РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ ПРИСЯЖНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ ЗА СУДОВОЮ РЕФОРМОЮ 1864 Р. (НА ПРИКЛАДІ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112082Ключові слова:
окружний суд, поляки, Правобережна Україна, судова реформа, євреї, інститут присяжних засідателівАнотація
Метою роботи є дослідженні механізмів впровадження інституту присяжних засідателів та їх особливості на території Правобережної України, за судовою реформою 1864 р. Методологія дослідження ґрунтується на базових принципах історичного дослідження: історизму, науковості, об’єктивності, соціального підходу. Для досягнення поставленої мети застосовувалися історико-порівняльний (для визначення відмінностей впровадження судової реформи на Правобережжі) та історико-системний (дозволив дослідити особливості процесу впровадження інститут присяжних засідателів) методи та методи національних студій. Наукова новизна полягає у з’ясуванні впливу етнічного та політичного чинників на запровадження інституту присяжних засідателів за судовою реформою 1864 р. у регіональному вимірі. Висновки. Судова реформа 1864 р. докорінно змінила стару, станову імперську судову систему і сприяла запровадженню частини європейських принципів у судочинстві. Важливим нововведенням став інститут присяжних засідателів, який повинен був забезпечити рівність усіх підданих перед законом, незалежність від місцевої адміністрації тощо. Однак етнічні та політичні чинники розвитку Правобережної України внесли корективи у темпи та способи впровадження судової реформи. Особливості впровадження інституту присяжних засідателів насамперед були продиктовані недовірою до польського та єврейського населення. Були створені умови та застосовані обмеження, спрямовані на уникнення формування більшості у суді присяжних представниками етнічних меншин, як стверджувалось, нелояльних до влади. На практиці реалізація судової реформи не була здійснена рівномірно і у повному обсязі: один з головних принципів виборності, так і залишився недоступний для різних категорій мешканців регіону, судочинство продовжувало залежати від місцевої адміністрації, а значна частина населення Правобережжя була позбавлена права брати участь у правосудді в ролі присяжних засідателів.
Посилання
Джерела та література
Колмаков, Н. (1872). Записка про судову реформу у Західному краї взагалі і зокрема у Київській губернії. Київ: Типографія М. П. Фріца, 32 с. [російською мовою].
Левчук, Ю., Яцишин, М. (2021). Київська судова палата в державному механізмі Російської імперії (1880-1917): історико-правове дослідження. Луцьк: Вежа-Друк, 172 с.
Максимов, О. (2011). Особливості призначення євреїв присяжними засідателями окружних судів Правобережної України в умовах судової реформи 1864р. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «ХХ століття – етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту», 140–146.
Максимов, О. (2016). Житомирський окружний суд у системі реалізації судової реформи 1864 року в Правобережній україні. Дис. канд. іст. наук, Житомирський державний університет імені Івана Франка, 240 с.
Певзнер, Б. (1880). Збірник узаконень та рішень Сенату 1865-1880 рр. щодо запровадження судової реформи у Західному краї. Житомир: Волинська губернська друкарня, 106 с. [російською мовою].
Права і обов'язки присяжних засідателів викладені в судових статутах 20 листопада 1864 року (1867). Санкт-Петербург: Типографія Є. Веймара, 49 с. [російською мовою].
Скуратович, І. (2014). Значення підготовчого етапу у прийнятті судової реформи 1864 р. Форум права, № 3, 346–351.
Судові статути 20 листопада 1864 року (1864). Санкт-Петербург: Державна канцелярія, 455 с. [російською мовою].
Товстолес, Н. (1916). Заснування судових установ. Петроград: Видавництво І. Зубкова, 930 с. [російською мовою].
Центральний державний історичний архів України, ф. 442, оп. 1, спр. 425 (ч. 1), 180 арк.
Центральний державний історичний архів України, ф. 442, оп. 1, спр. 425 (ч. 9), 75 арк.
Центральний державний історичний архів України, ф. 442, оп. 517, спр. 329, 58 арк.
Центральний державний історичний архів України, ф. 442, оп. 534, спр. 282, 290 арк.
Шандра, В. (2014). Соціальні та політичні наслідки для україни польського Січневого повстання 1863 р. Український історичний журнал, № 1, 106–119.
Шандра, В., Аркуша, О. (2022). Україна в XIX столітті: доба модернізації. Київ: Академперіодика, 706 с.
Щербина, П. (1974). Судова реформа 1864 року на Правобережній Україні. Львів: Вища школа, 190 с.
Щоденник П. А. Валуєва міністра внутрішніх справ: 1865–1876 (1961). Москва: Академія наук СРСР. Т. 2, 587 с. [російською мовою].
Baberowski, J., (2006). Law, the judicial system and the legal profession. The Cambridge history of Russia. Volume II Imperial Russia, 1689–1917, 344–369.
