ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА ТА ОНТОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ РАМКИ ТА АНАЛІТИЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112098Ключові слова:
колективна пам’ять, історична політика, онтологічна безпека, мнемонічна тривога, транснаціональна політика пам’яті, європейська пам’ять, аффірмативна і дидактична історія, мастер-наратив, війни пам’яті, інструменталізація минулогоАнотація
Мета: запровадити до наукового обігу в студіях історичної пам’яті, історіографії, політології та міжнародних відносин основні положення концепції онтологічної безпеки, понять мнемонічна тривога та мнемонічна безпека, запропонувати категоризацію типів історичної політики, пов’язаних з онтологічною безпекою. Методологія: використано методи текстуального аналізу, історичної компаративістики, неоконструктивістського підходу, студій пам’яті, безпекових студій. Стаття має міждисциплінарний характер, спрямована на розширення методологічного інструментарію історичних студій та студій колективної (культурної, соціальної) пам’яті, що одночасно підкреслює її новизну. Висновки: Концепція онтологічної безпеки дає можливість нелінійного розуміння фактичних даних та теоретичних міркувань, дозволяє поглибити дослідницьку та інтерпретаційну перспективу щодо мотивів, способів дії та результатів дій політичних акторів у сфері історичної політики. Ця концепція, застосована до мнемополітики, надає нам корисні інструменти для аналізу та розуміння явищ, які значною мірою є непроникними для інших теорій та підходів, що зосереджуються на раціональному виборі, розробці стратегій та розрахунках в стилі Realpolitik. Звернення до питань онтологічної тривоги дозволяє нам зрозуміти дії та вчинки, які з точки зору інших теорій виглядають ірраціональними та алогічними. Пізнавальний та аналітичний потенціял концепцій онтологічної, і відповідно, мнемонічної безпеки, розуміння природи мнемонічної тривоги та способів опанування цієї тривоги вартий для використання як в академічних студіях, в історіографії, політології, соціології (зокрема і в прикладній), так і в поточному аналізі політики, розробці стратегій інформаційної безпеки та протистояння гибридним формам агресії.
Посилання
Mitzen, J. (2006). “Ontological Security and In World Politics. State Identity and the Security Dilemma,” European Journal of International Relations, Vol. 12(3) : 341 – 370.
Steele, B., (2008). Ontological Security in International Relations. Self-identity and the IR state. London and New York: Routledge,
Kinnvall, Catarina, Manners, Ian, Mitzen, Jennifer, eds. (2010/2020). Ontological (in)security in the European Union, London and New York: Routledge.
Resende, E., Budryte, D., Becker, D., eds. (2025). Defending Memory in Global Politics. Mnemonical In/Security and Crysis, London and New York: Routledge.
Browning, Christopher S. and Joenniemi, P. (2017). “Ontological Security, Self-Articulation and the Securitization of Identity,’ Co-operation and Conflict, 52(1), : 31–47
Gustafsson, K., Krickel-Choi, Nina C. (2020). “Returning to the roots of ontological security: insights from the existentialist anxiety literature,” European Journal of International Relations. Vol. 26(3) : 875–895
Giddens, Antony. (1991). Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age, Cambridge: Polity.
Zarakol, A. (2010). “Ontological (In)security and State Denial of Historical Crimes: Turkey and Japan”, International Relations, Volume 24, Issue 1 : 3 – 23.
Mälksoo, M. (2015). “‘Memory must be defended’: Beyond the politics of mnemonical security,” Security Dialogue. 46(3): 221-237
Klymenko, L., Siddi, M., eds. (2020). Historical Memory and Foreign Policy, Palgrave MacMillan.
Kasianov, G. (2022). Memory Crash. Politics of History in and around Ukraine, 1980s – 2010s, Budapest – Vienna – New York: CEU Press. Pp. 349 – 38
Tismaneanu, V., Iacob, Bogdan S. (eds.) (2015). Remembrance, History and Justice. Coming to Terms with Traumatic Pasts in Democratic Societies, Budapest – New York: CEU Press.
Berger, S., Kansteiner, W. (eds) (2021). Agonistic memory and the Legacy of 20th Century Wars in Europe, Cham: Palgrave MacMillan.
