РАДЯНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЄВРЕЇВ-БІЖЕНЦІВ З ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ ТА ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА НА ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112018Ключові слова:
Друга світова війна, євреї, біженці, Україна, Польща, Чехо-Словаччина, ГолокостАнотація
Мета роботи: проаналізувати комплекс документів, що зберігається в фондах державного архіву Херсонської області – справ репресованих біженців з території Польщі та Чехословаччини у 1931-1941-х рр. Спираючись на історіографічний та джерелознавчий доробок з цієї тематики, окреслити загальні підстави для арештів та переслідувань біженців радянською владою та з’ясувати, чому саме євреї – колишні громадяни Польщі та Чехо-Словаччини опинились у фокусі репресій. Методологія дослідження. Основними методами дослідження стали загальнонаукові та спеціально-історичні, також методи архівної евристики та наукової критики джерел. Наукова новизна. Вводяться до наукового обігу раніше не опубліковані документи: справи репресованих біженців з території Польщі та Чехо-Словаччини, аналізується політика радянської влади щодо євреїв, котрі намагались врятуватись від нацистів на території УРСР та союзних республік на прикладі Півдня України, зокрема в Херсоні. Досліджені форми репресій, застосовані НКВС до євреїв-біженців, аналізуються наслідки такої політики для реалізації німецьким урядом політики геноциду на окупованих територіях.
Висновки. У ході дослідження було з’ясовано, що формальною причиною переслідування єврейських біженців був нелегальний перехід кордону з СРСР, оскільки Радянський Союз, подібно до багатьох держав світу, відмовився приймати євреїв, що рятувались від переслідувань нацистів. Радянська влада мотивувала це тим, що євреї-біженці поширюють поразкові та панічні настрої, займаються шпигунством на користь Німеччини, Англії та Польщі, мають антирадянські погляди та проводять антирадянську агітацію. В результаті арештів та вислання євреїв-біженців, єврейське населення, зокрема на Півдні України, було малопоінформоване про переслідування євреїв на землях, захоплених нацистською Німеччиною. Фактично, вислані в концтабори євреї-біженці поряд з німцями України та Поволжя, були єдиними групами осіб у такий спосіб «евакуйованих» радянською владою за етнічною ознакою. Проте через швидкий наступ ворога біженці, котрі не потрапили до рук НКВС, поділили трагічну долю українських євреїв під час Голокосту.
Посилання
Архівний відділ Управління СБУ в Херсонській області. Ф. 1, оп. 1, Справа 8 (1). 1946.
Державний архів Херсонської області. Ф.Р-4033, оп. 10, спр. 1566 Луфт-Рінгер Моріц Леонович, 23 жовтня 1957 р. – 12 червня 1991 р.
Державний архів Херсонської області. Ф.Р-4033, оп. 10, спр. 174 Бергер Лео Бертольдович, Гросс Соломон Германович, Лешнер Карл Генріхович, Луфт-Рінгер Моріц Леонович, 24 червня 1941 р. – 09 грудня 1959 р.
Державний архів Херсонської області. Ф.Р-4033, оп. 10, спр. 175 Бергер Теодор Бертольдович. 23 квітня – 10 серпня 1940 р.
Державний архів Херсонської області. Ф.Р-4033, оп. 10, спр. 2557 Цимаховська Феліція Станіславівна, Цимаховський Бронислав Петрович 04 лютого 1928 р. – [ 19 липня 1957 р.]
Державний архів Херсонської області. Ф.Р-4033, оп. 10, спр. 902 Єлень Абрам Давидович, Цимаховська Феліція Станіславівна, Цимаховський Броніслав Петрович, 22 липня 1940 р. 11 травня 1964 р.
Iофе, Э. (2003). Яўрэйскія бежанцы з Польшчы на тэрыторыі Беларусі ў 1939-1941 гг. URL: ttp://jewishfreedom.org/page633.html (Accessed 14 August 2021).
Костырченко, Г. (2003). Тайная политика Сталина. Власть и антисемитизм. / Изд. 2-е, доп. М.: Междунар. отношения, 781 с.