Foster, D., (1882). Advantages of the Jury System. The North American Review, № 312, 447–460. DOI: https://www.jstor.org/stable/25118214
Kucherov, S., (1950). The Jury as Part of the Russian Judicial Reform of 1864. The American Slavic and East European Review, № 2, 77–90. DOI: https://www.jstor.org/stable/2491600
Vengerska, V., Zhukovskyi, O., Maksymov, O. (2020). Estates in the activities of judicial institutions and penitentiary establishments in right-bank Ukraine (1864–1914). Intermarum: history, policy, culture, № 7, 7–28.
Wortman, R. (2013). Russian Monarchy and the Rule of Law: New Considerations of the Court Reform of 1864: Russian Monarchy: Representation and Rule, Boston: Academic Studies Press, 3–32. DOI: https://www.jstor.org/stable/j.ctt21h4wbq.6?seq=1
Żurko, J. (2022). Historia ławy przysięgłych i jej przyszłość w sprawach karnych. The Legal Culture, № 5. DOI: https://doi.org/10.37873/legal.2022.5.100
References
Baberowski, J. (2006). Law, the judicial system and the legal profession. The Cambridge history of Russia. Volume II Imperial Russia, 1689–1917, 344–369.
Foster, D. (1882). Advantages of the Jury System. The North American Review, № 312, 447–460. DOI: https://www.jstor.org/stable/25118214
Kolmakov, N. (1872). Zapyska pro sudovu reformu u Zakhidnomu krai vzahali i zokrema u Kyivskii hubernii. Kyiv: Typohrafiia M. P. Fritsa, 32 s. [in russian].
Kucherov, S. (1950). The Jury as Part of the Russian Judicial Reform of 1864. The American Slavic and East European Review, № 2, 77–90. DOI: https://www.jstor.org/stable/2491600
Levchuk, Yu., Yatsyshyn, M. (2021). Kyivska sudova palata v derzhavnomu mekhanizmi Rosiiskoi imperii (1880-1917): istoryko-pravove doslidzhennia. Lutsk: Vezha-Druk, 172 s.
Maksymov, O. (2011). Osoblyvosti pryznachennia yevreiv prysiazhnymy zasidateliamy okruzhnykh sudiv Pravoberezhnoi Ukrainy v umovakh sudovoi reformy 1864r. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «XX stolittia – etnonatsionalnyi vymir ta problemy Holokostu», 140–146.
Maksymov, O. (2016). Zhytomyrskyi okruzhnyi sud u systemi realizatsii sudovoi reformy 1864 roku v Pravoberezhnii ukraini. Dys. kand. ist. nauk, Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka, 240 s.
Pevzner, B. (1880). Zbirnyk uzakonen ta rishen Senatu 1865-1880 rr. shchodo zaprovadzhennia sudovoi reformy u Zakhidnomu krai. Zhytomyr: Volynska hubernska drukarnia, 106 s. [in russian].
Prava i oboviazky prysiazhnykh zasidateliv vykladeni v sudovykh statutakh 20 lystopada 1864 roku (1867). Sankt-Peterburh: Typohrafiia Ye. Veimara, 49 s. [in russian].
Shandra, V. (2014). Sotsialni ta politychni naslidky dlia ukrainy polskoho Sichnevoho povstannia 1863 r. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, № 1 106–119.
Shandra, V., Arkusha, O. (2022). Ukraina v XIX stolitti: doba modernizatsii. Kyiv: Akademperiodyka, 706 s.
Shcherbyna, P. (1974). Sudova reforma 1864 roku na Pravoberezhnii Ukraini. Lviv: Vyshcha shkola, 190 s.
Shchodennyk P. Valuieva ministra vnutrishnikh sprav: 1865–1876 (1961). Moskva: Akademiia nauk SRSR. T. 2, 587 s. [in russian].
Skuratovych, I. (2014). Znachennia pidhotovchoho etapu u pryiniatti sudovoi reformy 1864 r. Forum prava, № 3, 346–351.
Sudovi statuty 20 lystopada 1864 roku (1864). Sankt-Peterburh: Derzhavna kantseliariia, 455 s. [in russian].
Tovstoles, N. (1916). Zasnuvannia sudovykh ustanov. Petrohrad: Vydavnytstvo I. Zubkova, 930 s. [in russian].
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, f. 442, op. 1, spr. 425 (ch. 1), 180 ark.
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, f. 442, op. 1, spr. 425 (ch. 9), 75 ark.
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, f. 442, op. 517, spr. 329, 58 ark.
Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, f. 442, op. 534, spr. 282, 290 ark.
Vengerska, V., Zhukovskyi, O., Maksymov, O. (2020). Estates in the activities of judicial institutions and penitentiary establishments in right-bank Ukraine (1864–1914). Intermarum: history, policy, culture, № 7, 7–28.
Wortman, R., (2013). Russian Monarchy and the Rule of Law: New Considerations of the Court Reform of 1864: Russian Monarchy: Representation and Rule, Boston: Academic Studies Press, 3–32. DOI: https://www.jstor.org/stable/j.ctt21h4wbq.6?seq=1
Żurko, J., (2022). Historia ławy przysięgłych i jej przyszłość w sprawach karnych. The Legal Culture, № 5. DOI: https://doi.org/10.37873/legal.2022.5.100
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Оксана Попова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
