ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО СОЮЗУ: КОНТАКТИ МІЖ ВАРШАВОЮ ТА КИЄВОМ У 1918–1919 РР.

Автор(и)

  • Артем Папакін Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Ключові слова:

Польща, Українська Народна Республіка, українсько-польська війна, Волинь, кордони

Анотація

Розвиток стосунків між Українською та Польською державами,
що призвели до підписання військово-політичного союзу 1920 р., був тривалим і непростим: у лютому 1918 р. без участі польської сторони УНР підписала договір з Центральними державами, що оформив її західний кордон; у листопаді 1918 р. розпочалася українсько-польська війна у Галичині, за якою слідував збройний конфлікт між Польщею та УНР на Волині. За умов намагань українців Галичини і Наддніпрянщини об’єднатися у одній державі це загрожувало перекреслити плани Варшави порозумітися з Києвом. Однак події літа 1919 р. і контакти між Польщею та УНР врешті призвели до ліквідації українсько-польського конфлікту та відкрили шлях до підписання союзних варшавських

Біографія автора

Артем Папакін, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат історичних наук, асистент кафедри історії слов’ян

Посилання

Заруда Т. Становлення та основні напрямки зовнішньої

політики Української Держави // Останній гетьман.

Ювілейний збірник пам’яті Павла Скоропадського. – К.:

Академпрес, 1993. – С. 66–82; Матвієнко В. Україна і Польща в 1918 році: проблема формування новітніх міждержавних

відносин // Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми і

перспективи взаємовідносин. – К., Краків, 2002. – С. 44–48.

Литвин М. Польсько-український військово-політичний

діалог 1918–1920 рр.: від збройного конфлікту в Галичині до

союзних Варшавських угод // Polska i Ukraina. Sojuz 1920 roku

i jego następstwa. – Toruń, 1997. – С. 47–259; Klimecki M. Wojna

czy pokój. Polsko-ukraińskie negocjacje 1918–1921 // Polska i

Ukraina. Sojuz 1920 roku i jego następstwa. – Toruń, 1997. – S.

–79; J. Legieć, Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej w wojnie

polsko-ukraińsko-bolszewickiej w 1920 r. – Toruń: „Adam

Marszałek», 2002. – 207 s.; Nowak A. Polska i trzy Rosje. Studium

polityki wschodniej Józefa Piłsudskiego (do kwietnia 1920 roku).

– Kraków: Arcana, 2001. – 644 s.

Nowak-Kiełbikowa M. Początki krajowej służby dyplomatycznej

// Rok 1918. Odrodzona Polska w nowej Europie / red.

A. Ajnenkiel. – Warszawa: NERITON, Instytut Historii PAN, 1999. –

S. 33, 36.

Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. – Т. 1. Доба

Центральної Ради. – К.: Темпора, 2002. – С. 216, 217.

Czerep S. Bój II Brygady Legionów pod Rarańczą z 15 na 16 lutego

r. // Zeszyty naukowe filii UW w Białymstoku. – 1988. –

Zeszyt 60. Humanistyka. – T. XI. Dział H – Prace Historyczne. – S.

–153; Czerep S. II Brygada Legionów Polskich. – Warszawa:

Bellona, 2007. – S. 220–233. Є також дані про перехід фронту

поляками австро-угорських 13-го, 16-го та 56-го полків:

Державний архів Київської області, ф. 1787, оп. 8, спр. 19,

арк. 12.

AAN, Ministerstwo Spraw Zagranicznych, sygn. B-25723-9328, s.

, 147; sygn. B-25728-9333. S. 1–5.

AAN, Ministerstwo Spraw Zagranicznych, sygn. B-23344-7007, s.

Koko E. Dokumenty z dziejów polityki polskiej w kwestii

ukraińskiej (maj-grudzień 1918) // Teki archiwalne. – Seria nowa.

T. 1(23). – Warszawa, 1996. – S. 60.

Jabłoński H. Polska autonomia na Ukrainie. 1917 – 1918. –

Warszawa, 1948. – S. 135.

Центральний державний архів вищих органів влади і

управління України, м. Київ, ф. 3766 «Міністерство

закордонних справ Української Держави», оп. 1, спр. 34,

арк. 98; оп. 1, спр. 57, арк. 6; консулом у Лодзі призначено

Сергія Нілуса, який перебував на посаді ще у січні 1919 р.,однак, за деякими даними, він висловлювався «за єдину,

неділиму Росію» і таким чином не міг прислужитися справі

польсько-українських відносин: Доценко О. Літопис

Української революції. Матеріали й документи до історії

Української революції. 1917–1923. – Т. ІІ, кн. 5. – Львів, 1924. –

С. 8.

Ukraine and Poland in Documents. 1918–1922 / ed. by

T. Hunczak. Part I. – New York, Paris, Sydney, Toronto, 1983. –

S. 27.

Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. –

Львів: Інститут українознавства НАН України, Інститут

Центрально-Східної Європи, 1998. – 488 с.; Klimecki M. Polskoukraińska wojna o Lwów i Wschodnią Galicję 1918-1919 r. –

Warszawa: VOLUMEN, 2000. – 292 s.

Папакін А. Початок конфлікту між Польщею та

Українською Народною Республікою на Волині (листопад –

грудень 1918 р.): плани та сили сторін / А. Папакін // Воєнна

історія України. Волинь та Полісся: збірник наукових праць за

матеріалами Всеукраїнської наукової військово-історичної

конференції, 25–26 квітня 2013 р. / Національний військово-

історичний музей України / Відп. ред. І. В. Мороз,

Ж. З. Денисюк, І. Р. Пилявець. – К., 2013. – С. 273–275.

Тимченко Р. Відносини Української Народної Республіки

й Західно-Української Народної Республіки (листопад 1918 –

квітень 1920 рр.) – К.: Інститут історії України НАНУ, 2013. –

С. 186–189.

Juzwenko A. Polska a „biała» Rosja (od listopada 1918 do kwietnia

r.). – Wrocław, 1973. – S. 59.

Jabłoński H. Z dziejów genezy sojuszu: Piłsudski – Petlura

(początki konfliktu zbrojnego, XI.1918 – III.1919 r.) // Zeszyty

naukowe WAP. Seria historyczna.VII. – № 5 (21). – Warszawa

– S. 40–58; Klimecki M. Polsko-ukraińska wojna... – S. 118;

Łossowski P. Jak Feniks z popiołów. Oswobodzenie ziem polskich

spod okupacji w listopadzie 1918. – Łowicz: Mazowicka Wyższa

Szkoła Humanistyczno-Pedagogiczna, 1998. – S. 84, 85.

Legieć J. Misja Borysa Kudrynowskiego w Warszawie

(kwiecień – sierpień 1919 r.) // Studia z dziejów Rosji i Europy

Środkowo-Wschodniej. T. XXXIII. – 1998. – S. 53–62; Idem. Armia

Ukraińskiej Republiki... – S. 31–33.

AAN, Kolekcja opracowań i odpisów dokumentów

dokumentów dotyczących stosunków Polski z Łotwą, Litwą,

Republiką Radziecką, Gdańskiem і Ukrainą, poz. 57.

Дєдик О. Чортківська офензива. Частина І. – Л.:

Астролябія, 2013. – 232 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-09-29

Номер

Розділ

ПОЛЬЩА-УКРАЇНА: ВІД ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ДО СУЧАСНОСТІ