САКРАЛІЗАЦІЯ ОФІЦІЙНОГО НАРАТИВУ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ'ЯТІ В РОСІЇ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ (ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ А. ТА Я. АССМАН)
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112042Ключові слова:
історична пам'ять, історична політика, культурна пам'ять, концепція А. Ассман, сакралізація історичної пам'ятіАнотація
Метою статті є аналіз історичної політики Російської Федерації з початку 2000‑х років до сучасності, на основі концепції Аляйди та Яна Ассман. Особливий акцент здійснено на питаннях сакралізації ключових питань історії. Методологія роботи побудована на вивченні застосування концепції А. та Я. Ассман щодо формування та розвитку офіційного наративу історичної пам'яті Росії у визначений період. Проаналізовано головні фактори історичної політики Росії на початку ХХІ століття, в тому числі окремі елементи історичної політики Російської імперії та Радянського Союзу, а також значення «місць пам'яті» для офіційного наративу історичної пам'яті Росії в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Елемент новизни представлено у досліджені головних зміни в законодавстві Росії у 2014–2021 рр. щодо історичної пам'яті, в тому числі систему заборон, а також інші інструменти здійснення сакралізації офіційного історичного наративу. Визначено можливість застосування рекомендацій А. Ассман щодо наукового та суспільно-політичного рівнів дискурсу у сфері історичної політики. Висновки. Історична політика в РФ на теперішньому етапі має виключно офіційний характер в ключових для російської влади питаннях. Недопуск до її формування незалежних досліджень та текстова когерентність призводить до відсутності самокритики та легітимації злочинів сучасної російської влади.
Посилання
Assman A. Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati. (2012). [Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory]. Kyiv: Nika-Tsentr, 440 s. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Aleida_Assmann/Prostory_spohadu.pdf?. [in Ukrainian]. (Accessed 12 February 2022).
Assman A. Pam’iat mista. (2015). [Memory of the city]. Pytannia literaturoznavstva. № 92, s. 7–25. [in Ukrainian].
Assman Ya. Kulturnaya pamyat: Pismo, pamyat o proshlom i politicheskaya identichnost v vysokikh kulturakh drevnosti. (2004). [Cultural memory: Writing, memory of the past and political identity in the high cultures of antiquity]. Moskva: Yazyki slavyanskoy kultury, 368 s. [in Russian].
Balachuk I. Okupanty u Henichesku vstanovyly pam’iatnyk Leninu. (2022). [The occupiers erected a monument to Lenin in Genichesk]. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/18/7340449/. [in Ukrainian]. (Accessed 30 April 2022).
Gosudarstvennaya Duma RF. Ugolovnyy kodeks Rossiyskoy Federatsii. (1996). [Russian Federation Criminal Code]. URL: http://pravo.gov.ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102041891&rdk=. [in Russian]. (Accessed 01 February 2022).
Gosudarstvennaya Duma RF. Zakonoproekt № 1050733-7 «O vnesenii izmeneniy v stati 3.5 i 13.15 Kodeksa Rossiyskoy Federatsii ob administrativnykh pravonarusheniyakh». (2020). [Draft Law № 1050733-7 «On Amendments to Articles 3.5 and 13.15 of the Code of Administrative Offenses of the Russian Federation»]. URL: https://sozd.duma.gov.ru/bill/1050733-7. [in Russian]. (Accessed 01 February 2022).
Gosudarstvennaya Duma RF. Federalnyy zakon № 85-FZ ot 05.04.2021 «O vnesenii izmeneniy v Federalnyy zakon "Ob obrazovanii v Rossiyskoy Federatsii"». (2021). [Federal Law № 85-FZ of 5.04.2021 «On Amendments to the Federal Law “On Education in the Russian Federation”»]. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202104050036. [in Russian]. (Accessed 01 February 2022).
Karlovskyi D. Okupanty zbyraiutsia vstanovyty v Khersoni pam’iatnyk Kateryni Druhii. (2022). [The occupiers are going to erect a monument to Catherine II in Kherson]. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/18/7353323/. [in Ukrainian]. (Accessed 30 April 2022).
Koshman L. Gorod i gorodskaya zhizn v Rossii ХІХ stoletiya: Sotsialnye i kulturnye aspekty. (2008). [City and urban life in Russia in the ХІХ century: Social and cultural aspects]. Moskva: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya, 448 s. [in Russian].
Kudin V. «Dukhovnyy skrep» Rossii. (2012). [«Spiritual bond» of Russia]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta MVD Rossii, № 4 (56), s. 4–14. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/duhovnyy-skrep-rossii. [in Russian]. (Accessed 15 February 2022).
Malinova O. Simvolicheskaya politika i konstruirovanie makropoliticheskoy identichnosti v postsovetskoy Rossii. (2010). [Symbolic Politics and the Construction of Macropolitical Identity in Post-Soviet Russia]. Polis. Politicheskie issledovaniya, № 2, 90–105. URL: https://www.politstudies.ru/article/4261.
Malinova O. Ofitsialnyy istoricheskiy narrativ kak element politiki identichnosti v Rossii: ot 1990-kh k 2010-m godam. (2016). [Official historical narrative as an element of identity politics in Russia: from the 1990s to the 2010s]. Polis. Politicheskie issledovaniya, № 6, 139–158. URL: https://doi.org/10.17976/jpps/2016.06.10.
