуб, 43, 5 вересня, 2–8.
Лотоцький, О. (1926). Історичні основи нашої державної незалежності. Тризуб, 7, 7 лютого, 3–7.
Лотоцький, О. (1926). Коли і як? Тризуб, 40,15 серпня, 2–7.
Лотоцький, О. (1930). Підсумки (під новий рік). Тризуб, 214, 11–21.
Лотоцький, О. (1926). Слова і діла. Тризуб, 13-14, 9–20.
Лотоцький, О. (1927). Справжні пружини. Тризуб, 42 (100), 13 листопада, 9–12.
Лотоцький, О. (1926). Українська книга. Прага, 10 с.
Лотоцький, О. (1926). Федеративна фікція. Тризуб. 19, 21 лютого, 2–9.
О.Б. (псевдонім О. Лотоцького) (1926). Видавнича справа на Україні. Тризуб, 43, 5 вересня, 16–20.
Михайленко, Г. (2020). Ідея української державної незалежності у науково-публіцистичній спадщині Олександра Лотоцького. Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.), 251–260. https://nizhen.com.ua/?part_id=70
Михайленко, Г. (2017). О. Лотоцький у Празі: від політичних змагань до науково-викладацької роботи. Література та культура Полісся. Серія «Історичні науки», 87, 91-100.
Andryeyev, V. & Andryeyeva, S. (2020). Borys Hrinchenko and Dmytro Doroshenko: history of cooperation of Ukrainian intellectuals. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 16, 85–95. doi: 10.24919/2519-058x.16.210877.
Andryeyev, V. (2019). Viktor Petrov (1894–1969): the scythian issue in the scientific heritage of scientist. Chronology in the timeline of historical knowledge : collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 1–21. http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/41/446/990-1 DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-138-4/1-21.
Andreyev, V. (2019). Viktor Petrov’s «epoch theory»: the phenomenon in the national historiography of the middle twentieth century. Relevant research of historical sciences: collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 5–30. http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/8/62/160-1 DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-100-1/5-30.
Andryeyev, V, Kariaka, О. (2019). Problems of the Baltic-Slavic Linguistic unity and Ancient Prussian language in the scientific heritage of Victor Petrov. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 10, 8–17. http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/159167/160371.
Kozak, S. (1996). Oleksandr Łotoćkyj – uczony, dyplomata i polityk. Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 3, 265–276.
Spectator (псевдонім О. Лотоцького) (1906). На Украине. Украинский вестник, 2, 123–132.
Telvak, V., Lozynska, I. & Nowacki, R. (2020). Ukrainian historical science in the Second Polish Republic: institutional aspect. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 16, 176–183. doi: 10.24919/2519- 058x.16.210905.
References
Belousenko, A. (psevdonim O. Lototskoho) (1916). Na obschestvenom postu. M.S. Grushevskiy kak obschestvennyiy deyatel. Ukrainskaya zhizn, 12, 17–29. [in Russian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1906). Ukrainskiy parlamentskiy klub. Ukrainskiy vestnik, 1, 68–69. [in Russian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1909). Borets za narodnu svobodu i partiia «Narodnoi svobody». Rada, 56, 1–2. [in Ukrainian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1909). Komyshi. Rada, 110, 1. [in Ukrainian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1909). Praktychni naslidky Kholmskoi spravy. Rada, 90, 1–2. [in Ukrainian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1912). Ukraynskye momenty v Kholmsom voprose. Ukraynskaia zhyzn, 3, 10–23. [in Russian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1909). Ukraintsi v kholmskii spravi. Rada, 89, 1–2. [in Ukrainian].
Bilousenko, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1909). Kholmska sprava. Rada, 86, 1. [in Ukrainian].
Galichina, Bukovina, Ugorska Rus (sostavleno sotrudnikami zhurnala «Ukrainskaya zhizn») (1915). Moskva, 231 s. [in Russian].
Lipovetskiy, O. (psevdonim O. Lototskoho) (1909). Dni nashey zhizni Ukrainskaya zhizn, 8-9, 35–45. [in Russian].
Lototskiy, A. (1906). Shablon i zhizn. Ukrainskiy vestnik, 2, 91–96. [in Russian].
Lototskyi, O. (1926). Bezkonechna kazka (na temu povorotnytstva). Tryzub, 43, 5 veresnia, 2–8. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1926). Istorychni osnovy nashoi derzhavnoi nezalezhnosti. Tryzub, 7, 7 liutoho, 3–7. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1926). Koly i yak? Tryzub, 40,15 serpnia, 2–7. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1930). Pidsumky (pid novyi rik). Tryzub, 214, 11–21. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1926). Slova i dila. Tryzub, 13-14, 9–20. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1927). Spravzhni pruzhyny. Tryzub, 42 (100), 13 lystopada, 9–12. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1926). Ukrainska knyha. Praha, 10 s. [in Ukrainian].
Lototskyi, O. (1926). Federatyvna fiktsiia. Tryzub. 19, 21 liutoho, 2–9. [in Ukrainian].
O.B. (psevdonim O. Lototskoho) (1926). Vydavnycha sprava na Ukraini. Tryzub, 43, 5 veresnia, 16–20. [in Ukrainian].
Mykhailenko, H. (2020). Ideia ukrainskoi derzhavnoi nezalezhnosti u naukovo-publitsystychnii spadshchyni Oleksandra Lototskoho. Kruty: problemy derzhavotvorennia vid doby Ukrainskoi revoliutsii (1917–1921 rr.) do sohodennia. Vyp. III. Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovoi konferentsii (Kruty, 29 sichnia 2020 r.), 251–260. https://nizhen.com.ua/?part_id=70. [in Ukrainian].
Mykhailenko, H. (2017). O. Lototskyi u Prazi: vid politychnykh zmahan do naukovo-vykladatskoi roboty. Literatura ta kultura Polissia. Seriia «Istorychni nauky», 87, 91-100. [in Ukrainian].
Andryeyev, V. & Andryeyeva, S. (2020). Borys Hrinchenko and Dmytro Doroshenko: history of cooperation of Ukrainian intellectuals. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 16, 85–95. doi: 10.24919/2519-058x.16.210877. [in English].
Andryeyev, V. (2019). Viktor Petrov (1894–1969): the scythian issue in the scientific heritage of scientist. Chronology in the timeline of historical knowledge : collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 1–21. http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/41/446/990-1 DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-138-4/1-21. [in English].
Andreyev, V. (2019). Viktor Petrov’s «epoch theory»: the phenomenon in the national historiography of the middle twentieth century. Relevant research of historical sciences : collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 5–30. http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/8/62/160-1 DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-100-1/5-30. [in English].
Andryeyev, V, Kariaka, О. (2019). Problems of the Baltic-Slavic Linguistic unity and Ancient Prussian language in the scientific heritage of Victor Petrov. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 10, 8–17. http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/159167/160371. [in English].
Kozak, S. (1996). Oleksandr Łotoćkyj – uczony, dyplomata i polityk. Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 3, 265–276. [in Polish].
Spectator (psevdonim O. Lototskoho) (1906). Na Ukraine. Ukrainskiy vestnik, 2, 123–132. [in Russian].
Telvak, V., Lozynska, I. & Nowacki, R. (2020). Ukrainian historical science in the Second Polish Republic: institutional aspect. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 16, 176–183. doi: 10.24919/2519- 058x.16.210905. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
