КОЛОНІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ ІМПЕРІЇ: ДЕРЖАВА РОМАНОВИХ ТА ЇЇ ЄВРЕЙСЬКІ ПІДДАНІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112056Ключові слова:
постколоніалізм, деколонізація, євреї, історіографія, Російська імперіяАнотація
Анотація
Вступ. Переосмислення імперської спадщини в Україні вчергове набуло актуальності з огляду на поточну війну. Однією з ділянок гуманітарного знання, яку охопив цей процес, є єврейські студії. «Єврейське питання», сформульоване імперським істеблішментом у «довгому XIX ст.», розглянуто як один з колоніальних проєктів Російської імперії. Мета статті. Дослідницьким завданням є представлення цього проєкту в його основних характеристиках, співставлення його розвитку із контекстом соціально-економічних та суспільно-політичних змін в суспільстві. Важливим моментом дослідження є також відстеження змін у історіографії, увага до авторів які висвітлювали питання відносин імперської влади та єврейських підданих. Науковою новизною у дослідженні є запропонований методологічний інструментарій, використання постколоніальної теорії та студій субалтернів у дослідженні єврейського населення Російської імперії. Висновки. Обраний підхід дозволив окреслити особливості імперської політики на українських землях – півдні імперії, наголосити на суб’єктності єврейського населення у взаємовідносинах із владою. Тим не менш, перед нами колоніальний проєкт, ідеологію, практики та мову якого можна описати як орієнталістські. В «довгому XIX ст.» виділено два періоди, в межах яких діалог імперії та євреїв мав свої особливості.
Посилання
Джерела та література
Закони про євреїв. Систематичний огляд діючих законоположень про євреїв із поясненнями від Правлячого сенату та центральних урядових установ. (1915). т. 2. Петроград, 920 с. [російською мовою].
Перший загальний перепис населення Російської імперії, 1897 р. Санкт-Петербург, 1904. Т.47. 297 с. [російською мовою].
Російський державний історичний архів. ф. 1269, оп. 1, д. 17, 51 с.
Російський державний історичний архів. ф. 1269, оп. 1, д. 36, 109 с.
Російський державний історичний архів. ф. 1269, оп. 1, д. 45, 147 с.
The Central Archives for the History of the Jewish People. НМ F/ 777 (А–В).
The Central Archives for the History of the Jewish People. HM F/789 (А-К).
Бемпорад, Е. (2023). «Єврейські студії під час російської агресії: погляди в Україні та США». Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KfECEuo4qQY&t=1970s.
Герасимов, І. (2023). … гірше за крадіжку (назад в 1991): деколонізація та постколоніальність. Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=YybUBvy7vnw. [російською мовою].
Гессен, Ю. (1911). Закон і життя. Як створювалися обмежувальні закони про життя євреїв в Росії. Санкт-Петербург, 196 с. [російською мовою].
Гофмайстер, А. (2011). Вороже братерство: російське єврейство та українське націотворення. В “Україна. Процеси націотворення”. Ред. А. Каппелер. Київ. С. 199-212.
Грицак, Я. (2000). Нарис історії України: формування модерної української нації XIX-XX ст. Київ, 249 с.
Грицак, Я. (2011). Страсті за націоналізмом. Стара історія на новий лад. Київ, 350 с.
Гундорова, Т. (2013). Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї. Київ, 548 с.
Кассимбекова, Б. (2023). Альтернативне до імперії історіописання найзручніше проголосити націоналізмом. Електронний ресурс. Режим доступу: https://lb.ua/culture/2023/06/29/562673_botakoz_kassimbekova.html.
Кравченко, В. (2011). Україна, імперія, Росія. Вибранні статті з модерної історії та історіографії. Київ, 542 с.
Меїр, Н. (2016). Євреї в Києві, 1859-1914. Київ, 416 с.
Міллер, А. (2000). «Українське питання» в політиці влади та російській суспільній думці (друга половина XIX ст.). Санкт-Петербург, 260 c. [російською мовою].