Medushevskiy V. Doktrina «Dukhovnykh skrep» kak osnova integratsii rossiyskogo obshchestva. (2017). [The Doctrine of «Spiritual Bonds» as a Basis for the Integration of Russian Society]. Vestnik RGGU, № 2 (8), s. 123–132. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/doktrina-duhovnyh-skrep-kak-osnova-integratsii-rossiyskogo-obschestva. [in Russian]. (Accessed 15 February 2022).
Nikolaenko G., Yevsikova Ye. Novaya kontseptsiya istoricheskoy pamyati: ot M. Khalbvaksa k A. Assman. (2016). [A new concept of historical memory: from M. Halbwachs to A. Assman]. Kulturnaya pamyat i kulturnaya identichnost: materialy Vserossiyskoy (s mezhdunarodnym uchastiem) nauchnoy konferentsii molodykh uchenykh. Yekaterinburg: Izdatelstvo Uralskogo universiteta, s. 122–126. URL: http://hdl.handle.net/10995/42289. [in Russian]. (Accessed 15 February 2022).
Nora P. Problematika mest pamyati. (1999). [The issue of memory places]. Frantsiya-pamyat. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Sankt-Peterburgskogo universiteta, s. 17–50. [in Russian].
Obshcherossiyskaya obshchestvenno-gosudarstvennaya organizatsiya «Rossiyskoe voenno-istoricheskoe obshchestvo» Ustav. (2018). [Statute]. 52 s. URL: https://rvio.histrf.ru/official/charter. [in Russian]. (Accessed 12 February 2022).
Petrenko R. U Novii Kakhovtsi okupanty vstanovyly pam’iatnyk Leninu. (2022). [A monument to Lenin was erected in Nova Kakhovka]. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/30/7343125/. [in Ukrainian]. (Accessed 30 April 2022).
Putilova Ye. Iz istorii stanovleniya i razvitiya izdatelskoy deyatelnosti Mezhdunarodnogo obshchestva «Memorial» (konets 1980-kh – 2000-e gg.). (2015). [From the History of the Formation and Development of the Publishing Activities of the International Society «Memorial» (late 1980s - 2000s)]. Obshchestvo. Sreda. Razvitie (Terra Humana), № 2, s. 42–47. [in Russian].
Sravnitelnaya tablitsa deystvuyushchey Konstitutsii Rossiyskoy Federatsii s uchetom odobrennogo zakona Rossiyskoy Federatsii «O popravke k Konstitutsii Rossiyskoy Federatsii» «O sovershenstvovanii regulirovaniya otdelnykh voprosov organizatsii i funktsionirovaniya publichnoy vlasti». (2021). URL: http://duma.gov.ru/media/files/WRg3wDzAk8hRCRoZ3QUGbz84pI0ppmjF.pdf. [in Russian]. (Accessed 10 February 2022).
Sumskaya A., Sumskoy P. Multimediynyy storitelling kak instrument formirovaniya «dukhovnykh skrep» rossiyskoy molodezhi. Zhurnalistskiy tekst v novoy tekhnologicheskoy srede: dostizheniya i problemy. (2019). [Multimedia storytelling as a tool for the formation of «spiritual bonds» of the Russian youth]. Chelyabinsk, s. 320–324. [in Russian].
Ferretti M. Obretennaya identichnost. Novaya «ofitsialnaya istoriya» putinskoy Rossii. (2004). [Acquired identity. New «official history» of Putin's Russia]. Neprikosnovennyy zapas, nomer 4 (36). URL: https://magazines.gorky.media/nz/2004/4/obretennaya-identichnost-novaya-oficzialnaya-istoriya-putinskoj-rossii.html. [in Russian]. (Accessed 10 May 2022).
Assmann, A. (2006). Europe: a Community of Memory? Twentieth Annual Lecture of the GHI, November 16. Bulletin of the German Historical Institute. Bulletin 40, 11–25. URL: https://www.ghi-dc.org/publications/bulletin?tx_ghidcpublications_listabc%5B%40widget_0%5D%5BcurrentPage%5D=4&cHash=6335874210da58c51871374bc7bdc063. [in English]. (Accessed 5 May 2022).
International Federation for Human Rights. (2021). Russia: «Crimes against History» Report, № 770a, 65 p. URL: https://www.fidh.org/en/region/europe-central-asia/russia/russia-history-producers-attacked-as-regime-attempts-to-control. [in English]. (Accessed 5 April 2022).
International Federation for Human Rights. (2022). Russia: Dissolution of HRC Memorial confirmed on appeal. URL: https://www.fidh.org/en/region/europe-central-asia/russia/dissolution-of-hrc-memorial-confirmed-on-appeal. [in English]. (Accessed 5 April 2022).
Kącka, K. (2014). Dyplomacja symboli w stosunkach między Polską a Niemcami na przełomie XX i XXI wieku. [Symbol diplomacy in relations between Poland and Germany at the turn of the ХХ and ХХІ centuries]. Historia i Polityka. № 11 (18), 75–91. DOI: http://dx.doi.org/10.12775/HiP.2014.007. [in Polish]. (Accessed 1 May 2022).
Meurs, van W. (2009). Historians and Political Agendas. Politics of the Past: The Use and Abuse of History. Wien: Renner Institut, 87–95. URL: https://www.socialistsanddemocrats.eu/sites/default/files/2856_EN_politics_past_en_090603_1.pdf. [in English]. (Accessed 1 May 2022).
Pomian, K. (2009). Memory Wars. Politics of the Past: The Use and Abuse of History. Wien: Renner Institut, 81–85. URL: https://www.socialistsanddemocrats.eu/sites/default/files/2856_EN_politics_past_en_090603_1.pdf. [in English]. (Accessed 2 May 2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
