ГЕНДЕРНА СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ ОБРАЗУ ЖІНКИ У КІНЕМАТОГРАФІ ЗА ЧАСІВ РЕЖИМУ Ф. ФРАНКО
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112077Ключові слова:
режим Ф. Франко, гендерні стереотипи, моделі поведінки, нормативність, жіноча тілесність, іспанський кінематографАнотація
Мета статті полягає в аналізі гендерних стереотипів у зображенні жіночих образів та використання жіночої тілесності з метою формування нових статево-рольових моделей. Методологія дослідження базується на принципах історизму, багатофакторності та об’єктивного пізнання. На теоретичному рівні дослідження були застосовані аналітичний, синтетичний методи та абстрагування; використано методичні прийоми порівняння, групування окремих елементів явища за певним критерієм. Для написання статті була використана методологія жіночої історії, історії тілесності та гендерних студій; застосовані загальнонаукові методи дослідження: системно-структурний, метод періодизації, ретроспективний, історико-генетичний. Наукова новизна полягає у застосуванні гендерного підходу для аналізу стереотипізації зображення жіночих образів і тілесності у кінематографі Іспанії за режиму Ф. Франко. Висновки. Результати здійсненого дослідження дозволяють зробити висновок про широке використання гендерних стереотипів при зображенні жіночої тілесності в кінематографі, а також специфіку демонстрації жіночих образів та використання кліше залежно від етапів функціонування режиму Ф. Франко. Характерними ознаками першого періоду франкістського режиму були мілітаризм, націоналізм, концепція «Хрестового походу проти комунізму». У кінематографі це виражалось через сувору цензуру щодо зображення жіночої тілесності.
Специфікою періоду автаркії була апеляція до історії, релігії та патріотизму. Жінки, які на кіноекранах втілювали «справжні іспанські чесноти», мали виглядати та поводитись скромно, в рамках загальноприйнятих норм. Розкутість, відвертий одяг, яскравий макіяж та інші атрибути еротизації жіночого образу слугували маркерами небезпеки. Але наприкінці цього періоду почався відхід від суворих рамок внаслідок змін, які відбулись у суспільстві. На останньому етапі режиму Ф. Франко відбулась лібералізація практично всіх сфер життя. В цей період суттєво знизився тиск цензури, кліше та гендерні стереотипи попередніх періодів втратили актуальність, натомість у кінематографі з’явились нові жіночі образи. У сюжетах кінокартин з’явились модерні засоби виразності, а зображення жіночої тілесності позбавилось колишніх суворих обмежень і відповідало загальноєвропейським тенденціям.
Посилання
Джерела та література
Altar Mayor (1944), available at: https://www.youtube.com/watch?v=V_dqyRyGujc
(accessed: 1 April 2023).
Álvarez Rodrigo, Á. (2018). Las estrellas cinematográficas, modelos heterodoxos de género bajo el primer franquismo. La construcción de la imagen de Amparo Rivelles, Comunicación y espectáculo: actas del XV Congreso de la Asociación de Historiadores de la Comunicación, Universidade do Porto, pp. 150-167.
Alvarez Rodrigo, Á. (2019). La construcción de las estrellas cinematográficas bajo el primer franquismo desde una perspectiva de género, Universitat de València, València.
Amador Carretero, M.P. (2010). La sexualidad en el cine español durante el primer franquismo, Fotocinema: revista científica de cine y fotografía, pp. 3-22.
Bloch-Robin, M. (2020). Cine, ideología y género: la “femme fatale ” al servicio de la falsificación de la historia en Mare Nostrum (Rafael Gil, 1948), Iberic@l, no18, Genre et Images dans le monde Ibéro-américian II, pp. 29-44.
Buron, E. (2015). Imagen de la mujer en el cine del tardofranquismo : análisis de cinco películas de los años sesenta, Université d’Angers, Angers.
Búsqueme a esa chica (1964), available at: https://www.dailymotion.com/search/B%C3%BAsqueme%20a%20esa%20chica%20(1964)/videos (accessed: 4 April 2023).
Cielo negro (1951), available at: https://www.youtube.com/watch?v=MJ2AXe0quRo (accessed: 2 April 2023).
¡Cómo está el servicio! (1968), available at: https://www.tokyvideo.com/es/video/como-esta-el-servicio-1968 (accessed: 2 April 2023).
El Último Cuplé (1957), available at: https://www.youtube.com/watch?v=JgMcvZZ5o-k (accessed: 2 April 2023).
Gil Gascón, F. (2009). Construyendo a la mujer ideal: mujer y censura cinematográfica durante el franquismo (1939-1963), Universidad Complutense de Madrid, Madrid.
¡Harka! (1941), available at: https://www.youtube.com/watch?v=KLq_9KHId-A (accessed: 1 April 2023).
Huerta Floriano, M.Á. and Pérez Morán, E. (2015). Cine y sociedad: la construcción de los personajes masculinos y femeninos en el “landismo” tardofranquista, Arbor, 191(773), pp. a243-a243.
Jurado, J. (2018). Mujer, roles de género y política de premios en el cine español (1940-1959), Investigaciones Feministas, 9(1), pp. 119-135.
Pereira-Baena, F.J. (2016). Imágenes de mujeres: un juego de miradas en el objetivo de la cámara franquista (1940-1951), UMA Editorial, Universidad de Málaga, Malaga.
Reeser, V. (2019). Exploring Female Identity in Francoist Spain, History Review: Journal of Undergraduate Historians, Vol. 26 Article 4, pp. 74-101.
Torres Martín, J.L. (2015). El nacionalcatolicismo en el cine. El reflejo fílmico de la construcción identitaria femenina en la dictadura franquista, Universidad de Málaga, Málaga.
Viera Delgado, A.M. (2013). Arquetipos de mujer en el Cine Español de los años 50, Revista Latente: Revista de Historia y Estética del Audiovisual, (11), pp. 55-84.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Юлія Бачинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).