Lim, J.-H., Rosenhaft, E. (eds). 2021. Mnemonic Solidarity. Global Interventions. Cham: Palgrave MacMillan.
Subotic, J. (2018). “Political memory, ontological security, and Holocaust remembrance in post-communist Europe,” European Security, 27:3, 296-313
Markowska, B. (2021). Dyskurs historyczny w mediach masowych. Reprezentacje przeslości w polskiej i ukrainskijei sferze medialnej, Warszawa: Wydawnictwo naukowe SCHOLAR.
Gutman, Y., Wüstenberg, J., eds. (2023). The Routledge Handbook of Memory Activism, London and New York: Routledge.
Prutsch, Markus J. (2015). European historical memory: policies, challenges and perspectives. Study. European Parliament.
Mälksoo, M. (2009). “The Memory Politics of Becoming European: The East European Subalterns and the Collective Memory of Europe,” European Journal of International Relations. Vol. 15(4): 653–680
Andersen, Sindbæk T., Tornquist-Plewa, B. (eds.). (2017). The Twentieth Century in European Memory: Transcultural Mediation and Reception, Leiden – Boston: Brill.
Narozhna, T. (2022). “Misrecognition, ontological security and state foreign policy: the case of post-Soviet Russia,” Volume 76, Issue 1: 76 - 97
Kaunert, C., Deus, Pereira J. (2023). “EU Eastern Partnership, Ontological Security and EU- Ukraine/Russian Warfare,” Journal of Contemporary European Studies. Vol. 31, Issue 4: 1135 – 1146. https://doi.org/10.1080/14782804.2023.2183182
Della, Salla V. (2023). “Ontological security, crisis and political myth: the Ukraine war and the European Union,” Journal of European Integration. Volume 45, Issue 3 : 361 – 375. DOI:10.1080/07036337.2023.2183396
Innes, A. J., Steele, B. J. (2016). “Memory, trauma and ontological security,” In: Resende E., Budryte D., eds. Memory and Trauma in International Relations. Theories, Cases and Debates, New York – London: Routledge. DOI:10.1111/pops.12459
Bachleitner, K. (2021). Collective Memory in International Relations, Oxford: Oxford University Press. 176 p.
Bekus, N. (2022). “Memory wars in postimperial settings: The challenges of transnationalism and the risks of new totalizing mnemonics,” Memory Studies, Vol. 15(6).
Kasianov, G. (2022). “The War Over Ukrainian Identity. Nationalism, Russian Imperialism, and the Quest to Define Ukraine’s History,” Foreign Affairs, May 4, 2022, available at: https://www.foreignaffairs.com/articles/ukraine/2022-05-04/war-over-ukrainian-identity
Nora, P. (1996-1998). Realms of Memory. Rethinking the French Past. Volume 1. Conflicts and Divisions; Volume 2. The Construction of the French Past. Traditions; Vol 3. The Construction of the French Past. Symbols. New York: Columbia University Press.
Pensky, M. (1989). “On the use and abuse of memory. Habermas, “anamnestic solidarity” an historikerstreit” Philosophy and Social Criticism 15 (4).
Berger, S. (2003). The Search for Normality. National Identity and the Historical Consciousness in Germany since 1800. Oxford: Berghahn Books. 297 p.
Troebst, S., ed., (2012). Postdiktatorische Geschichtskulturen in Europa. Bestandsaufnahme und Forschungsperspektiven, Göttingen: Wallstein Verlag, DOI:10.1017/S0037677900013930
Blacker, U., Etkind, A., and Fedor J., eds. (2013). Memory and Theory in Eastern Europe New York: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1093/EHR/CEY061
Dvořáková, V., Milardović, A., eds. (2007). Lustration and Consolidation of Democracy and the Rule of Law in Central and Eastern Europe, Zagreb: Political Science Research Centre.
Stan, L., (2010). Transitional Justice in Eastern Europe and the Former Soviet Union: Reckoning with the Communist Past, New York: Routledge.
Kasianov, G. (2016). “Istorychna polityka i memorial`ni zakony v Ukraini: pochatok XXI stolittia,” Agora, Issue 17, pp. 63-74 [in Ukraine].
