ДІТОЗГУБНИЦТВО ЯК НАСЛІДОК ПОЗАШЛЮБНИХ СТОСУНКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТРАДИЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112093Ключові слова:
дітозгубництво, дітовбивство, громадський контроль, жінка, модерний період, незакононароджені діти, позашлюбне материнство, Правобережна Україна, Житомирський окружний суд, Волинська губерніяАнотація
Метою роботи є дослідження явища дітозгубництва як наслідок позашлюбних стосунків; воно спрямоване на реконструкцію суспільного уявлення про позашлюбне материнство і виявлення причин поширеності девіантних форм жіночої поведінки, які призводили до смерті небажаної дитини. Методологія дослідження базується на методах соціальної історії, жіночих студій, історії повсякдення, що дозволяє висвітлити особливості досліджуваної проблематики. Наукова новизна полягає у виявленні взаємозв’язку між явищем дітозгубництва та наслідками позашлюбних стосунків у контексті регіональних особливостей Правобережної України ХІХ ст., а також у введенні до наукового обігу раніше не опублікованих джерел. Висновки. Позашлюбні стосунки не були абсолютно заборонені в українському традиційному суспільстві та перебували під впливом подвійної моралі: зокрема, у традиційні культурі толерувались дошлюбні стосунки під час вечорниць, але народження дітей мало відбуватися лише у шлюбі. Найпоширенішими причинами вступу жінок у позашлюбні інтимні стосунки були обіцянки чоловіків одружитися, а також прагнення самих жінок підвищити шанси на одруження та покращення матеріального становища. Однак після настання вагітності, чоловіки часто відмовлялися від відповідальності. Найбільш вразливими категоріями жіноцтва виявилися молоді дівчата, вдови, солдатки, формально одружені жінки, які під впливом страху та сорому перед громадою приховували свою вагітність, не зверталися за допомогою під час пологів, що призвело до поширення дітозгубництва. Крім цього, дітозгубництво постає як одна з форм приховування небажаного материнства, поряд з абортами, дітовбивствами та залишенням новонароджених. Таким чином, усі форми девіантної поведінки, спрямованої проти життя дитини, свідчать, що позашлюбні стосунки не були рідкісним явищем в українському суспільстві, проте суворі моральні приписи змушували жінок приховувати наслідки такої інтимної свободи ціною дитячого життя.
Посилання
Borodenko, O. (2020). Shliub i rodyna pravoslavnoho naselennia Livoberezhnoi Ukrainy druhoi polovyny XVIII – pershoi polovyny XIX stolittia: Sotsialno-demohrafichnyi aspekt: Monohrafiia. Odesa: Vydavnychyi dim "Helvetyka", 622 s.
Demchuk, S. (2023). Doba postiv i karnavaliv. Yak zhyly, pyly i kokhalysia u seredniovichchi. Kyiv: Vikhola, 336 s.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 464, 86 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 852, 56 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 885, 47 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 15, spr. 920, 52 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 16, spr. 1844, 69 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 16, spr. 2382, 32 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 16, spr. 2453, 71 ark.
Derzhavnyi arkhiv Zhytomyrskoi oblasti, f. 24, op. 16, spr. 2454, 58 ark.
Ditovbyvstvo (1885). Kyianyn, 247, p. 2 [in russian].
Ihnatenko, I. (2023). Tilo, seks, shliub. Istoriia intymnykh stosunkiv v ukrainskykh tradytsiiakh. Kyiv: Vikhola, 256 s.
Kis, O. (2012). Zhinka v tradytsiinii ukrainskii kulturi (druha polovyna KhIKh - pochatok KhKh st.). Lviv: NAN Ukrainy. In-t narodoznavstva, 287 s.
Kruhliak, M. (2021). Aborty v pidrosiisʹkii Ukraini v XIX – pochatku XX st.: modernizatsiia vs tradytsiina kultura. Visnyk Natsionalʹnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy “Kyivsʹkyi politekhnichnyi instytut”. Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, 1(35), 30–35.
Levytskyi, O. (1889). Narysy starodavnoho pobutu Volyni ta Ukrainy. Kyivska starovyna, 27(11), 350–368. [in russian].
Markevych, A. (1884). Miry proty vechornytsʹ i kulachnykh boiv v Malorossii. Kyivska starovyna, 10(9), 177–180. [in russian].
Masliichuk, V. (2008). Ditozghubnytstvo na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini u druhii polovyni XVIII st. Kharkiv: Kharkivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby, 128 s.
Obladen, M. (2016). From Crime to Disease: Laws on Infanticide in the Modern Era. Neonatology, 3(109), 170-176.
Rukh naselennia v Yevropeiskii Rosii. Statystychni tablytsi za 1885 rik. Sankt-Peterburh : Tsentr. stat. kom. M-va vnutr. sprav, 1890. 211 s. [in russian].
Rukh naselennia v Yevropeiskii Rosii. Statystychni tablytsi za 1890 rik. Sankt-Peterburh : Tsentr. stat. kom. M-va vnutr. sprav, 1895. 211 s. [in russian].
Rukh naselennia v Yevropeiskii Rosii. Statystychni tablytsi za 1896 rik. Sankt-Peterburh : Tsentr. stat. kom. M-va vnutr. sprav, 1899. 211 s. [in russian].
Rukh naselennia v Yevropeiskii Rosii. Statystychni tablytsi za 1900 rik. Sankt-Peterburh : Tsentr. stat. kom. M-va vnutr. sprav, 1906. 211 s. [in russian].
Rukh naselennia v Yevropeiskii Rosii. Statystychni tablytsi za 1905 rik. Sankt-Peterburh : Tsentr. stat. kom. M-va vnutr. sprav, 1914. 251 s. [in russian].
Rukh naselennia v Yevropeiskii Rosii. Statystychni tablytsi za 1910 rik. Sankt-Peterburh : Tsentr. stat. kom. M-va vnutr. sprav, 1916. 251 s. [in russian].
Sudova khronika (1883). Kyianyn, 195, s. 2. [in russian].
Ulozhennia pro pokarannia kryminalʹni ta vypravni (1885). Sankt-Peterburg: Typohrafiia M. M. Stasiulevycha. 717 s. [in russian].
Vislich, T. (2024). Liuboshchi. Shliub ta seksualne zhyttia selian Rechi Pospolytoi XVII–XVIII stolittiv. Lviv: Lokalna istoriia, 376 s.
Yastrebov, V. (1896). Novi dani pro soiuz neodruzhenoi molodi na pivdni Rosii. Kyivska starovyna, 55(10), 110–128. [in russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).