ІМПЕРСЬКА ПОЛІТИКА ХІХ СТ. У БОРОТЬБІ З ДІТОЗГУБНИЦТВОМ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112057Ключові слова:
дітозгубництво, інфатицид, сім’я, сільська громада, суд, присяжні засідателі, законодавчі зміни, етнографія, медицинаАнотація
Анотація
Метою роботи є аналіз факторів, що впливали на процес становлення імперського законодавства щодо дітозгубництва та висвітлення специфіки виконання судових рішень, пов’язаних з цим видом злочину.
Методологія дослідження базується на використанні наукових інструментів історико-правових, імперських та жіночих студій, соціальної історії, частково – історичної антропології. Це дало можливість розглядати дітозгубництво у конкретно-історичних обставинах. На прикладі судових справ, розглянуто усі чинники, що впливали на окреслену проблематику.
Наукова новизна полягає у тому, що на основі архівних матеріалів, які представлені у Державному архіві Житомирської області, та широкому спектрі інших джерел, проаналізовано відомості про специфіку застосування покарань до жінок, які вчинили злочин проти життя дитини, а також факторів, що визначали імперську політику щодо подібних злочинів у другій половині ХІХ ст. (на прикладі Волинської губернії).
Висновки. Протягом другої половини ХІХ ст. в Російській імперії спостерігалась тенденція до пом’якшення вироків жінкам за такий злочин як дітозгубництво або інфантицид. Цьому сприяла низка факторів: незначна вартість життя немовляти в модерному суспільстві, що ймовірніше, пов’язувалось із значним перенаселенням, зокрема на Правобережжі. Подібні злочини не приносили великої шкоди державі (відносно до інших). Одночасно, розвиток медицини, зокрема психіатрії, та, відповідно інший погляд на жінку під час пологів та підвищення рівня гуманності в суспільстві, (часте співчуття злочинницям з боку суддів та присяжних засідателів) стали не менш важливими факторами винесення судових вироків.
Посилання
Джерела та література
Безгін, В. (2013). Інфантицид та кримінальний аборт в сільській Росії: минуле і сучасність. NB: питання права та політики, № 4, 196–229. [російською мовою].
Бондаровер, Ю. (2013). Кримінальне законодавство про дітовбивство в Російській імперії другої половини ХІХ ст. (гендерно-правовий аспект). Актуальні проблеми держави і права, Вип. 70, 377–382. [російською мовою].
Волошин, Ю. (2016). Козаки і посполиті: Міська спільнота Полтави другої половини XVIII ст. Київ: К.І.С., 356 с.
Гернет, М. (1911). Дітовбивство: Соціологічне та порівняльно-юридичне дослідження: з додатком 12 діаграм. Москва, 346 с. [російською мовою].
Державний архів Житомирської області, ф. 24, оп. 15, спр. 213, 96 арк.
Державний архів Житомирської області, ф. 24, оп. 15, спр. 214, 106 арк.
Державний архів Житомирської області, ф. 24, оп. 15, спр. 329, 62 арк.
Державний архів Житомирської області, ф. 24, оп. 15, спр. 464, 86 арк.
Державний архів Житомирської області, ф. 24, оп. 15, спр. 551, 62 арк.
Державний архів Житомирської області, ф. 24, оп. 16, спр. 193, 64 арк.
Максимов, О., Гардзель, К. (2019). Вбивство дитини як прояв девіантної поведінки жінок Правобережної України в кінці ХІХ – початку ХХ століття (на матеріалах Житомирського окружного суду). Інтермарум: історія, політика, культура, №6, 28–45. DOI: https://doi.org/10.35433/history.11192
Маслійчук, В. (2008). Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 128 с.
Міхель, Д. (2007). Суспільсьво перед проблемою інфантициду: історія, теорія, політика. Журнал досліджень соціальної політики, № 4, 439–458. [російською мовою].
Міхель, Д., Міхель, І. (2012). Інфантицид з погляду освіченої російської громадськості другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Побутове насилля в історії російської повсякденності: заг. ред. М. Г. Муравйової і Н. Л. Пушкарьової. Санкт-Петербург, 105–141. [російською мовою].
Мурзіна, Л. (2007) Генезис кримінальної відповідальності за дітовбивство. Ізвестія ПГПУ. Юридичні науки, №7, 101–105. [російською мовою].
