«НЕГІДНЕ ЖИТТЯ» ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ПРО ЖЕРТВИ НАЦИЗМУ В НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ І ПОЛІТИЧНІ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112071Ключові слова:
Друга світова війна, нацизм, історична пам’ять, історична політика, меморіальний простір, Україна, Німеччина, евтаназіяАнотація
Метою роботи є дослідження ситуації після Другої світової війни та в наш час у ставленні до пам’ятання про злочини нацистського режиму, що мали відношення до соціальних і расових експериментів. Серед завдань, які автори ставили перед собою – здійснення аналізу особливостей витіснення/«забування» «незручних» сторінок історії на тривалий період у повоєнний час та причини їхнього «повернення». Методологія дослідження. Серед методологічних підходів, які використовувались авторами під час підготовки статті: історіографічно-джерелознавчий, методи memory study, порівняльних досліджень, історії науки, а також нового міждисциплінарного напрямку – disability studies, який пов’язаний із вивченням значення, природи та наслідків інвалідності. Наукова новизна визначається у порівнянні ситуації пам’ятання про жертви нацистського режиму, життя яких назвали «негідним», та представлення цієї тематики в історичній та іншій спеціальній літературі, історичній пам’яті та комеморативних практиках Німеччини та України. Висновки. Ідеї трактування людей із спадковими та набутими хворобами як «суспільного баласту» народилися в європейському та американському інтелектуальному середовищі задовго до здобуття нацистами влади в Німеччині. Державні програми, спрямовані на примусову стерилізацію, згодом – позбавлення життя людей із інвалідністю в різні способи, під час окупації європейських країн набули «масштабування» у концтаборах і не лише. До тривалого «забуття» цієї сторінки історії долучились німецький, радянський та американські уряди. Лише з кінця 1980-х рр. розпочинається процес проговорювання та повернення з небуття пам’яті про жертви та відповідальність за злочини. Повільне, але систематичне включення до меморіальних ландшафтів населених пунктів Німеччини та України свідчень про злочини, повертає пам’ять про жертви нацизму та слугує застереженням щодо неможливості порушення загально етичних норм, завдяки яким ми залишаємось людьми.
Посилання
Джерела та література
Джадт, Т., Снайдер, Т. (2019). Роздуми про двадцяте століття. Перек. з анг. П. Грицак. Львів: Човен. 384 с.
Експозиція Deutsches Historisches Museum (Berlin).
Меморіал на Тіргарденштрассе, 4. Покликання на одному зі стендів на Landesarchiv NRW – D107/73 M5. (з особистого архіву авторів).
Петрюк, П., Петрюк, О. (2011). Психіатрія за нацизму: насильницька стерилізація душевнохворих та інших осіб. Повідомлення 2. Психічне здоров’я. Вип. 1. С. 54–62. URL: http://www.psychiatry.ua/articles/paper397.htm [російською мовою] (Accessed 18 March 2024).
Петрюк, П., Петрюк, О. (2011). Психіатрія за нацизму: проведення «Акції T-4» з активною участю психіатрів. Повідомлення 3. Психічне здоров’я. Вип 2. С. 53–63. URL: https://web.archive.org/web/20130113063141/http://www.psychiatry.ua/articles/paper398.htm [російською мовою] (Accessed 19 March 2024).
Програма евтаназії та операція Т 4. Енциклопедія Голокосту https://encyclopedia.ushmm.org/content/ru/article/euthanasia-program (Accessed 27 March 2024).
Jahre Landeskrankenhaus Lüneburg. Landeskrankenhaus Lüneburg (Hg.). Lüneburg (2001). https://www.luenepedia.de/wiki/Psychiatrische_Klinik_L%C3%BCneburg (Accessed 28 March 2024).
Binding, K., Hoche, A. (2012) Allowing the destruction of Life Unworthy of Life Its Measure and Form. 120 p.
Böhme, K., Lohalm, U. (Hg.). (1993). Wege in den Tod. Hamburgs Anstalt Langenhorn und die Euthanasie in der Zeit des Nationalsozialismus. Hamburg. 512 p.
Chase, J. (2017). Remembering the 'forgotten victims' of Nazi 'euthanasia' murders. Deutsche Welle, 2017. https://www.dw.com/en/remembering-the-forgotten-victims-of-nazi-euthanasia-murders/a-37286088 (Accessed 27 March 2024).
Die nationalsozialistische «Euthanasie»-Aktion «T4» und ihre Opfer. Geschichte und ethische Konsequenzen für die Gegenwart, (herausgegeben von Maike Rotzoll und andere). 2010, Paderborn. 463 p.
Diner, D. (2000). Beyond the Conceivable: Studies on Germany, Nazism, and the Holocaust. University of California Press. 286 p.
Engelbracht, Gerda. (1994). Zur Tötung von Patienten und Patientinnen in der Bremer Nervenklinik während. Sozialpsychiatrische Informationen, Nr. 1, Bonn. 35–39.
Finzen, Asmus. (1983). Auf dem Dienstweg. Die Verstrickung einer Anstalt in die Tötung psychisch Kranker. Rehburg-Loccum. 133 p.