Koposov, Nikolai. (2018). Memory Laws, Memory Wars: The Politics of the Past in Europe and Russia, New York: Cambridge University Press. 2018
Nekoliak, A. (2024). Memory Laws in Russia and Ukraine: A Study Report for the Research Consortium “The Challenge of Populist Memory Politics for Europe: Towards Effective Responses to Militant Legislations on the Past (MEMOCRACY)”, Copenhagen.
Kasianov, G. (2023). “In Search of A Lost Time, Decommunization in Ukraine, 2014–2020,” Problems of Post-Communism, 71(4): 326–340.
Bakiner, Onur. (2015). Truth Commissions: Memory, Power, and Legitimacy, Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Beattie, Andrew H. (2015). “Post-Communist Truth Commissions: Between Transitional Justice and The Politics of History,” In: Stan Lavinia and Nedelsky Nadya (eds.) Post-Communist Transitional Justice: Lessons from Twenty-Five Years of Experience. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 213–232.
Norris, Stephen M. ed. (2020). Museums of Communism. New Memory Sites in Central and Eastern Europe, Bloomington, IN: Indiana University Press.
Stola, D. (2012). “Poland’s Institute of National Remebrance: A Ministry of memory?” In: Miller Aleksei, Limpan Maria (eds) The Convolutions of Historical Politics. Budapest - New York: CEU Press, pp. 45-59.
Cattaruzza, M., Zala, S. (2024). “Negotiated history? Bilateral historical commissions in twentieth-century Europe,” In: Jones Harriet, Östberg Kjell, Randeraad Niko (eds), Contemporary history on trial. Europe since 1989 and the role of the expert historian. Manchester and New York: Manchester University Press.
Van der Leeuw-Roord, J. (2008). “A common textbook for Europe? Utopia or a Crucial Challenge?” In: Bauer Jan-Patrick, Meyer-Hamme Johannes and Körber Andreas, Geschichtslernen – Innovationen und Reflexionen. Geschichtsdidaktik im Spannungsfeld von theoretischen Zuspitzungen, empirischen Erkundungen, normativen Überlegungen und pragmatischen Wendungen. Festschrift für Bodo von Borries, Herbolzheim: Centaurus Verlag & Media.
Konstytutsia Ukrainy [Конституція України, 1996], https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
Rumyantsev, S. (ed) (2025). Education and the Politics of Memory in Russia and Eastern Europe. Infested With History. London and New York: Routledge, 2025.
Penkala, A., Derluyn, I., Lietaert, L., (Winter 2020). “The Ukraine Divide,” Regions & Cohesion / Regiones y Cohesión / Régions et Cohésion, Vol. 10, No. 3 : 125-139.
Popson, N. (2001). The Ukrainian History Textbook: Introducing Children to the ‘Ukrainian Nation,”Nationalities Papers 29, no. : 325–350.
Gajani, L., Lässig, S., Repoussi, M. (eds). (2019). The Palgrave Handbook of Conflict and History Education in the Post-Cold War Era, Cham: Palgrave MacMillan.
Yakovenko, N. ed. (2009). Propozytsii do kontseptsii istorychnoi osvity v Ukraini. Materialy III robochoi narady z monitorynhu shkil`nykh pidruchnykiv istorii Ukrainy (Kyiv, 18 zhovtnia 2008 roku). Kyiv: Ukrainskyi insyitut natsional`noi pamiati. [in Ukraine].
Sereda, V. (2013). “Rol` shkil`noi istorychnoi osvity ta uchyteliv istorii u formuvanni mizhhrupovoi tolerantnost v Ukraini”. Visnyk ONU im. I.I. Mechnikova, 2013, T.18.Vyp.2, Ch.2 : 25 – 33. [in Ukraine].
Zhurzhenko, T. (2022). “Legislating Historical memory in the Post-Soviet Ukraine,” In Elazar Barkan, Ariella Lang, eds., Memory Laws and Historical Justice: The Politics of Criminalizing the Past, Palgrave MacMillan. Pp. 97–130.
Kasianov, G. (2025). “History Politics in the Russian – Ukrainian Relations, the 2000s–2022: Shared Past as a Casus Belli”, Nationalities Papers : 1–26. doi:10.1017/nps.2025.24.
