КАМІННІ ЧАВУННІ ПЛИТИ КОРОЛІВСТВА ФРАНЦІЯ КІНЦЯ XV – ПОЧАТКУ XVI СТ.: КЛІМАТИЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ КОНТЕКСТИ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112078Ключові слова:
«Малий льодовиковий період», Франція, фаєрбек, камінні плитиАнотація
Мета статті полягає у дослідженні та описі камінних чавунних плит кінця XV – початку XVI ст., що походять з Королівства Франція: визначити стиль, технічні аспекти виготовлення, а також природно-кліматичні, культурні та історичні контексти, що вплинули на розвиток та поширення камінних плит. Методологія. Під час підготовки статті використані базові принципи історичного та культурологічного пізнання. Зокрема автором застосовується епіграфіка для декодування й інтерпретації надписів та символів на фаєрбеках, структурний аналіз для визначення фізичних характеристик плити, контекстуальний аналіз, картографування та датування. Наукова новизна. Робота присвячена дослідженню та опису низки камінних плит, що були виготовлені наприкінці XV – початку XVI ст. у Королівстві Франція. Ці камінні плити є унікальними, адже не входять у жоден відомий нині каталог французьких геральдичних камінних плит. Зокрема досліджено місця їх ймовірного виготовлення, описано суспільно-економічний контекст регіону походження, а також описано кліматичні умови, що стали однією з причин появи фаєрбеків у різних регіонах Західної Європи у період Пізнього Середньовіччя. Висновки. Поява перших литих чавунних плит припала на період завершення Пізнього Середньовіччя, коли наступив «мінімум Шперера» – холодний період у Європі, що був викликаний вибуховим вулканізмом та зниженням сонячного опромінення. Сьогодні камінні чавунні плити можуть слугувати одними з проксі-джерел, тобто непрямими джерелами, та свідченнями змін клімату в епоху Пізнього Середньовіччя та Раннього Нового часу. На основі досліджень фаєрбеків можна прослідкувати етапи розвитку залізорудної промисловості, якісні зовнішні зміни, їх оздоблення, у міру того, як вони стали все частіше використовуватись у помешканнях дворянства та фермерів, а також в абатствах Західної Європи.
Посилання
Джерела та література
Дейвіс, Н. (2008). Європа. Історія. Київ: Основи. 1463 с.
Стенгоуп, Ф., граф Честерфілд. (2022). Листи до сина. Львів: Апріорі. 258с.
Camenisch, C., Keller, K., Salvisberg, M., Amann, B., Bauch, M. (2016). The early Spörer Minimum – a periode of extraordinary climate and socio-economic changes in Western and Central Europe / Climate of the Past Discussions, p. 2107-2126.
Carpentier, H. (1912). Plaques de cheminées. T.1. Paris. 474 p.
de Verneilh, J. (1877). Les anciennes forges du Périgord et du / Revue des sociétés savantes des départements. Sixième série. Tome IV. Annèe 1876. – 2 semestre. Paris: Impimerie nationale, p. 537-560.
Garnier, E. (2010). Les Dérangements du Temps. 500 ans de chaud et de froid en Europe. Plon. 244 p.
Havard, H. (1887-1890). Dictionnaire de l’Ameublement et de la Décoration. Depuis le XIII siècle jusqu’à nos jours. T.1. A-C. Paris: Maison Quantin.
Lartigaut, J. (1978). Les Campagnes du Quercy après la querre de Cent ans: vers 1440 – vers 1500. Annales du Midi. pp. 214-217.
Le Roy Ladurie, E. (1969). Les paysans de Languedoc. Paris: Flammarion. 383 p.
Moriceau, J-M. (2023). La Mémoire des Croquants. Chroniques de la France des campagnes 1435-1652. Paris: Texto. 864 p.
Mousnier, M. (2000). L’artisan au village. Dans l’Europe médiévale et moderne / Matthieu Arnoux. Fer dans un village médiéval (11e – 15e siècles). Toulouse: Flaran, p.187-202.
Mousnier, M. (2000). L’artisan au village. Dans l’Europe médiévale et moderne / Marie-Christine Bailly-Maître. Forges villageoises, forges minières : étude comparée. Toulouse: Flaran, p. 203-218.
Mousnier, M. (2000). L’artisan au village. Dans l’Europe médiévale et moderne / Catherine Verna. Forgerons de village: quelques témoignages béarnais des XIVe et XVe siecles. Toulouse: Flaran, p. 219-238.