Friedlander, Henry. (2002). Der Weg zum NS-Genozid. Von der Euthanasie zur Endlösung. Berlin Verlag, Berlin. 624 p.
Justiz und NS-Verbrechen. Sammlung deutscher Strafurteile wegen nationalsozialistischer Tötungsverbrechen 1945–1966, Hg.: Adelheid L. Rüter-Ehlermann u. a., Redaktion Fritz Bauer u. a., Band 1–22, Amsterdam 1968–1981.
Klee, E. (1983) «Euthanasie» im NS-Staat. Die «Vernichtung lebensunwerten Lebens». S. Fischer, Frankfurt. 502 p.
Letters and memoranda from the euthanasia program, including reports of specific actions and reactions in localities. URL: https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/2615-letters-and-memoranda-from?q=martin+bormann#p.3 (Accessed 25 March 2024).
Lüneburg (Landes-Heil-und Pflegeanstalt Lüneburg) https://www.uvm.edu/~lkaelber/children/lueneburg/lueneburg.html.
Porksen, N., Heiko W. (1984). «Geistig Minderwertig...»: Lebensvernichtung in der Psychiatrie: Die Heil- und Pflegeanstalt Luneburg". Heimat, Heide, Hakenkreuz. Luneburgs Weg ins Dritte Reich, edited by Luneburger Arbeitskreis "Machtergreifung." Hamburg: VSA-Verlag. Pp. 163-71
Projekt Geschichte der Ihnestr. 22. URL: https://www.polsoz.fu-berlin.de/en/polwiss/gesch-ihne22/index.html (Accessed 16 March 2024).
Reiter, R. (1996). Nationalsozialismus und Moral. Die «Pflichtenlehre» eines Verbrecherstaates. Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag. 214 p.
Reiter, R. (2005). Psychiatrie im Nationalsozialismus und die Bildungs- und Gedenkstätte “Opfer der NS-Psychiatrie” in Lüneburg. Marburg. 246 p.
Remembering the «Forgotten victims» of Nazi «Euthanasia» murders. URL: https://avim.org.tr/en/Bulten/REMEMBERING-THE-FORGOTTEN-VICTIMS-OF-NAZI-EUTHANASIA-MURDERS (Accessed 23 March 2024).
Rubenfeld, S. (2017) Medicine after the Holocaust. URL: https://www.tmc.edu/news/2017/04/medicine-after-the-holocaust
Söhner, F., Cranach, V., & Fangerau, M., Becker, T. (2017). After the Action T4: "Regionalized euthanasia" in the Günzburg Psychiatric Hospital. Nervenarzt. Sep; 88 (9):1065-1073. doi: 10.1007/s00115-016-0190-1.
Steger, F., Görgl, A., & Strube, W., Winckelmann, HJ., Becker, T. (2010). The role of the "Heil- und Pflegeanstalt" (state hospital) Günzburg in the context of the "Aktion-T4". Psychiatr Prax. Sep;37(6):300-5. doi: 10.1055/s-0030-1248439.
Steger, F., Gorgl, A., Strube, W. (2011). Die «Aktion-T4». Der Nervenarzt 82 (11):1476–1482. Universität Augsburg.
References
Dzhadt, T., Snaider, T. (2019). Rozdumy pro dvadtsiate stolittia. Perek. z anh. P. Hrytsak. Lviv: Choven. 384 s. [in Ukrainian].
Ekspozytsiia Deutsches Historisches Museum (Berlin). (From the personal archive of the authors).
Memorial na Tirhardenshtrasse, 4. Рoklykannia na odnomu zi stendiv na Landesarchiv NRW – D107/73 M5. (From the personal archive of the authors).
Petriuk, P., Petriuk, O. (2011). Psykhiatriia za natsyzmu: nasylnytska sterylizatsiia dushevnokhvorykh ta inshykh osib. Povidomlennia 2. Psykhichne zdorovia. Vyp. 1. S. 54–62. URL: http://www.psychiatry.ua/articles/paper397.htm (Accessed 18 March 2024). [in Russian].
Petriuk, P., Petriuk, O. (2011). Psykhiatriia za natsyzmu: provedennia «Aktsii T-4» z aktyvnoiu uchastiu psykhiatriv. Povidomlennia 3. Psykhichne zdorovia. Vyp 2. S. 53–63. URL: https://web.archive.org/web/20130113063141/http://www.psychiatry.ua/articles/paper398.htm (Accessed 19 March 2024). [in Russian].
Porksen, N., Heiko W. 1984. "'Geistig Minderwertig...': Lebensvernichtung in der Psychiatrie: Die Heil- und Pflegeanstalt Luneburg." Heimat, Heide, Hakenkreuz. Luneburgs Weg ins Dritte Reich, edited by Luneburger Arbeitskreis "Machtergreifung." Hamburg: VSA-Verlag. Pp. 163-71. [in German].
Prohrama evtanazii ta operatsiia T 4. Entsyklopediia Holokostu. URL: https://encyclopedia.ushmm.org/content/ru/article/euthanasia-program (Accessed 27 March 2024). [in Ukrainian].