White, S., Feklyukhina, V. (2014). «Russia and ‘Europe’: Elite Discourses», In: White S. et al., Identities and Foreign Policies in Russia, Ukraine and Belarus, Palgrave MacMillan.
Mälksoo, M. (2023). “The Postcolonial Moment in Russia’s War Against Ukraine”, Journal of Genocide Research, Volume 25, Issue 3-4: Special Issue on The Russian Invasion of Ukraine – Victims, Perpetrators, Justice, and the Question of Genocide : 471-481.
Hansen, Flemming S. (2016). “Russia’s relations with the West: ontological security through conflict,” Contemporary Politics, Vol. 22, No 3 : 359-375.
Narozhna, T. (2022). “Misrecognition, ontological security and state foreign policy: the case of post-Soviet Russia,” Volume 76, Issue 1: 76 – 97.
McGlynn, J. (2023). Memory Makers. The Politics of the Past in Putin’s Russia, London - New York - Oxfors - New Deli - Sydney: Bloomsbury Academics.
Astrov, A. (2012). “The ‘Politics of History’ as a Case of Foreign-Policy Making,” In: Miller Alexei, Lipman Maria The Convolutions of Historical Politics, Budapest – New – York: CEO Press, pp. 117 – 140.
Fedor, J., Kangaspuro. M., Lassila. J., Zhurzhenko, T. (eds) (2017). (War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus, Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-319-66523-8
Miller, A. (2003). The Ukrainian Question. The Russian Empire and Nationalism in the 19th Century. Budapest – New York: CEU Press.
Baturina, S. (2011). “Do pytannia pro predstavlennia ukrains`koi istorii v dydaktychniy literaturi Rosiis`koi Federatsii” [In Ukrainian] Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini: Zbirnyk naukovykh prats. Issue 21 : 315 – 334.
Kasianov, G. (2022). “Common Past, Different Visions: The Ukrainian-Russian Encounters Over School History Textbooks 1990s–2010s” Bildung und Erziehung. 75: 145-163.
Yaremchuk, V. (2024) Ukraina u shkil`niy istorii putins`koi Rosii (do 2021 r.) Ukrains`kyi istorychnyi zhurnal, (3), 176–196. [in Ukraine].
Plokhy, S. (2005). Unmaking Imperial Russia. Mykhailo Hrushevsky and the Writing of Ukrainian History, Toronto: University of Toronto Press.
Kuchma, L. (2004). Ukraina – ne Rosiya. Vremia, 2004 [In Russian].
Kulchytsky, S. (2019). Ukrains`ko-rosiis`ka komisiia istorykiv, Entsykopediia istorii Ukrainy: Ukraina-Ukraintsi, Kn.2, Ed. Voard Smolii V.A. (head) et al. NAS of Ukraine, Institute of Ukrainian History, Kyiv: Naukova dumka, 842 p. [in Ukraine]. URL: http://www.history.org.ua/?termin=ukrajinsko_rosijska_komisija_istorykiv
Kasianov, G., Smolii, V., Tolochko, O. (2013). Ukraina v rosiis`komu istorychnomu dyskursi. prob lemy doslidzhennia ta interpretatsii. Kyiv. [in Ukrainian].
Hirych, Ihor. (2010). “ Sovmestnoye rossiysko-ukrainskoye posobiye oznachayet: Ukraina–eto Rossiya”, Zerkalo nedeli, November 5, 2010, URL: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/sovmestnoe_rossiysko-ukrainskoe_posobie_oznachaet_ukraina__eto_rossiya.html [Accessed January 24, 2024].
Halushko, Kyrylo. (2010). “Polityka zabuttya: ‘Synkhronizatsiya’ istoriyi z Rosiyeyu: zgvaltuvannya za vlasnym bazhannyam,” Ukrayinskyi tyzhden, November 12, 2010, www.tyzhden.ua/publication/7370 [Accessed May 12, 2023].
Etkind, Aleksandr. (2022). “Ukraine, Russia and Genocide of Minor Difference”, Journal of Genocide Research. 2022 /doi.org/10.1080/14623528.2022.2082911
Finkel, E. (2024). Intent to Destroy. Russia’s Two Hudred Years Quest to Dominate Ukraine, New York: Basic Books.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