Нове кримінальне уложення, (1903). Затверджене 22 березня 1903 року. Санкт-Петербург: Вид-во. В. П. Анісімова,. 250 с. [російською мовою].
Сердюк, І. (2018). Маленький дорослий: Дитина та дитинство в Гетьманщині XVIII ст. Київ: К.І.С. 456 с.
Уложення про покарання кримінальні та виправні (1885). видання 1885 року. Санкт-Петербург : Держ. тип. 369 с. [російською мовою].
Шашков, С. (1872). Історичні долі жінок, дітовбивство та проституція. Санкт-Петербург : Типографія Ф. С. Сущинського. 590 с. [російською мовою].
Шергандт, О. (1865) Про значення для судового лікаря різних знаків насилля на тілі мертвих немовлят. Архів судової медицини та громадської гігієни, № 3, 33–46. [російською мовою].
References
Bezgin, V. (2013). Infanticid i kriminalnyj abort v selskoj Rossii: proshloe i sovremennost. NB: voprosy prava i politiki, № 4, 196–229. [in Russian].
Bondarover, Yu. (2013). Ugolovnoe zakonodatelstvo o detoubijstve v Rossijskoj imperii vtoroj poloviny ХІХ veka (genderno-pravovoj aspekt). Aktualni problemi derzhavi i prava. Vip. 70, 377–382. [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 213, 96 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 214, 106 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 329, 62 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 464, 86 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 551, 62 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 16, spr. 193, 64 ark.
Gernet, M. (1911). Detoubijstvo: Sociologicheskoe i sravnitelno-yuridicheskoe issledovanie: S prilozheniem 12 diagramm. Moskva, 346 s. [in Russian].
Maksymov, O., Hardzel, K. (2019). Vbyvstvo dytyny yak proiav deviantnoi povedinky zhinok Pravoberezhnoi Ukrainy v kintsi KhIKh – pochatku KhKh stolittia (na materialakh Zhytomyrskoho okruzhnoho sudu). Intermarum: istoriia, polityka, kultura, №6, 28–45. DOI: https://doi.org/10.35433/history.11192 [in Ukrainian].
Masliichuk, V. (2008). Ditozghubnytstvo na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini u druhii polovyni XVIII st. Kharkiv: Kharkivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby, 128 s. [in Ukrainian].
Mihel, D. (2007). Obshestvo pered problemoj infanticida: istoriya, teoriya, politika. Zhurnal isledovanij socialnoj politiki. № 4, 439–458. [in Russian].
Mihel, D., Mihel, I. (2012). Infanticid glazami obrazovannogo rossijskogo obshestva vtoroj poloviny XIX – nachala ХХ v. Bytovoe nasilie v istorii rossijskoj povsednevnosti: obsh. red. i sost. M.G. Muravevoj i N.L. Pushkarevoj. SPb., 105–141. [in Russian].
Murzina, L. (2007). Genezis ugolovnoj otvetstvennosti za detoubijstvo // Izvestiya PGPU. Yuridicheskie nauki. №7, 101–105. [in Russian].
Novoe ugolovnoe ulozhenie, (1903). Vysochajshe utverzhdennoe 22 marta 1903 goda. Sankt-Peterburg: Izd. V.P.Anisimova, 250 s. [in Russian].
Serdiuk, I. (2018). Malenkyi doroslyi: Dytyna ta dytynstvo v Hetmanshchyni XVIII st. Kyiv: K.I.S. 456 s. [in Ukrainian].
Shashkov, S. (1872). Istoricheskie sudby zhenshiny, detoubijstvo i prostituciya. Sankt-Peterburg : Tipografiya F. S. Sushinskogo, 590 s. [in Russian].
Shergandt, O. (1865). O znachenii dlya sudebnogo vracha razlichnyh znakov nasiliya na tele mertvo-najdenyh novorozhdennyh mladencev. Arhiv sudebnoj medeciny i obshestvennoj gigieny. № 3, 33–46. [in Russian].
Ulozhenie o nakazaniyah ugolovnyh i ispravitelnyh, (1885.) : izdanie 1885 goda. Sankt-Peterburg : Gos. tip., 369 s. [in Russian].
Voloshyn, Yu. (2016). Kozaky i pospolyti: Miska spilnota Poltavy druhoi polovyny XVIII st. Kyiv: K.I.S., 356 s. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олександр Максимов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