Jahre Landeskrankenhaus Lüneburg. Landeskrankenhaus Lüneburg (Hg.). Lüneburg (2001). https://www.luenepedia.de/wiki/Psychiatrische_Klinik_L%C3%BCneburg (Accessed 28 March 2024). [in German].
Binding, K., Hoche, A. (2012) Allowing the destruction of Life Unworthy of Life Its Measure and Form. 120 p. [in English].
Böhme, K., Lohalm, U. (Hg.). (1993). Wege in den Tod. Hamburgs Anstalt Langenhorn und die Euthanasie in der Zeit des Nationalsozialismus. Hamburg. 512 p. [in German].
Chase, J. (2017). Remembering the «forgotten victims» of Nazi «euthanasia» murders. Deutsche Welle, 2017. https://www.dw.com/en/remembering-the-forgotten-victims-of-nazi-euthanasia-murders/a-37286088 (Accessed 27 March 2024). [in English].
Die nationalsozialistische «Euthanasie»-Aktion «T4» und ihre Opfer. Geschichte und ethische Konsequenzen für die Gegenwart, (herausgegeben von Maike Rotzoll und andere). 2010, Paderborn. 463 p. [in German].
Diner, D. (2000). Beyond the Conceivable: Studies on Germany, Nazism, and the Holocaust. University of California Press. 286 p. [in English].
Engelbracht, Gerda. (1994). Zur Tötung von Patienten und Patientinnen in der Bremer Nervenklinik während. Sozialpsychiatrische Informationen, Nr. 1, Bonn. 35–39. [in German].
Finzen, Asmus. (1983). Auf dem Dienstweg. Die Verstrickung einer Anstalt in die Tötung psychisch Kranker. Rehburg-Loccum. 133 p. [in German].
Friedlander, Henry. (2002). Der Weg zum NS-Genozid. Von der Euthanasie zur Endlösung. Berlin Verlag, Berlin. 624 p. [in German].
Justiz und NS-Verbrechen. Sammlung deutscher Strafurteile wegen nationalsozialistischer Tötungsverbrechen 1945–1966, Hg.: Adelheid L. Rüter-Ehlermann u. a., Redaktion Fritz Bauer u. a., Band 1–22, Amsterdam 1968–1981. [in German].
Klee, E. (1983) «Euthanasie» im NS-Staat. Die «Vernichtung lebensunwerten Lebens». S. Fischer, Frankfurt. 502 p. [in German].
Letters and memoranda from the euthanasia program, including reports of specific actions and reactions in localities. URL: https://nuremberg.law.harvard.edu/documents/2615-letters-and-memoranda-from?q=martin+bormann#p.3 (Accessed 25 March 2024). [in English].
Lüneburg (Landes-Heil-und Pflegeanstalt Lüneburg) https://www.uvm.edu/~lkaelber/children/lueneburg/lueneburg.html. [in German].
Porksen, N., Heiko W. (1984). «Geistig Minderwertig...»: Lebensvernichtung in der Psychiatrie: Die Heil- und Pflegeanstalt Luneburg". Heimat, Heide, Hakenkreuz. Luneburgs Weg ins Dritte Reich, edited by Luneburger Arbeitskreis "Machtergreifung." Hamburg: VSA-Verlag. Pp. 163-71. [in German].
Projekt Geschichte der Ihnestr. 22. URL: https://www.polsoz.fu-berlin.de/en/polwiss/gesch-ihne22/index.html (Accessed 16 March 2024). [in German].
Reiter, R. (1996). Nationalsozialismus und Moral. Die «Pflichtenlehre» eines Verbrecherstaates. Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag. 214 p. [in German].
Reiter, R. (2005). Psychiatrie im Nationalsozialismus und die Bildungs- und Gedenkstätte “Opfer der NS-Psychiatrie” in Lüneburg. Marburg. 246 p. [in German].
Remembering the «Forgotten victims» of Nazi «Euthanasia» murders. URL: https://avim.org.tr/en/Bulten/REMEMBERING-THE-FORGOTTEN-VICTIMS-OF-NAZI-EUTHANASIA-MURDERS (Accessed 23 March 2024). [in English].
Rubenfeld, S. (2017) Medicine after the Holocaust. URL: https://www.tmc.edu/news/2017/04/medicine-after-the-holocaust [in English].
Söhner, F., Cranach, V., & Fangerau, M., Becker, T. (2017). After the Action T4: "Regionalized euthanasia" in the Günzburg Psychiatric Hospital. Nervenarzt. Sep; 88 (9):1065-1073. doi: 10.1007/s00115-016-0190-1. [in German].
Steger, F., Görgl, A., & Strube, W., Winckelmann, HJ., Becker, T. (2010). The role of the "Heil- und Pflegeanstalt" (state hospital) Günzburg in the context of the "Aktion-T4". Psychiatr Prax. Sep;37(6):300-5. doi: 10.1055/s-0030-1248439. [in German].
Steger, F., Gorgl, A., Strube, W. (2011). Die «Aktion-T4». Der Nervenarzt 82 (11):1476–1482. Universität Augsburg. [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вікторія Венгерська, Іван Ковальчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
