ХОРУНЖІ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1797–1832): ТРАДИЦІЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ІМПЕРСЬКИХ ПРАКТИКАХ АДМІНІСТРУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112046Ключові слова:
хорунжий, Російська імперія, Волинська губернія, кадровий склад, лояльність, локальна еліта, імперська політикаАнотація
Метою статті є аналіз причин збереження російською владою елементів польських адміністративних структур (на прикладі інституту хорунжого) як перехідного варіанту «вписування» новонабутих територій до загальноімперського контексту.
Методологія. Загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) застосовувались для збору інформації та її аналізу. Метод порівняння сприяв співставленню повноважень хорунжих у Речі Посполитій та Російській імперії.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше на основі архівних матеріалів було проаналізовано діяльність хорунжих, а також зроблено висновки про їх місце в системі місцевого управління. Доведено, що ця посада, хоч і мала зв’язок з управлінською традицією Речі Посполитої, але у Російській імперії набувала іншого змісту і характеру повноважень. Зроблено аналіз персонального складу хорунжих, підраховано тривалість перебування на службі та можливості кар’єрного зростання.
Висновки. Хорунжі, поновлені у Волинській губернії за управління Павла І, виконували важливі та різнорідні завдання, що регулювалось спеціальними пропозиціями військових губернаторів. В такий спосіб влада підсилила місцеве управління, через виконання державних завдань намагалася інтегрували шляхту. Відсутність жалування спричинили часту зміну хорунжих, які використовували цю посаду як можливість подальшого кар’єрного зростання. Функціонування інституту хорунжих свідчило про лояльність частини еліти до імперії та готовності служити їй, що серед інших аспектів також стало причиною ліквідації відновлених верховною владою інституцій.
Посилання
Baltser, O. (1908). K istorii obshchestvenno-gosudarstvennogo stroya Pol'shchi. [On the history of the social and state system of Poland]. Sankt-Peterburg: izdanie A. S. Suvorina. 252 s. [in Russian].
Bardakh, IU., Lesnodorskii, B, Pietrchak, M. (1980). Istoriya gosudarstva i prava Pol'shi. [The history of the state and law of Poland]. Moskva: Yuridicheskaya literatura. 558 s. [in Russian].
Bortnikov, V., Bortnikova, A. (2021). Osoblyvosti formuvannia orhaniv dvorianskoho samovriaduvannia Volynskoi hub. (kinets ХVІІІ – 30-ti roky ХІХ st.). [The Peculiarities of the Nobility Self-Government Bodies Formation in Volyn Province (Late 18th cent. – 1830’s)]. Storinky istorii, 52, 48-59. DОІ: 10.20535/2307-5244.52.2021.236149. [in Ukrainian].
Bovua, D. (2007). Rosiiska vlada i polska shliakhta v Ukraini. 1793-1830. [Russiab government and Polish nobility in Ukraine. 1793-1830]. Lviv: Kalvariia, 296 s. [in Ukrainian].
Dolbilov, M. (2010). Russkij kraj, chuzhaya vera: Etnokonfessional'naya politika imperii v Litve i Belorussii pri Aleksandre II. [Russian region, foreign faith: ethnoconfessional Imperial policy in Lithuania and Bielorussia.]. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie. 1000 s. [In Russian].
Epsztein, T. (2008). Ziemianie polscy na Wołyniu w XIX i XX w. [Polish landowners in Volhynia in the 19th and 20th centuries]. Niepodegłość i Pamięć, №15/1, 79-106. [in Polish].
Gorizontov, L. (1999). Paradoksy imperskoj politiki: Polyaki v Rossii i russkie v Pol'she (ХІХ – nachalo ХХ v.). [Paradoxes of imperial politics: Poles in Russia and Russians in Poland (XIX – early XX centuries)]. Moskva: Izdatel'stvo «Indrik». 272 s. [In Russian].
Kappeler, A. (2005). Rosiia yak polietnichna imperiia: vynyknennia, istoriia, rozpad. [Russia as a multi-ethnic Empire: origin, history, disintegration.]. Lviv: Vyd-vo Katolytskoho Ukrainskoho universytetu. 360 s. [in Ukrainian].