Peyronnet, E. (1958). Les anciennes forges du Périgord. Bordeaux: Delmas. 366 p.
Pfister, C. (1999). Wetternachhersage. 500 Jahre Klimavariationen und Naturkatastrophen (1496–1995). Bern – Stuttgart – Wien: Verlag Paul Haupt. 304 p.
Pfister, C., Wanner, H. (2021). Climate and Society in Europe – the Last Thousand Years. Printed in Austria. 1st edition: Haupt Verlag. 397 p.
Racinet, A., DuPont-Auberville, A. (2023). The World of Ornament (Completle coloured reprint of: l’Ornement polychrome (1869-1888) / l’Ornement des tissus (1877). Introduction by David Batterbam. Köln: Taschen. 528 р.
Zimmermann, R., Günther, K. (1982). Metallurgie und Werkstofftechnik. Ein Wissensspeicher. Leipzig: VEB Deutscher Verlag für Grundstoffindustrie, 1977. 381 p.
References
Deivis, N. (2008). Yevropa. Istoriia. Kyiv: Osnovy, p. 1478. [in Ukrainian].
Stenhoup, F., hraf Chesterfild. (2022). Lysty do syna. Lviv: Apriori. 248 р. [in Ukrainian].
Camenisch, C., Keller, K., Salvisberg, M., Amann, B., Bauch, M. (2016). The early Spörer Minimum – a periode of extraordinary climate and socio-economic changes in Western and Central Europe / Climate of the Past Discussions, p. 2107-2126.
Carpentier, H. (1912). Plaques de cheminées. T.1. Paris. 474 p. [in French]
de Verneilh, J. (1877). Les anciennes forges du Périgord et du / Revue des sociétés savantes des départements. Sixième série. Tome IV. Annèe 1876. – 2 semestre. Paris: Impimerie nationale, p. 537-560. [in French]
Garnier, E. (2010). Les Dérangements du Temps. 500 ans de chaud et de froid en Europe. Plon. 244 р. [in French]
Havard, H. (1887-1890). Dictionnaire de l’Ameublement et de la Décoration. Depuis le XIII siècle jusqu’à nos jours. T.1. A-C. Paris: Maison Quantin. [in French]
Lartigaut, J. (1978). Les Campagnes du Quercy après la querre de Cent ans: vers 1440 – vers 1500. Annales du Midi. pp. 214-217. [in French]
Le Roy Ladurie, E. (1969). Les paysans de Languedoc. Paris: Flammarion. 383 р. [in French]
Moriceau, J-M. (2023). La Mémoire des Croquants. Chroniques de la France des campagnes 1435-1652. Paris: Texto. 864 р. [in French]
Mousnier, M. (2000). L’artisan au village. Dans l’Europe médiévale et moderne / Matthieu Arnoux. Fer dans un village médiéval (11e – 15e siècles). Toulouse: Flaran, p.187-202. [in French]
Mousnier, M. (2000). L’artisan au village. Dans l’Europe médiévale et moderne / Marie-Christine Bailly-Maître. Forges villageoises, forges minières : étude comparée. Toulouse: Flaran, p. 203-218. [in French]
Mousnier, M. (2000). L’artisan au village. Dans l’Europe médiévale et moderne / Catherine Verna. Forgerons de village: quelques témoignages béarnais des XIVe et XVe siecles. Toulouse: Flaran. p. 219-238. [in French]
Peyronnet, E. (1958). Les anciennes forges du Périgord. Bordeaux: Delmas. 366 р. [in French]
Pfister, C. (1999). Wetternachhersage. 500 Jahre Klimavariationen und Naturkatastrophen (1496–1995). Bern – Stuttgart – Wien: Verlag Paul Haupt. 304 р. [in French]
Pfister, C., Wanner, H. (2021). Climate and Society in Europe – the Last Thousand Years. Printed in Austria. 1st edition: Haupt Verlag. 397 р. [in English]
Racinet, A., DuPont-Auberville, A. (2023). The World of Ornament (Completle coloured reprint of: l’Ornement polychrome (1869-1888). l’Ornement des tissus (1877). Introduction by David Batterbam. Köln: Taschen. 528 р. [in English]
Zimmermann, R., Günther, K. (1982). Metallurgie und Werkstofftechnik. Ein Wissensspeicher. Leipzig: VEB Deutscher Verlag für Grundstoffindustrie, 1977. 381 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Тарас Батенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).