ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ
Ключові слова:
історична пам‘ять, національна ідентичність, історична свідомість, суспільні цінності, культураАнотація
У статті проаналізовано феномен історичної пам‘яті як чинник
формування національної ідентичності. Розглянуто теоретичне
обґрунтування та важливі функції історичної пам‘яті для зміцнення
національної самосвідомості і формування державної політики пам‘яті.
Досліджено значення і роль історичної пам‘яті в системі суспільних
цінностей, її вплив на критичне сприйняття власного минулого та
формування національних символів. Автор дійшов висновку, що
історична пам‘ять та історична свідомість формують історичну культуру,
яка, з одного боку, виступає потужним засобом національної
самоідентифікації, а з іншого – сприяє порозумінню між
представниками різних національних проектів.
Посилання
Зашкільняк Л. Історична пам’ять та історіографія як
дослідницьке поле для інтелектуальної історії / Л.
Зашкільняк // Україна: культурна спадщина, національна
свідомість, державність. – 15/2006-2007. – С.855-862.
Нагорна Л.П. Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексії. – К., ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – 328 с.
Яковенко Н.М. Нова доба – нові підручники. Про потребу
дискусії над підручниками з історії України
//http://www.novadoba.org.ua/data/metod/yakovenko.rtf.
Нагорна Л.П. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА // Енциклопедія історії
України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2005. – 672. http://www.history.org.ua/?termin=Identychnist_etnichna
Нагорна Л.П. ІДЕНТИЧНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА // Енциклопедія
історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2005. – 672. http://www.history.org.ua/?termin=Identychnist_nacionalna
Тимків І. Влив історичної пам’яті на формування
національної ідентичності //Україна в контексті
Європейської історії: матеріали Всеукраїнської наукової
конференції. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. – 300 с.
Масненко В. В. Історична пам’ять як основа формування
національної свідомості // Український історичний журнал. – 2002. – № 5. – С. 49–62.
Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: Монографія. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 558 с.
Зерній Ю. О. Як суспільства пам’ятають: властивості та
механізми функціонування історичної пам’яті //Стратегічні
пріоритети – 2008. – №4(9) – С. 36-37.
Шаповал Ю. Політика пам’яті в сучасній Україні / Юрій
Шаповал // Громадянська освіта. – 2008. – № 36. – С. 7 – 11.
Парадокси національної ідентичності / Ярослав Грицак. –
Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/189810/
Грицак Я.Й. 26-й ПРОЦЕНТ, або Як подолати історію. – Київ:
Фонд Порошенка, 2014. – 136 с.
Кримський С. Б. Принципи духовності ХХI століття // День. – № 210. – 2002. – 15 лист.
Рюзен Йорн. Нові шляхи історичного мислення / Переклав з
нім. Володимир Кам'янець. — Львів: Літопис, 2010. — 358 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Олена Готра
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