Krashevskii, Yu. (1874). Rasskazy o polskoi starine: zapiski XVIII veka, pereisdannye i izdannye Y. I. Krashevskim [Stories about Polish old time: notes of the 18th century, rewritten and published by Y. I. Krashevskii]. Sankt-Peterburg, 319 s. [in Russian].
Kutsheba, S. (1907). Ocherk istorii gosudarstvennogo i obshchestvennogo stroya Pol'shi. [Essay on the history of the state and social system of Poland]. Sankt-Peterburg: izdanie A. S. Suvorina. 287 s. [in Russian].
Markevych, O. (2020). Derzhavna sluzhba u Volynskii hubernii u spohadakh ta otsintsi suchasnykiv (kinets ХVІІІ – persha polovyna ХІХ stolittia). [Civil Service in Volyn Province in Memories and Assessments of Contemporaries (Late 18th – first half of the 19th century)]. Eminak, №2 (30), 45-55. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).405 [in Ukrainian].
Markevych, O. (2012). Formuvannia merezhi poshtovykh ustanov Volynskoi hubernii ta richpospolytskyi dosvid. [The formation of a network of postal institutions in the Volyn province and the experience of the Polish]. Ukraina i Polshcha: istorychne susidstvo: Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 206-212. [in Ukrainian].
Nol'de, B. (1911). Ocherki russkogo gosudarstvennogo prava. [Essays on Russian state law]. Sankt-Peterburg: tip. «Pravda». 554 s. [in Russian].
Romanovich-Slavatinskij, A. (1870). Dvoryanstvo v Rossii ot nachala XVІІІ v. do otmeny krepostnogo prava. [The nobility in Russia from the beginning of the 18th before the abolition of serfdom]. Sankt-Peterburg: tip. MVD. 594 s. [in Russian].
Shandra, V., Arkusha, O. (2022). Ukraina v XIX stolitti: liudnist ta imperii. [Ukraine in the 19th century: populace and empires] Kyiv: Akademperiodyka. 436 s. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.461.436 [in Ukrainian].
Shandra, V. (2009). «Gubernii na osobyh pravah i privilegiyah sostoyashchie…» yak politychnyi proekt. [«Provinces with special rights and privileges ...» as a political project]. Rehionalna istoriia Ukrainy, №3, 191-204. [in Ukrainian].
Shevchuk, A., Markevych, O. (2022). Spravnyk u systemi upravlinnia Volynskoiu huberniieiu (kinets ХVIII – 1860-ti rr.). [Spravnyk in Volyn Province Administrative System (end of the 18th century – 1860s)]. Eminak: naukovyi shchokvartalnyk, 3 (39), 9–25. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2022.3(39).588 [in Ukrainian].
Shevchuk, A. (2021). Povitovi ta holovni sudy Pravoberezhnoi Ukrainy (1797-1831 rr.): ulashtuvannia, kadrovyi sklad, diialnist [District and main courts in Right-Bank Ukraine (1797-1831): arrangement, staffing and activities]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 4, 50-64. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2021.04.050 [in Ukrainian].
Shevchuk, A. (2022). Sudova vlada v zhytti suspilstva Pravoberezhnoi Ukrainy (kinets XVIII – persha tretyna XIX st.) [Judicial power in the life of the society of Right-bank Ukraine (end of 18th – first third of 19th centuries)]. Zhytomyr: Vydavets Yevenok O. O. 580 s. [in Ukrainian].
Velychenko, S. (2005). Chislennost' byurokratii i armii v Rossijskoj imperii v sravnitel'noj perspektive. [The number of bureaucracy and the army in the Russia Empire in a comparative perspective]. Rossijskaya imperiya v zarubezhnoj istoriografii. Raboty poslednih let: antologiya. Moskva: Novoe izdatel'stvo, 83-114. [in Russian].
Voronchuk, I. (2011). Pidkomorskyi sud. [The Pidkomorious courts]. Entsyklopediia istorii Ukrainy, 8: Pa–Pryk, 236–237. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
