ІМПЕРСЬКИЙ КОНТЕКСТ РОСІЙСЬКОЇ МЕМОРІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В АНЕКСОВАНОМУ КРИМУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112024Ключові слова:
анексія, Крим, історична політика, Росія, символічний простір, імперські символиАнотація
Мета статті – проаналізувати основні засади російської меморіальної політики в Криму в контексті сучасних імперських амбіцій Росії. Методологія дослідження базується на системному підході, який дозволяє розглядати політику пам’яті Росії як частину державної політики задля відновлення статусу «великої держави». Наукова новизна дослідження. Доведено, що Росія використовує імперські символи в Криму задля підкреслення «російського статусу» півострову та для відновлення імперії в сучасних реаліях. Висновки. Після розпаду СРСР в Кремлі продовжували вважати Крим власною територією та намагалися втручатися в символічний простір півострову, використовуючи власні історичні та релігійні символи. Після анексії Росія починає активно наповнювати Крим імперською символікою, демонструючи сучасні імперські амбіції в регіоні та світі.
Посилання
АР Крим: люди, проблемы, перспективы (2008). Національна безпека і оборона. №10. URL : https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD104_2008_ukr.pdf (Дата звернення: 23.06.2020).
Белов, С. (2020). Политика памяти в России и за рубежом. Теория и практика (монография). М. 522.
Гигаури, Д. (2016). Политика памяти как символический фактор легитимации внешней политики государства (на примере присоединения Крыма к России). Россия в новом геополитическом измерении. СПб. 7–11.
Гон, М., Долганов, П., Івчик Н. (2017). Місто пам’яті – місто забуття: палімпсести меморіального ландшафту Рівного (монографія). Рівне. 232.
Крым. Опрос Левада-центра. (2021). URL: https://www.levada.ru/2021/04/26/krym/ (Дата звернення: 14.07.2021).
Малинова, О. (2019). Политика памяти как область символической политики. Метод. № 9. 285-312.
Миллер, А. (2014). Политика памяти в России: год разрушенных надежд. Российская полития. № 4 (75). 49-57.
Обращение Президента Российской Федерации, 18 марта 2014 г. URL: http://www.kremlin.ru/events/president/news/20603 (дата звернення: 31.07.2021)
Радулова, Н. (2017). На стороне непримиримости. Коммерсант. URL: https://www.kommersant.ru/doc/3454471 (Дата звернення: 20.06.2021).
Пахалюк, К. (2018). «Мягкая сила» и политика памяти в контексте внешней политики современной России: точки пересечения. Дневник Алтайской школы политических исследований. №34. 134-141.
Скульптор рассказал, что символизирует памятник Александру III в Ливадии. (2017). РИА Новости. URL: https://crimea.ria.ru/society/20171118/1112777964.html (Дата звернення: 21.06.2021).
Bonnard, P. (2017). Governing the memories of communism in Central and Eastern Europe: policy instruments and social practices. European Politics and Society. Vol. 18.
Horiunova, Y. Features of memorial policy in Crimea in the context of Russian annexation. Leading tendencies in humanities: philosophical, historical and political context: collective monograph. Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. 5-25
Klein, K. (2000). On the Emergence of Memory in Historical Discourse. Representations. Winter. №69. 121-138.
Mink, Georges, and Neumayer, Laure (2013). History, Memory and Politics in Central and Eastern Europe: Memory Games. Basingstoke: Palgrave Macmillan. 270.
Wawrzyniak, J. and Pakier, M. (2013). Memory Studies in Eastern Europe: Key Issues and Future Perspectives. Polish Sociological Review. #183. 257-279.
Wijermars, М., (2019). Memory Politics in Contemporary Russia Television, cinema and the state. London and new York: Routledge. 267.
References
AR Krym: liudy, problemы, perspektyvі. (2008). Natsionalna bezpeka i oborona. URL : https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD104_2008_ukr.pdf (Accessed 23.06.2020).
Belov, S. (2020). Politika pamyati v Rossii i za rubezhom. Teoriya i praktika (monografiya). М. 522.
Gigauri, D. (2016). Politika pamyati kak simvolicheskiy faktor legitimatsii vneshney politiki gosudarstva (na primere prisoedineniya Kryima k Rossii). Rossiya v novom geopoliticheskom izmerenii. SPb. 7–11.
Hon, M., Dolhanov, P., Ivchyk, N. (2017). Misto pam’iati – misto zabuttia: palimpsesty memorialnoho landshaftu Rivnoho (monohrafiia). Rivne. 232.
Kryim. Opros Levada-tsentra. (2021). URL: https://www.levada.ru/2021/04/26/krym/ (Accessed 14.07.2021).
Malinova, O. (2019). Politika pamyati kak oblast simvolicheskoy politiki. Metod. #9. 285-312.
Miller, A. (2014). Politika pamyati v Rossii: god razrushennyih nadezhd. Rossiyskaya politiya. #4 (75). S. 49-57.
Obraschenie Prezidenta Rossiyskoy Federatsii, 18 marta 2014 URL: http://www.kremlin.ru/events/president/news/20603 (Accessed 31.07.2021)
Radulova, N. (2017). Na storone neprimirimosti. Kommersant. URL: https://www.kommersant.ru/doc/3454471 (Accessed 20.06.2021).
Pahalyuk, K. (2018). «Myagkaya sila» i politika pamyati v kontekste vneshney politiki sovremennoy Rossii: tochki peresecheniya. Dnevnik Altayskoy shkolyi politicheskih issledovaniy. #34. 134-141.
Skulptor rasskazal, chto simvoliziruet pamyatnik Aleksandru III v Livadii. (2017). RIA Novosti. URL: https://crimea.ria.ru/society/20171118/1112777964.html (Accessed 21.06.2021).
Bonnard, P. (2017). Governing the memories of communism in Central and Eastern Europe: policy instruments and social practices. European Politics and Society. Vol. 18.
Horiunova, Y. Features of memorial policy in Crimea in the context of Russian annexation. Leading tendencies in humanities: philosophical, historical and political context: collective monograph. Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. 5-25
Klein, K. (2000). On the Emergence of Memory in Historical Discourse. Representations. Winter. №69. 21-138.
Mink, G. and Neumayer L. (2013). History, Memory and Politics in Central and Eastern Europe: Memory Games. Basingstoke: Palgrave Macmillan. 270.
Wawrzyniak, J. and Pakier, M. (2013). Memory Studies in Eastern Europe: Key Issues and Future Perspectives. Polish Sociological Review. #183. 257-279.
Wijermars, М., (2019). Memory Politics in Contemporary Russia Television, cinema and the state. London and New York: Routledge. 267.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