Миронов, Б. (1999). Соціальна історія Росії періода імперії (XVIII – начало XX вв.). т. 1. Санкт-Петербург, 547 c. [російською мовою].
Миш, М. (1914). Керівництво до російських законів про євреїв. Санкт-Петербург, 652 с. [російською мовою].
Петровський-Штерн, Й. i Магочі, П-Р. (2016). Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Ужгород, 338 с.
Саїд, Е. (2007). Культура й імперіялізм. Київ, 608.
Фуко, М. (2020). Наглядати й карати. Київ, 452 с.
Харченко, А. Євреї в Російській імперії: що імперська влада знала про своїх підданих? МІКС, 2022, Вип. 22. С. 65-74.
A Subaltern Studies Reader, 1986-1995. (2000). Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.upress.umn.edu/book-division/books/a-subaltern-studies-reader-1986-1995.
Avrutin, E. (2010). Jews and the Imperial State. Identification Politics in Tsarist Russia. Ithaka; London, 232 p.
Kassymbekova, B. (2016). Despite Cultures: Early Soviet Rule in Tajikistan. Pittsburgh, 296 p.
Katz, J. (2000). Tradition and Crisis: Jewish Society at the End of the Middle Ages. New York, 410 p.
Katz, J. (1998). Out of the Ghetto: The Social Background of Jewish Emancipation, 1770-1870. New York, 284 p.
Klier, J. (1986). Russia gathers her Jews: the origins of the “Jewish Question” in Russia, 1772–1825. De Kalb, 236 p.
Klier, J. (2005). Imperial Russia’s Jewish Questions, 1855–1881. Cambridge, 560 p.
Laqueur, W. Black Hundred: The Rise of the Extreme Right in Russia. New York, 1993. 317 p.
Nathans, B. (2002). Beyond the Pale: The Jewish Encounter with Late Imperial Russia. Berkeley, 426 p.
Petrovsky-Shtern, Y. (2009). Jews in the Russian Army, 1827-1917: Drafted into Modernity. Cambridge, New York, 307 p.
Said, E. (1979). Orientalism. New York, 432 p.
Tompson, E. (2000). Imperial Knowledge: Russian Literature and Colonialism. London, 239 р.
Ury, S. (2012). Barricades and Banners: The Revolution of 1905 and the Transformation of Warsaw Jewry. Stanford, 448 p.
Wolff, L. (1994). Inventing Eastern Europe: The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment. Stanford, 1994. 436 p.
References
A Subaltern Studies Reader, 1986-1995. (2000). Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: https://www.upress.umn.edu/book-division/books/a-subaltern-studies-reader-1986-1995.
Avrutin, E. (2010). Jews and the Imperial State. Identification Politics in Tsarist Russia. Ithaka; London, 232 p.
Bemporad, E. (2023). «Ievreiski studii pid chas rosiiskoi ahresii: pohliady v Ukraini ta SShA». Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: https://www.youtube.com/watch?v=KfECEuo4qQY&t=1970s.
Fuko, M. (2020). Nahliadaty y karaty. Kyiv, 452 s.
Gessen, Yu. (1911). Zakon i zhizn. Kak sozidalis ogranichitelnye zakony o zhitelstve evreev v Rossii. Sankt-Peterburg, 196 s.
Herasymov, I. (2023). … hirshe za kradizhku (nazad v 1991): dekolonizatsiia ta postkolonialnist. Yelektronniy resurs. Rezhim dostupu: https://www.youtube.com/watch?v=YybUBvy7vnw.
Hessen, Yu. (1911). Zakon i zhyttia. Yak stvoriuvalysia obmezhuvalni zakony pro zhyttia yevreiv v Rosii. Sankt-Peterburh, 196 s.
Hofmaister, A. (2011). Vorozhe braterstvo: rosiiske yevreistvo ta ukrainske natsiotvorennia. V “Ukraina. Protsesy natsiotvorennia”. Red. A. Kappeler. Kyiv. S. 199-212.
Hrytsak, Ya. (2000). Narys istorii Ukrainy: formuvannia modernoi ukrainskoi natsii XIX-XX st. Kyiv, 249 s.
