ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ВЗАЄМОДІЇ ФЕМІНІЗМУ ТА НАЦІОНАЛІЗМУ (УКРАЇНСЬКИЙ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД)

Анотація

Мета статті – дослідити історичний контекст взаємодії націоналізму та фемінізму в Україні (наприкінці ХІХ – 30-і рр. ХХ ст.), проаналізувати їх співвідношення та взаємовпливи, а також визначити, яким чином ці ідеологічні напрямки впливали на формування української національної ідентичності та становлення жіночого руху.

Методологія. У запропонованому дослідженні використовувалися методи історико-генетичного, історико-порівняльного та історико-системного аналізу для вивчення історичного контексту взаємодії фемінізму та націоналізму в Україні. Окрім того, для аналізу творів представників національного та жіночого рухів використовувались методи інтелектуальної історії. Метод гендерних студій, зокрема інтерсекційність, дозволив дослідити особливості українського жіночого руху в період бездержавності, коли українські жінки піддавалися перехресній дискримінації на основі статевих і національних ознак.

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі взаємодії націоналізму та фемінізму в умовах бездержавності та національно-визвольної боротьби на зламі ХІХ - ХХ ст. Здійснена спроба типологізації українського жіночого руху в контексті порівняння з іншими феміністичними рухами, що дозволяє краще зрозуміти особливості його розвитку в рамках загальносвітових тенденцій. Дослідження розширює розуміння соціокультурних і політичних процесів, що вплинули на формування української національної ідентичності та феміністичного руху.

Висновки. Націоналізм і фемінізм на межі ХІХ – ХХ ст. були тісно взаємопов’язані. У контексті Східної Європи фемінізм часто підпорядковувався національним інтересам, де боротьба за незалежність переважала над гендерними питаннями. Участь жінок у націоналістичних рухах сприяла розвитку феміністичної думки, хоча на початкових етапах їхня діяльність не ставила під сумнів патріархальні норми. Національно-визвольні прагнення стали чудовим тлом та стимулом для  діяльності жінок. Участь жінок у національно-визвольній боротьбі сприяла їх включенню у феміністичний дискурс та зміцненню їхнього прагнення до соціальних змін, спрямованих на покращення становища жінок. Український жіночий рух поєднував ідеї рівності з національною свідомістю, де досягнення гендерної рівності ставилося в контексті здобуття національної незалежності.