ШКІЛЬНИЙ КУРС З ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ У НІМЕЦЬКИХ ПІДРУЧНИКАХ: ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА ТА МЕТОДИЧНІ МОЖЛИВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.35433/history.112105Ключові слова:
Німеччина, Європейський Союз, історія Середніх віків, компетенції, підручникАнотація
Мета дослідження – охарактеризувати внутрішню структуру шкільного курсу з історії Середніх віків, представленого у німецьких підручниках, та його методичний потенціал у контексті дослідницько орієнтованого компетентнісного навчання в освітніх закладах країн членів Євросоюзу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах наукової об’єктивності, обґрунтованості, історизму із застосуванням методів наукового аналізу, порівняння та класифікації. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній історіографії зроблено детальний аналіз структури та змісту курсу історії Середніх віків як складової частини інтегрованого підручника із суспільних наук для учнів 7-8 класів шкіл Німеччини. Висновки. Курс історії Середніх віків у Німеччині не викладений в окремому навчальному посібнику, а є складовою інтеграційного підручника із соціальних наук для учнів 7-8 класів. Структура курсу побудована таким чином, щоб у процесі роботи з ним, учні під керівництвом вчителя, або ж самостійно, напрацьовували низку важливих вмінь і навичок, зокрема, роботи з історичними джерелами. Такий підхід цілком відповідає вимогам сучасної Європейської системи освіти, орієнтованої на вироблення у молодого покоління ключових компетентностей.
Посилання
Borovets, Z., Dubinskyi V., Paur I. (2020). Navchannia istorii v zarubizhnii shkoli: navchalnyi posibnyk. Kam’ianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka. 224 s. [in Ukrainian]
Kremen, V. (2020). Zahalna serednia osvita Ukrainy v konteksti osvity krain Yevropy: tryvalist i struktura : nauk.-analit. dop. / Nats. akad. ped. nauk Ukrainy, In-t pedahohiky NAPN Ukrainy ; V. H. Kremen, O. I. Liashenko, O. I. Lokshyna. Kyiv : Ped. dumka. 56 s. [in Ukrainian]
Maliienko, Yu. (2016). Formuvannia istorychnoi kompetentnosti zasobamy pidruchnyka z istorii serednikh vikiv Problemy suchasnoho pidruchnyka. Vyp. 16. S. 203-212. [in Ukrainian]
Selyshcheva, I. (2015). Istorychna osvita v zahalnoosvitnikh shkolakh Nimechchyny. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly. Vyp. 45. S.261-265. [in Ukrainian]
Udod, O. (2022). Istoriia Ukrainy KhKh st. v shkilnykh pidruchnykakh Nimechchyny. Ukrainskyi instytut. 24 s. [in Ukrainian]
Barsch, Sebastian, Gaul, Volker. (2018). Regionalgeschichte forschend entdecken – eine Herausforderung für Lehrkräfte, eine Chance für subjektorientiertes historisches Lernen in Schulen. Landesgeschichte an der Schule. Stand und Perspektiven. Ostfildern (Landesgeschichte, Bd. (2), S.71–92. [in German]
Baumgärtner, Ulrich, Woelk, Wolfgang. (2022). Horizonte. Gymnasium Rheinland-Pfalz. Jahrgangsstufen 7/8. Braunschweig. 405 s. [in German]
Baumgärtner, Ulrich. (2019). Wegweiser Geschichtsdidaktik: Historisches Lernen in der Schule. Brill | Schöningh. 258 s. [in German]
Bergmann, Klaus (2007): Gegenwarts- und Zukunftsbezug. Handbuch. Methoden im Geschichtsunterricht. Wochenschau Verlag. S. 91–112. [in German]
Bernhard, Jussen. (2010). Kuns. Von der Arbeit des Historikers. Ein Worterbuch zu Theorie und Praxis der Geschichtswissenschaft. Bielefeld. 240 s. [in German]
Bernhardt, Markus, Gautschi, Peter, Mayer, Ulrich. (2011). Historisches Lernen angesichts neuer Kerncurricula. Von Bildungsstandards und Inhaltsfeldern zur Themenbestimmung und Unterrichtsplanung im Geschichtsunterricht. Wiesbaden: Institut für Qualitätsentwicklung, Februar. 31 s. [in German]
Boldt, Andreas, Dieter. (2015). Study and Teaching of 20th Century European History. A multidisciplinary approach and research method. Saarbrucken. 187 p. [in English].
Gachukia, E., Chang, F. (2005). The Textbook Writer’s Manual. Addis Ababa: UNESCО ІІСВА. 78 p. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://surl.li/wupdtv (accessed 07.10.2025) [in English]
Gautschi, Peter. (2010). Anforderungen an heutige und künftige Schulgeschichtsbücher. Beiträge zur Lehrerbildung. 28 (1). S. 125-137. [in German]
Hamann, Christoph. (2007). Visual Histiry und Geschichtsdidaktik. Beiträge zur Bildkompetenz in der historisch-politischen Bildung. Herbolzheim: Centaurus-Verl. 259 s. [in German]
Heimat und Welt +. Gesellschaftswissenschaften. (2024). Schulbuch 7/8. 1. Auflage. Westermann Schulbuchverlag. 336 s. [in German]
Kühberger, Christoph [Hrsg.], Bernhard, Roland [Hrsg.], Bramann, Christoph [Hrsg.]. (2019). Das Geschichtsschulbuch. Lehren - Lernen - Forschen. Münster ; New York : Waxmann. 207 s. [in German]
Lavabre, Marie-Claire. (2010). Gedachtnis. Von der Arbeit des Historikers. Ein Worterbuch zu Theorie und Praxis der Geschichtswissenschaft. Bielefeld, 240 s. [in German]
Lehrplan Geschichte. Gymnasialer Bildungsgang. Jahrgangsstufen 6 bis 13. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://surl.lu/trqmvh (accessed 07.10.2025) [in German]
Nitschke, Jens. (2015). Das ideale Geschichtsschulbuch aus Schülersicht Schüler schreiben ein Schulbuch - Ein Projekt am W.-v.-Siemens-Gymnasium in Berlin Zehlendorf. Eckert. Beiträge. 45 S. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://d-nb.info/1065419791/34 (accessed 07.10.2025) [in German]
Recommendation Rec(2001)15 of the Committee of Ministers to member states on history teaching in twenty-first-century Europe. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://surl.li/genbxs (accessed 07.10.2025) [in English]
Seguin, Roger. (1989). The elaboration of school textbooks: Methodological Guide. UNESCO. 63 p. [in English]
Stradling, Robert. (2001). Teaching 20th-century European history. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://rm.coe.int/teaching-20th-century-european-history-project-learning-and-teaching-a/1680494235 (accessed 07.10.2025) [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