Кузовова, Н. (2018). Микола Федорович Чернявський: до біографії українського поета, письменника, громадського діяча та з нагоди 150-річчя з дня народження. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 50, С. 255-258.
Потемкина, М. (2002). Эвакуация и национальное отношение в советском тылу в годы Великой Отечественной войны (на материалах Урала). Отечественная история, 3, С.148-156.
The Evian Conference. Holocaust Encyclopedia. The United States Holocaust Memorial Museum. URL: https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/the-evian-conference (Accessed 14 August 2021).
Хавкин, Б. (2018). Беженцев из рейха никто не хотел принимать. Эвьянская конференция 1938 года открыла путь к Холокосту. Независимое военное обозрение. URL: https://nvo.ng.ru/history/2018-06-29/12_1002_refugee.html (Accessed 14 August 2021).
Friedlander, S. (2009). Nazi Germany and the Jews, 1933-1945: Abridged Edition, New York: Harper Perennial, 482 р.
Шварц, С. (1952). Антисемитизм в Советском Союзе. Нью-Йорк: Изд-во им. Чехова, 272 с.
References
Arkhivnyi viddil Upravlinnia SBU v Khersonskii oblasti. F. 1, op. 1, Sprava 8 (1). 1946. [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti. F.R-4033, op. 10, spr. 1566 Luft-Rinher Morits Leonovych, 23 zhovtnia 1957 r. – 12 chervnia 1991 r. [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti. F.R-4033, op. 10, spr. 174 Berher Leo Bertoldovych, Hross Solomon Hermanovych, Leshner Karl Henrikhovych, Luft-Rinher Morits Leonovych, 24 chervnia 1941 r. – 09 hrudnia 1959 r. [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti. F.R-4033, op. 10, spr. 175 Berher Teodor Bertoldovych. 23 kvitnia – 10 serpnia 1940 r. [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti. F.R-4033, op. 10, spr. 2557 Tsymakhovska Felitsiia Stanislavivna, Tsymakhovskyi Bronyslav Petrovych 04 liutoho 1928 r. – [ 19 lypnia 1957 r.] [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti. F.R-4033, op. 10, spr. 902 Yelen Abram Davydovych, Tsymakhovska Felitsiia Stanislavivna, Tsymakhovskyi Bronislav Petrovych, 22 lypnia 1940 r. 11 travnia 1964 r. [in Russian].
Friedlander, S. (2009). Nazi Germany and the Jews, 1933-1945: Abridged Edition, New York: Harper Perennial, 482 р. [in English].
Iofe, E. (2003). Yaўreyskіya bezhantsy z Polshchy na terytoryі Belarusі ў 1939-1941 gg. URL: ttp://jewishfreedom.org/page633.html (Accessed 14 August 2021). [in Belarusian].
Khavkin, B. (2018). Bezhentsev iz reykha nikto ne khotel prinimat. Evyanskaya konferentsiya 1938 goda otkryla put k Kholokostu. Nezavisimoe voennoe obozrenie. URL: https://nvo.ng.ru/history/2018-06-29/12_1002_refugee.html (Accessed 14 August 2021) [in Russian].
Kostyrchenko, G. (2003). Taynaya politika Stalina. Vlast i antisemitizm. / Izd. 2-e, dop. M.: Mezhdunar. otnosheniya, 781 s. [in Russian].
Kuzovova, N. (2018). Mykola Fedorovych Cherniavskyi: do biohrafii ukrainskoho poeta, pysmennyka, hromadskoho diiacha ta z nahody 150-richchia z dnia narodzhennia. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 50, S. 255-258 [in Ukrainian].
Potemkina, M. (2002). Evakuatsiya i natsionalnoe otnoshenie v sovetskom tylu v gody Velikoy Otechestvennoy voyny (na materialakh Urala). Otechestvennaya istoriya, 3, S.148-156 [in Russian].
Shvarts, S. (1952). Antisemitizm v Sovetskom Soyuze. Nyu-York: Izd-vo im. Chekhova, 272 s. [in Russian].
The Evian Conference. Holocaust Encyclopedia. The United States Holocaust Memorial Museum. URL: https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/the-evian-conference (Accessed 14 August 2021) [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).