Hrytsak, Ya. (2011). Strasti za natsionalizmom. Stara istoriia na novyi lad. Kyiv, 350 s.
Hundorova, T. (2013). Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy: statti ta esei. Kyiv, 548 s.
Kassymbekova, B. (2016). Despite Cultures: Early Soviet Rule in Tajikistan. Pittsburgh, 296 p.
Kassymbekova, B. (2023). Alternatyvne do imperii istoriopysannia naizruchnishe proholosyty natsionalizmom. Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: https://lb.ua/culture/2023/06/29/562673_botakoz_kassimbekova.html.
Katz, J. (2000). Tradition and Crisis: Jewish Society at the End of the Middle Ages. New York, 410 p.
Katz, J. (1998). Out of the Ghetto: The Social Background of Jewish Emancipation, 1770-1870. New York, 284 p.
Kharchenko, A. “Ievrei v Rosiiskii imperii: shcho imperska vlada znala pro svoikh piddanykh?” MIKS, 2022, Vyp. 22. S. 65-74.
Klier, J. (1986). Russia gathers her Jews: the origins of the “Jewish Question” in Russia, 1772–1825. De Kalb, 236 p.
Klier, J. (2005). Imperial Russia’s Jewish Questions, 1855–1881. Cambridge, 560 p.
Kravchenko, V. (2011). Ukraina, imperiia, Rosiia. Vybranni statti z modernoi istorii ta istoriohrafii. Kyiv, 542 s.
Laqueur, W. Black Hundred: The Rise of the Extreme Right in Russia. New York, 1993. 317 p.
Meir, N. (2016). Yevrei v Kyievi, 1859-1914. Kyiv, 416 s.
Miller, A. (2000). «Ukrainske pytannia» v politytsi vlady ta rosiiskii suspilnii dumtsi (druha polovyna XIX st.). Sankt-Peterburh, 260 s.
Myronov, B. (1999). Sotsialna istoriia Rosii perioda imperii (XVIII – nachalo XX vv.). t. 1. Sankt-Peterburh, 547 s.
Mysh, M. (1914). Kerivnytstvo do rosiiskykh zakoniv pro yevreiv. Sankt-Peterburh, 652 s.
Nathans, B. (2002). Beyond the Pale: The Jewish Encounter with Late Imperial Russia. Berkeley, 426 p.
Pershyi zahalnyi perepys naselennia Rosiiskoi imperii, 1897 r. Sankt-Peterburh, 1904. T.47. 297 s.
Petrovsky-Shtern, Y. (2009). Jews in the Russian Army, 1827-1917: Drafted into Modernity. Cambridge, New York, 307 p.
Petrovskyi-Shtern, Y. i Mahochii, P-R. (2016). Yevrei ta ukraintsi: tysiacholittia spivisnuvannia. Uzhhorod, 338 s.
Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv.. f. 1269, op. 1, d. 17, 51 s.
Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv.. f. 1269, op. 1, d. 36, 109 s.
Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv.. f. 1269, op. 1, d. 45, 147 s.
Said, E. (2007). Kultura y imperiializm. Kyiv, 608.
Said, E. (1979). Orientalism. New York, 432 p.
The Central Archives for the History of the Jewish People. НМ F/ 777 (А–В).
The Central Archives for the History of the Jewish People. HM F/789 (А-К).
Tompson, E. (2000). Imperial Knowledge: Russian Literature and Colonialism. London, 239 р.
Ury, S. (2012). Barricades and Banners: The Revolution of 1905 and the Transformation of Warsaw Jewry. Stanford, 448 p.
Wolff, L. (1994). Inventing Eastern Europe: The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment. Stanford, 1994. 436 p.
Zakony pro yevreiv. Systematychnyi ohliad diiuchykh zakonopolozhen pro yevreiv iz poiasnenniamy vid Pravliachoho senatu ta tsentralnykh uriadovykh ustanov. (1915). t. 2. Petrograd, 920 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Артем Харченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
